Наукові бібліотеки як центри інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління (на прикладі НБУВ)

ЗаявникПрисяжна Лілія Василівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (2014)
ЗахідІнформаційно-аналітична діяльність як чинник організації сучасного національного інформаційного простору
Назва доповідіНаукові бібліотеки як центри інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління (на прикладі НБУВ)
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Нові інформаційні технології зумовили перегляд фундаментальних уявлень щодо ролі i місця бібліотек у суспільстві, основних принципів організації бібліотечної справи. Бібліотека як соціальний інститут виникла для задоволення суспільних інформаційних потреб. Збираючи, використовуючи, зберігаючи інформацію, передаючи в часі й просторі духовні та інтелектуальні здобутки людства, бiблiотеки стали важливою ланкою в системі інформаційних комунікацій суспільства.
Гуманітарні й технічні новації сприяють підвищенню якості й оперативності задоволення інформаційних запитів читачів, з’являються нові форми роботи, які враховують інтереси різних груп суспільства. Зокрема, при взаємодії з органами влади та управління будь-якого рівня одним з основних фзавдань бібліотек стає не тільки бібліотечне, довідково-бібліографічне обслуговування співробітників відповідних структур, а й інформаційне забезпечення процесів прийняття найбільш оптимальних управлінських рішень у галузі політичного, економічного, соціального регулювання проблем життєдіяльності держави.
Це, у свою чергу, зумовило реорганізацію інформаційної діяльності бібліотек, націлило бібліотечно-інформаційну систему на виробництво продукції і послуг для задоволення потреб цієї категорії споживачів інформації. Зокрема, удосконалення структури бібліотек призвело до появи нових структурних підрозділів, які раніше не існували. Наприклад, у складі НБУВ з’явилася Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади.
Залучаючи матеріали з фондів бібліотеки при підготовці інформаційно-аналітичної продукції, співробітники СІАЗ продукують нову синтезовану інформацію, що характеризує суспільні явища та процеси, перш за все, з якісної, а не кількісної точки зору, починаючи від коротких оперативних довідок і закінчуючи великими доповідями, які максимально задовольняють інформаційні потреби різних категорій замовників, у першу чергу органів державної влади.
На сьогодні постійними багаторічними абонентами СІАЗ є обласні, міські, районні держадміністрації, ради (1383 абонентів, громадські організації (по лінії УСПП – 409 абонентів, інформаційні центри. Інформаційно-аналітичною продукцією НЮБ та СІАЗ користується ряд українських посольств, члени Конституційної Асамблеї (86 абонентів). Загальна кількість користувачів на сьогодні – 1896 абонентів.
СІАЗ займається підготовкою матеріалів, орієнтованих безпосередньо на задоволення інформаційно-аналітичних запитів і потреб органів державної влади та місцевого самоврядування. Послугами СІАЗ користується також ряд українських і зарубіжних посольств.
З урахуванням сучасних тенденцій розвитку інформаційної інфраструктури суспільства можна констатувати, що рівень розвитку бібліотечної діяльності як одного з важливих її елементів сьогодні визначається не так формуванням значних обсягів інформаційних ресурсів і забезпеченням зручного доступу до них за допомогою засобів інформаційних технологій, як інтенсивністю їх використання відповідно до потреб суспільства. Причому шляхом перетворення і підготовки не будь-якої інформації (знань), а лише тієї її частини, яка має чітке функціональне призначення.
Практика створення системи інформаційно-бібліотечного обслуговування владних структур становить довготривалий процес. Сучасні бібліотеки спроможні не тільки збирати повну інформацію щодо розвитку соціально-економічних процесів на регіональному рівні, залучаючи до цього свій наявний інформаційний потенціал (фонди, інфраструктуру з обслуговування користувачів, кадровий ресурс тощо), а й відтворювати комунікаційну діяльність, створюючи новий інформаційний простір для обміну професійними знаннями, узагальнення інформації та її відображення в економічних процесах.