Перспективи використання інформаційно-аналітичних систем в діяльності бібліотек

Тези доповіді

Метою дослідження є розкриття змісту і обґрунтування необхідності використання в діяльності наукових підрозділів бібліотек інформаційно-аналітичних систем, призначених для автоматизованої аналітичної обробки даних з метою отримання нових знань. У багатьох країнах СНД інформаційно-аналітичні системи (ІАС) складають основу ситуаційних центрів. Ситуаційний центр (СЦ) – програмно-технічний комплекс, призначений для формування варіантів планово-управлінських рішень відповідальними працівниками апарату управління галуззю на етапах індивідуального та колективного прийняття рішень; інформаційного обслуговування колективного розгляду виробничо-господарських ситуацій з метою вироблення найбільш обґрунтованих рішень; оперативної доставки прийнятих рішень на робочі місця виконавців.
У 2011 році Кабінетом міністрів України прийнято Постанову «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року», якою було затверджено перелік пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року, серед яких, зокрема, є «технології та інструментальні засоби електронного урядування. Інформаційно-аналітичні системи, системи підтримки прийняття рішень. Ситуаційні центри. Технології та засоби захисту інформації».
Загальною метою створення СЦ є: моніторинг стану об’єкту управління, прогнозування розвитку ситуації на основі аналізу наявної інформації, моделювання наслідків управлінських рішень (на базі використання інформаційно-аналітичних систем), експертна оцінка управлінських рішень, їх оптимізація, управління в кризовій ситуації.
Можна виділити ряд ознак «ситуаційності» проблеми, що вказують на доцільність її рішення за допомогою ситуаційних центрів: концептуальність опису проблеми; неформальність, невизначеність; взаємовплив безлічі чинників; великі обсяги неявної інформації; хаотичність зміни ситуації.
Завдання, що реалізовуються СЦ, можна умовно поділити на три групи: інформаційно-аналітичне забезпечення, прогнозування розвитку ситуацій та підготовка колективних рішень. Таким чином, ситуаційний центр – це, передусім, сукупність спеціальних інформаційних технологій та апаратно-програмних комплексів, що реалізовують функції підготовки управлінських рішень, з урахуванням оцінки їх наслідків, при цьому процес розробки й прийняття рішення відбувається в реальному часі по відношенню до тих подій, на які треба реагувати.
На відміну від інформаційно-пошукових систем, які призначені для зберігання, пошуку та надання інформації користувачеві, інформаційно-аналітичні системи – це особливий клас інформаційних систем, які призначені для аналітичної обробки даних, а не для автоматизації повсякденної діяльності організації. ІAС об’єднують, аналізують і зберігають як єдине ціле інформацію, отриману як з облікових баз даних організацій, так і з зовнішніх джерел. Банки даних, що входять до складу інформаційно-аналітичних систем, забезпечують перетворення великих масивів деталізованих даних в узагальнену звірену інформацію, яка може застосовуватись для прийняття обгрунтованих рішень. Також, на відміну від звичайних баз даних, масиви містять оброблене, впорядковане і зрозуміле керівникам подання інформації з баз даних.
При організації роботи інформаційно-аналітичних підрозділів, зокрема, бібліотек, доцільно взяти за основу вже існуючі та ефективно працюючі світові аналоги. Досвід приватних спецслужб групи Мост (Російська Федерація), FranceTelecom (Французька Республіка), Motorolla (Сполучені Штати Америки) свідчить, що принципи побудови, організації та методи роботи державних і приватних служб багато в чому аналогічні. Аналітичні служби приватних корпорацій часто застосовують технології обробки інформації, схожі на ті, якими володіють такі потужні спецслужби, як Центральне розвідувальне управління Сполучених Штатів Амеріки (Central Intelligence Agency-CIA) або французька зовнішня розвідка (Direction Generale de la Securite Exterienre -DGSE) тощо.
Застосування сучасних інформаційних технологій в роботі Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, зокрема, розглянутих аналогів інформаційно-аналітичних систем, дозволить не тільки накопичувати й аналізувати інформацію засобів масової інформації, але й безпосередньо добувати її за допомогою програмних засобів, а також моделювати та прогнозувати розвиток ситуації. Доцільним уявляється й використання методів комп’ютерного моделювання, яке полягає у проведенні серії обчислювальних експериментів на комп’ютері, метою яких є аналіз, інтерпретація та співставлення результатів моделювання з реальною поведінкою об’єкта, що вивчається, та, за необхідності, наступне уточнення моделі тощо.
Процес отримання найбільш важливої інформації повинен включати використання спеціалізованих комп’ютерних засобів, що забезпечують можливості доступу до інформаційних баз різних структур як на території країни, так і за кордоном, що буде допомагати сприяти органам державної влади в прийнятті вірних рішень і, в кінцевому рахунку, в управлінні державою. При цьому, використання комплексів “комп’ютерного аналізу” й оснащення ними наукових інформаційно-аналітичних підрозділів бібліотек потребує підготовки спеціалістів, які володіють спеціальними технічними знаннями у сфері інформаційних технологій.
Таким чином, впровадження апаратно-програмних аналітичних комплексів в діяльність Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського та наукових підрозділів інших бібліотек повинно суттєво підвищити якість інформаційного продукту, отже повинно стати їх стратегічною метою.