Інформаційна потреба: сутність та дефініції

ЗаявникКоновал Людмила Володимирівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору"
ЗахідФормування національного інформаційного простору: інтеграція та кооперація зусиль бібліотек України та інформаційних інституцій
Назва доповідіІнформаційна потреба: сутність та дефініції
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Потреба – одне з фундаментальних понять сучасної науки, що має сукупність значень в рамках тієї чи іншої області знань. У найбільш загальному вигляді потреба визначається як «...необхідність або нестача в чому-небудь необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку організму, людської особистості, соціальної групи, суспільства в цілому».
Дослідження інформаційних потреб (ІП) як окремих користувачів, так і суспільства в цілому та пошук шляхів їх задоволення є однією з найбільш актуальних проблем багатьох наук. Адже лише знання поточних та прогнозування перспективних ІП дозволяє побудувати модель розвитку науки та суспільства.
Для всіх видів потреб людини характерна одна загальна особливість – інформаційна складова, яка відображає брак інформації для здійснення діяльності людини. Однак якщо живі організми відчувають потребу в інформації для задоволення відносно простих вітальних потреб, то інформаційні потреби (ІП) людини значно складніші, ними охоплюється вся соціальна інформація, що циркулює в суспільстві. Процес задоволення ІП істотно відрізняється від задоволення інших видів потреб людини. У процесі задоволення ІП об’єкт споживання, тобто інформація, не тільки не знищується, а, навпаки, на її основі формуються нові інформаційні масиви, призначені для споживання. У цьому – принципова відмінність інформації як ресурсу від інших, створених природою і людиною ресурсів.
Найбільшого поширення в сучасній теорії ІП отримав діяльнісний підхід, відповідно до якого в основі виникнення ІП лежить діяльність людини. На думку прихильників діяльнісного підходу, діяльність – це вихідний пункт реалізації потреб пізнання, а, отже, і вихідний пункт потреби в інформації. Від того, який характер набуває діяльність людини, залежать і основні тенденції розвитку інформаційних потреб.
Виникнення та формування ІП розпочинається в той момент, коли під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища перед людиною постає завдання, реалізація якої вимагає необхідної інформації. У результаті обдумування завдання у відповідній зоні довготривалої пам’яті людини складається образ чи внутрішня модель цього завдання, тобто усвідомлення ІП, що виникла, веде до створення ідеального «пошукового образу», який відповідає уявленням людини про характер і зміст тієї інформації, якої йому не вистачає для вирішення поставлених завдань.
Алгоритм виникнення і функціонування ІП найчастіше представляють таким чином: потреба в матеріальних і духовних цінностях – потреба в інформації про предмет потреби – створення пошукового образу потреби і співвіднесення його з наявною у внутрішній пам’яті інформацією – пошук відсутньої інформації в зовнішньому середовищі (при необхідності) – створення нової інформації (при необхідності) – аналіз отриманої із зовнішнього та внутрішнього середовища інформації – здійснення діяльності щодо задоволення потреби.
Прийнято виділяти два основних типи ІП:
• поточні, обумовлені притаманною людині допитливістю, які полягають в його прагненні бути в курсі всього, що відбувається у світі;
• конкретні (спеціальні), що відображаються в прагненні отримати інформацію, необхідну для вирішення конкретного завдання – дослідного, професійного, управлінського і т.д.
Основними властивостями ІП визначаються комунікативність, багатопредметність, динамізм, пізнавальний характер.
У даний час представниками різних наук запропоновано досить велика кількість визначень поняття «інформаційна потреба», що відображають найбільш поширені в тій чи іншій області підходи до розуміння сутності ІП. Поняття «інформаційна потреба» є одним з ключових для інформаційних наук, у тому числі бібліотекознавства.
На сьогодні існує значна кількість визначень інформаційної потреби. Наприклад, В. І. Бородиня трактує ІП як «певні форми ставлення людей до предмету потреби – інформації, які виражаються в прагненні використовувати інформацію як продукт праці, так і відображення об’єктивної дійсності навколишнього світу для підтримки і розвитку матеріальних та духовних основ суспільного процесу життя».
Психологами, зокрема М. Мирімановою, інформаційна потреба розуміється як усвідомлена необхідність в отриманні певних порцій інформації з того, що може бути надане інфосередовищем.
Низка інших дослідників як основний момент формування й розвитку інформаційних потреб розглядають психологічну модель чи образ. Так, на думку Д. Блюменау, «інформаційна потреба є актом усвідомлення недостатності наших знань для добудови психологічної моделі об’єкта, моделі, що відбиває рівень наших уявлень про даний об’єкт».
Представники діяльнісного підходу в інформації – Р. Гіляревський, О. Чорний, стверджують, що інформаційна потреба – це усвідомлена необхідність в інформації для розв’язання поставленого завдання за розробленим планом.
А. В. Соколов пропонує розглядати ІП як «абстрактне поняття, що позначає потребу в інформаційній діяльності, яка усуне дисбаланс інформаційної сфери суб’єкта. Це поняття є узагальнюючим по відношенню до конкретних понять комунікативних потреб, мнемічних потреб, пізнавальних потреб, регуляційних потреб, естетичних потреб». Задоволення ІП в цілому неможливе без задоволення перерахованих вище конкретних потреб.
На нашу думку, саме визначення А. В. Соколова найбільш повно відображає сутність ІП, їх значення та узагальнюючий характер по відношенню до інших видів потреб.
Розглядаючи першочергову роль бібліотеки як соціального інституту у процесі задоволення ІП користувачів, слід зважати на той факт, що досить часто користувачі не можуть достатньо точно сформулювати інформаційний запит відповідно до своїх ІП. Завдання бібліотеки полягає в тому, щоб підвищувати пертинентність пошуку, що дозволить не лише задовольнити поточні ІП користувачів, але й прогнозувати створення нових ІП.