Соціальні мережі як засіб розкриття бібліотечних фондів та фактор наповнення інформаційного простору

Тези доповіді

Сьогодні для мільйонів людей середовище Інтернет – це не тільки джерело інформації, а й середовище роботи, навчання, дозвілля, спілкування та самовираження. У 2013 р. кількість дорослих громадян, що регулярно користувались Інтернетом в Україні збільшилася на 6% у порівнянні з 2012 р. – до 50%. Найактивніші користувачі мережі – молодь. Так, серед вікової групи 16-19 років 70% українців щоденно заходять в інтернет, тоді як у віковій групі 50-59 років таких лише 14%. Загалом Україна посідає дев’яте місце у Європі за обсягом інтернет–аудиторії.
Найбільш поширеною причиною «виходу» українців в Інтернет на кінець 2013 року було користування соціальними мережами. Її вказали 65% інтернет-користувачів у порівнянні з 63% у 2012 році.
У цьому контексті особливого значення набувають нові підходи до розкриття бібліотечних фондів, які дозволяють розширити доступ суспільства саме до систематизованої бібліотеками якісної, достовірної та корисної інформації, побудовані з урахуванням змін в культурній моделі поведінки нового покоління користувачів та спонукають бібліотеки надавати послуги методами і каналами, зручними для читача.
Зважаючи на темпи зростання популярності соціальних мереж, бібліотеки почали використовувати їх як форму спілкування з користувачами, майданчик для обговорення та просування послуг бібліотеки, засіб більш широкого розкриття своїх фондів.
У сучасному комунікативному просторі важливими для розкриття потенціалу бібліотек є такі характеристики функціонування соціальних мереж, як періодичність, інформаційність, фінансова доступність, глобальність, демократичність і наявність зворотнього зв’язку.
Активне освоєння соціальних мереж бібліотеками світу лише починається. Безумовно, першість у досвіді опанування соціальних платформ належить зарубіжним бібліотекам, лідером серед яких є Бібліотека Конгресу США. Вона не лише успішно освоює соціальні сервіси YouTube, iTunes, Flickr та ін., оприлюднюючи матеріали з бібліотечних фондів, а також має намір архівувати у цифровому вигляді усі публічно доступні повідомлення, розміщені у мікроблозі Twitter. Цікавим є також досвід британського Інституту бібліотечно-інфоормаційних спеціалістів (CILIP), який започаткував курси підготовки бібліотекарів для роботи з цією технологією «Twitter for Librarians».
Українські бібліотекарі активно запозичують досвід зарубіжних колег. Серед найбільш використовуваних українськими бібліотеками соціальних мереж – Facebook, Google+, «ВКонтакті». Найбільш пристосованим для просування бібліотеки вважають мережу Facebook. Функціональні можливості цього ресурсу максимально відповідають потребам користувачів.
Знайти бібліотекам свою нішу на сторінках соціальних мереж дозволяє, зокрема, реалізація однієї з найбільш значимих функцій бібліотек – рекомендаційної, інструментом здійснення якої можуть стати рекомендаційні сервіси – Folksonomie («folk» – народний + «taxonomy» – розташування по порядку). Це один з видів соціальних мереж, який застосовує практику категоризації інформації шляхом створення закладок і спонтанних смислових міток (тегів), що доступні для перегляду іншим користувачам.
Бібліотеки можуть використовувати сервіси соціальних закладок для створення навігаторів або замість традиційних «корисних посилань», що розміщуються на сайтах бібліотек. Закладки можуть використовуватися бібліотекарями в прогнозуванні потенційного попиту на літературу і в раціональному комплектуванні фонду.
Стає популярним серед бібліотек і YouTube, найбільший в Інтернеті відеохостинг, який дає змогу публікувати буктрейлери (book trailers) – короткі відео, котрі створюють візуальну презентацію книги. Основне їх завдання - яскраво і образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати читача, спонукати до читання.
В Україні буктрейлер – відносно новий, але досить перспективний жанр, зважаючи на дедалі сильніше загострення інформаційної конкуренції. Однак його роль і можливості суттєво обмежені, з одного боку, проблемами якості кадрів, які здатні готувати змістовні та ефективні буктрейлери, з іншого – вимагають відповідного фінансування. Тож, зважаючи на українські реалії, буктрейлери поки-що розвиваються, швидше, як творча забаганка, можливість спробувати себе у новому форматі, але не як частина піар-стратегії чи бізнес-плану.
Водночас, аналізуючи зміст існуючих на українських теренах буктрейлерів слід вказати, що переважна більшість відео спрямована на розкриття літератури художнього спрямування що, в свою чергу, не представляє інформаційного наповнення таких видів літератури як навчальна та наукова. Розробка даного напрямку є вельми актуальною та водночас досить складною, зважаючи на специфіку інформаційного наповнення навчальних, науково-популярних та наукових видань та спрямування їх на чітко визначену аудиторію. Актуальним також є вирішення завдання зі створення системи обліку, зберігання та систематизації буктрейлерів, що задовольняли б персональні інформаційні запити читачів різних груп та верств населення.
Українським бібліотекам сьогодні важливо активніше вивчати інноваційний досвід зарубіжних бібліотек, аби не відставати у вирішенні багатьох питань, пов'язаних з організацією електронного середовища бібліотек і впровадженням нових форм обслуговування користувачів. Книгозбірні мають реагувати на виклики часу і бути постійно присутніми в інформаційному просторі, у тому числі й через соціальні мережі, які сьогодні хоч і не є універсальним засобом позиціонування бібліотеки в інформаційному просторі, але виступають доволі потужним інструментом, який не варто ігнорувати.