Роль наукової бібліотеки у наповненні інформаційного простору української економіки аналітичною інформацією

Тези доповіді

Сергій Кулицький
старший науковий співробітник НБУВ,
канд. екон. наук, доцент
Роль наукової бібліотеки у наповненні інформаційного простору української економіки аналітичною інформацією
Ступінь ефективності національної економіки значною мірою обумовлений характером її інформаційного забезпечення, яке відбувається у межах її інформаційного простору. Інформаційний простір української (національної) економіки являє собою складну відкриту систему соціальних комунікацій (у широкому їх розумінні), в процесі функціонування й розвитку якої на основі формальних і неформальних правових норм суб’єкти економіки (економічні агенти) задовольняють свої інформаційні потреби, необхідні для забезпечення їх життєдіяльності. Інформаційний простір української (національної) економіки перебуває під впливом зовнішніх факторів та інформаційних потоків, а не лише внутрішніх. Своє місце в інформаційному просторі національної економіки посідає наукова бібліотека, й, зокрема, її аналітична діяльність.
Нині проблема аналітичної діяльності наукової у інформаційному просторі національної економіки слабо вивчена. Тому мета проведеної роботи полягала у дослідженні теоретичних і практичних аспектів аналітичної діяльності наукової бібліотеки як складової функціонування інформаційного простору української (національної) економіки.
Комунікативна природа інформаційного простору, на якій наголошувалось вище, впливає на характер інформаційної діяльності, спрямованої на задоволення інформаційних потреб економічних агентів. Причому комунікативний підхід більш продуктивний для дослідження реальної інформаційної діяльності суб’єктів економіки, ніж просто тлумачення цього виду діяльності у категоріях теорії відображення. Практика економічної діяльності засвідчує, що доволі часто економічні агенти намагаються активно впливати на змістовні характеристики, створюваного ними інформаційного потоку. Це знайшло своє відображення у таких сферах як маркетинг, реклама, паблік рилейшнз і бізнес-розвідка.
Тому використання комунікативного підходу при дослідженні інформаційного простору економіки дає змогу виявити механізми та факти свідомого й несвідомого викривлення інформації суб’єктами економіки. Найефективнішим інструментом здійснення таких процедур виступає саме аналітична робота (діяльність).
Важливим методичним інструментом, що дозволяє долати негативний вплив викривлення змісту повідомлень, які вилучає аналітик з інформаційного простору, на результати його роботи, виступає сукупність різноманітних моделей комунікації. Аналітикові треба брати до уваги рівень кваліфікації, інтереси й мотивацію відправників (джерел) інформації; коди, які використовуються в процесі генерації та обробки повідомлень і характеристики каналів комунікації у широкому значенні цього поняття. Всі ці аспекти комунікації взаємопов’язані у процесі її функціонування.
Практика свідчить, що як інформаційна база управління економікою використовуються повідомлення виконані не лише суто штучними мовами, а й природною мовою, і також – повідомлення, підготовлені на основі своєрідного симбіозу цих мов. Прикладом останніх можуть слугувати повідомлення ділових ЗМІ. При використанні в аналітичній роботі повідомлень, підготовлених на основі симбіозу природної та штучних мов постає проблема семантичного характеру, оскільки іноді економічні терміни мають кілька наукових тлумачень. Проблема багатозначного тлумачення кодів повідомлень при підготовці матеріалів на економічну тематику може бути розв’язана через аналіз контексту цих повідомлень, включаючи порівняльний аналіз змісту повідомлень однакової тематики. В результаті цього виявляються залежності між явищами та процесами, що дають змогу правильно тлумачити їх суть.
Конкурентна перевага фахівця інформаційно-аналітичного підрозділу наукової бібліотеки порівняно з дослідником-індивідуалом полягає саме у опорі першого на колективну організацію роботи цього підрозділу і на весь потенціал наукової бібліотеки. Досвід Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) НБУВ свідчить, що саме раціональність поділу праці та організації роботи в інформаційно-аналітичному підрозділі дає змогу її фахівцям у стислі терміни створювати високоякісні аналітичні продукти.
Негативним наслідком зазначеного поділу праці є проблема прагматичного інформаційного шуму, що є повідомленням непотрібним користувачу, незалежно від того відоме воно вже йому чи ні, тоді як інформація – це зміст повідомлення про сукупність явищ та подій, що представляють інтерес для зацікавлених осіб та організацій, підлягають реєстрації та обробці. Оскільки пошук, збір повідомлень та їх аналітична обробка виконуються різними працівниками, то в процесі комунікації між ними виникають згадані проблеми тлумачення кодів повідомлень, що й створює певний надлишок обсягу повідомлень, порівняно з тим, який потрібен для підготовки аналітичного матеріалу.
Практика аналітичної роботи свідчить, що обсяги прагматичного шуму, які залежать від інформаційної насиченості тематики аналітичної роботи можуть доволі ефективно бути подолані завдяки чіткості формулювання запиту на пошук повідомлень для підготовки цього матеріалу.
Важливою проблемою функціонування інформаційного простору економіки, яка може вирішуватись в результаті аналітичної діяльності структурних підрозділів наукової бібліотеки, є проблема невизначеності різних напрямків економічного розвитку. Економічні ситуації поділяються на ризиковані й невизначені. Ризик в економіці піддається обрахунку згідно з теорією ймовірності і може отримати відповідну інтерпретацію у категоріях витрат (собівартості товарів і послуг), на його обліку базується страховий бізнес. Невизначені економічні ситуації – унікальні, відсутність регулярного повтору таких ситуацій виключає можливість їх кількісної оцінки. Але відсутність повторення ідентичних ситуацій не виключає доцільності застосування в дослідженнях методу аналогій. Використання статистичних даних знижує ступінь невизначеності результатів аналізу економічних явищ та процесів. Наукова бібліотека надає співробітникам своїх інформаційно-аналітичних структур та іншим користувачам бібліотеки доступ до широкого кола джерел інформації, включаючи статистичні й вербально-текстові.
Таким чином наукова бібліотека відіграє важливу роль у наповненні інформаційного простору української економіки аналітичною інформацією.