Трансформація видавничої діяльності наукової бібліотеки в умовах цифрового середовища

Тези доповіді

Відповідно до чинного законодавства України, наукова бібліотека як сучасний науково-інформаційний та культурно-освітній центр, що забезпечує реалізацію потреб користувачів у отриманні найновішої інформації, має право на видавничу діяльність, тобто створення власного інтелектуального продукту. Відповідно до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», бібліотека має право на захист створених нею баз даних, інших об’єктів інтелектуальної власності бібліотеки згідно із законодавством.
Із середини XX ст. видавнича діяльність стає важливою та значущою функцією наукової бібліотеки. Видавнича діяльність, яка є одним з важливих складників усієї наукової сфери, ведеться за такими напрямами:
– підготовка й видання друкованої продукції згідно з тематичним планом;
– розмноження інформаційних матеріалів та службових документів для потреб бібліотеки;
– поширення знань серед користувачів про бібліотеку, книгу;
просування видавничої продукції бібліотеки.
Традиційні технології редакційно-видавничої підготовки видань, такі як відтворення тексту за допомогою друкарської машинки, уже давно замінили автоматизовані комп’ютерні комплекси – настільні видавничі системи, що складаються з персонального комп’ютера, програм набору, верстки, обробки ілюстрацій, сканера, друкуючого пристрою. Разом з подальшою комп’ютеризацією додрукарського процесу відбувається автоматизація редакційних процесів, що значно скорочує часові витрати, полегшує роботу редактора, дає змогу створити видавничий оригінал з новими технологічними можливостями.
Треба зазначити, що розвиток цифрових технологій дає змогу значно прискорити редакційно-видавничі процеси, що становлять основу видавничої діяльності. Сучасне програмне забезпечення, створене спеціально для видавничо-поліграфічної діяльності, усунуло розмежування процесів набору, коректури й правки, що значно прискорило виготовлення оригінал-макета видання.
Відбувається зміна технологічного процесу, перерозподіл обов’язків редакційних працівників, скорочення виробничих операцій. Верстання набору здійснюється за допомогою спеціальних комп’ютерних програм і вимагає значно менше часу, порівняно з традиційними технологіями, крім того, це дає можливість швидко зробити переверстку в разі внесення змін чи доповнень у текст. Така технологія є зручною і для верстальника, який просто «вливає» новий текст у готову електронну форму з визначеним форматом, і для художнього редактора, оскільки немає потреби робити новий макет, розробляти дизайн. До того ж редактор може здійснювати редагування безпосередньо на екрані, отримуючи завершений видавничий оригінал.
Таким чином прогресивні перетворення, що нині відбуваються у видавничій галузі, є необхідними, обумовленими об’єктивними процесами подальшої комп’ютеризації редакційно-видавничого процесу як важливої складової видавничої діяльності. Сьогодні від редакційного працівника вимагається обов’язкове володіння навичками роботи в текстових редакторах, знання комп’ютера. Особливого значення набуває взаємозамінюваність фахівців, коли всі учасники редакційної підготовки видання мають певні навички опрацювання текстової та графічної інформації на всіх її етапах.
Останнім часом видавнича діяльність зазнала значних еволюційних трансформацій. Вектор її розвитку спрямований на перехід від традиційної парадигми обслуговування, заснованої на представленні видань на друкованих носіях, що вимагає від бібліотек вибору нових комунікаційних моделей, створення сучасної концепції діяльності з розвитку інформаційного наукового середовища. Інформатизація вимагає нових підходів до видавничої діяльності наукових бібліотек. Сьогодні це – не тільки видання друкованої продукції, а й розширення культурного інформаційного простору за рахунок створення електронних видань.
Основним напрямом видавничої діяльності наукових бібліотек є підготовка й видання праць, що узагальнюють найважливіші результати фундаментальних і прикладних досліджень.
Наукові бібліотеки України, що є об’єктом цього дослідження, представлені потужною бібліотечною меpежею Hаціональної академії наук Укpаїни (НАН України), яка включає два науково-методичні центри – Hаціональну бібліотеку України імені В. І. Вернадського (НБУВ) і Львівську наукову бібліотеку ім. В. Стефаника (ЛННБ) та 103 бібліотеки академічних установ. Бібліотеки HАH Укpаїни оpієнтовані на пеpшочеpгове задоволення пpофесійних інфоpмаційних потpеб учених, спеціалістів господаpчого комплексу, діячів культури і мистецтва, а також забезпечення аналітичною інформацією органів законодавчої, виконавчої та судової влади, урядових структур. Трендом у випуску видавничої продукції НАН України, у тому числі й за кордоном, є поступове збільшення кількості назв та зменшення сукупних тиражів. У найбільш загальному плані зміна обсягу видавничої продукції НАН України відбиває зміни економічних умов у державі. Таким чином необхідне нарощування обсягів видавничої продукції та розвиток наукового видання гальмується через відсутність сприятливих економічних та нормативних умов для всієї книговидавничої та книгорозповсюджувальної галузі.
Водночас подальший розвиток видавничої діяльності наукових бібліотек залежить від швидкості оновлення власної поліграфічної бази. Забезпечення в межах Академії наук повного видавничого циклу – запорука розвитку видавничого комплексу НАН України на новітньому рівні, повноправного входження її до сучасного інформаційного простору.
У сучасних умовах трансформації видавничої діяльності наукових бібліотек особливого значення набуває формування видавничого репертуару, зокрема плану видань, на основі аналітичної діяльності бібліотек, а також участь бібліотечних установ у рекламній діяльності шляхом представлення інформації на сайтах.
Останнім часом відбувається якісна зміна наукової бібліотечної системи. Трансформуються та складнішають традиційні види бібліотечної діяльності: видавнича, бібліографічна, з’являються нові, такі як наукометрична. Сьогодні наукові бібліотеки є творцями наукових електронних ресурсів в Інтернеті, здійснюють профільну навігацію в мережі, займаються видавничою діяльністю, у тому числі електронною. Їх ресурси, видання затребувані широким колом дистантних користувачів.
Таким чином видавнича діяльність наукових бібліотек може стати продуктивною інформаційно-інтелектуальною технологією, що сполучає найбагатші бібліотечні фонди та інтелектуальні ресурси бібліотечних установ із сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями і запитами користувачів.