Бібліографічна Шевченкіана української діаспори

Тези доповіді

Валентина Березкіна
Молодший науковий співробітник
Відділу зарубіжної україніки НБУВ
Тел.: (044) 234-93-06

Тези доповіді
«Бібліографічна Шевченкіана української діаспори»

Робота відділу зарубіжної україніки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) спрямована на аналітичне опрацювання та створення електронного бібліографічного реєстру україномовних періодичних видань зарубіжної україніки в рамках загальної бібліотечної теми «Створення бази даних видань НАН України та електронних каталогів спеціалізованих фондів НБУВ». Система бібліографічної інформації, створена українською діаспорою є фундаментальною базою для наукових досліджень і практичних втілень. Особливе місце в цій системі займає бібліографія бібліографії. Як засіб обліку й аналізу бібліографічних ресурсів – це важливе джерело оцінки повноти бібліографічного репертуару. Бібліографічна Шевченкіана української діаспори є однією із форм вивчення життя й творчості Т. Г. Шевченка засобами бібліографії. Паралельно продовжується упорядкування матеріалів метабібліографічного покажчика «Бібліографічні джерела зарубіжної україніки».
Важливим сегментом у змісті покажчика є матеріали Шевченкіани, в яких відображається величезний масив бібліографії творів Г. Шевченка, опублікованих за кордоном, документів і матеріалів про літературно-мистецьку спадщину поета, зібраних шевченкознавцями української діаспори, літературознавчі й критичні праці українських і зарубіжних авторів, виданих у наукових збірниках, книжкових і періодичних виданнях.
Матеріали бібліографії знайшли своє місце у четвертому розділі змісту річника «Шевченкіана за минулий рік: бібліографія окремих видань, журнальних і газетних статей за попередній рік». Перший випуск включав лише 11 описів наукових праць – В. Петрова, Д. Чижевського, Я. Рудницького, В. Лева, С. Жука, Л. Білецького та Д. Дорошенка, виданих протягом 1946-1949 рр. в Авгсбургу, Вінніпезі, Нью-Йорку, під назвою «Видання Української Вільної Академії Наук, присвячені Шевченкові».
Чергові випуски річників містять короткі огляди подій з життя та творчості Т. Шевченка сто років по тому, статті про нього в американських енциклопедіях, переклади творів в іноземних мовах.
Українські вчені та бібліографи намагалися занотовувати всю інформацію, яка виходила в діаспорі про Т. Г. Шевченка. Прикладом є невелика праця «Шевченкіана в Великонімеччині за 1940-1941 рр.», укладена письменником і журналістом П. Богацьким спільно з відомим бібліографом Є. Ю. Пеленським. До списку ввійшли лише книжкові видання творів Шевченка але повний перелік літературознавчих досліджень, окремі статті про життєвий і творчий шлях поета.
Редактор журналу «Українська Хата» П. Богацький протягом 1923-1929 рр. опубліковував щорічні бібліографічні огляди праць з питань шевченкознавства у постійній рубриці «Бібліографія». Паралельно ним були проведені бібліографічні й текстологічні дослідження Шевченкових творів, які вийшли друком у періодичних і наукових виданнях в Україні та поза її межами.
Однією з форм репрезентації української книжки і творів Т. Г. Шевченка за кордоном були численні книжкові виставки, приурочені до річниць пам’яті поета, які проводили науковці УВАН у США, УВАН Канади і Європи.
Справжні раритети були представлені на книжковій виставці у Вінніпезі (Канада) – «Кобзар» 1840 року з колекції Б. Гошовського, «Кобзар» 1867 року, ювілейне перевидання Чигиринського Кобзаря 1844 року, опубліковане видавництвом Геррозе наприкінці другої світової війни, що збереглося всього в чотирьох примірниках, з колекції професора Я. Рудницького. Описи вказаних виставок стали першими кроками в підготовці до повного обліку всієї Шевченкіани у вільному світі.
У березні 1961 року українська наукова громада Парижу провела Шевченківський тиждень, протягом якого в Інституті слов’янських студій Паризького університету експонувалася книжкова виставка, путівником до якої став бібліографічний покажчик «Шевченкіана в бібліотеках Парижу», укладений відомим українським істориком, дійсним членом НТШ А. Жуковським. [6]
Надзвичайно цінним вкладом у наукове дослідження літератури про Т. Г. Шевченка є бібліографічні розвідки й покажчики відомого філолога, перекладача і бібліографа О. Кравченюка англійською та німецькою мовами.
Весь німецькомовний матеріал взято з каталогів і фондів нью-йоркських бібліотек, з каталогу Бібліотеки Конгресу США, з різних німецьких бібліографій, індексів тощо.
На основі гасел «Шевченко Т. Г.», «Україна», «Київ», «Львів» і ін. головного каталогу Бібліотеки Британського Музею зібрана й упорядкована бібліографія автора О. В. «Шеченкіяна в Бібліотеці Брітанського Музею у Лондоні». [14, с. 351-358]
Зібраний матеріал дає образ про Шевченкіяну в найбільшій книгозбірні Великобританії і буде цікавим як для бібліографів, так і для читачів, особливо тепер, у ювілейному Шевченківському році.
Директор українського Музею в Клівленді (США) Л. Бачинський видав бібліографічний посібник «Нотні видання поезій Т. Шевченка друковані у США і Канаді». Окремі нотні видання й збірники пісень, у яких уміщені поезії Тараса Шевченка з нотами охоплюють період від 1914 по 1961 рр. Матеріали описів супроводжуються допоміжними покажчиками: алфавітними (поезій, композиторів), нот, видавництв і видавців, географічним. [1, с. 142-167]
Одна з найбільш відомих і популярних газет Канади «Український Голос» (12 березня 1952 р.) опублікувала статтю Д. Николяка «Шевченкознавство в бібліотеці Товариства Український Народний Дім в Торонто». Автор написав, що з нагоди роковин Великого Поета, подається список однієї з українських бібліотек на сході Канади, якою користуються широкі кола громадянства. Список налічує 33 описи окремо виданих творів Т. Шевченка та літератури про нього.
Унікальним у вищезгаданому списку є видання невідомого автора «Про Т. Шевченка» «без верхньої обкладинки, тому не можна знати про автора цієї цінної брошурки, тільки при кінці праці подано автором місце писання СЕЛО КРИВЕ 5-8 липня 1908 р. Сторін 68».