Інформаційні мультимедіа технології в системі вищої освіти як чинник модернізації освітнього інформаційного простору

Тези доповіді

Інформаційні та комунікаційні технології на основі систем телекомунікації у всьому світі визнані ключовими технологіями ХХІ ст., що на найближчі десятиріччя будуть основними двигунами НТП. Інформатизація освіти є частиною цього глобального процесу. Актуальною проблемою сьогодення є розробка таких освітніх технологій, які здатні модернізувати традиційні форми навчання з метою підвищення рівня навчального процесу у вищому навчальному закладі.
Інформатизація освіти вимагає впровадження у вищу освіту інноваційних методів, засобів та форм професійної підготовки майбутніх фахівців нової формації, створення потужної інформаційної інфраструктури у вищих навчальних закладах з розвиненим інформаційно-комп’ютерним навчальним середовищем, впровадження Інтернет–технологій, електронного навчання, комунікаційних мереж (глобальних, національних, локальних).
Важливу роль у цьому процесі відіграють бібліотеки вищого навчального закладу. Сучасне розуміння бібліотеки ВНЗ відрізняється від традиційного її сприйняття виключно як сховища навчальної літератури. Це викликано широким використанням у повсякденній бібліотечній практиці телекомунікаційних технологій, упровадженням електронних освітніх ресурсів, зокрема повнотекстових навчальних матеріалів, що розміщуються на електронних носіях інформації.
Використання комп’ютерних засобів навчання сприяє ефективній взаємодії між суб’єктами навчального процесу – студентами та засобами навчання, забезпечує зворотний зв’язок, діалог між тими, хто навчає та навчається, полегшує керування навчальним процесом, що ускладнено в більшості традиційних систем навчання. Телекомунікаційна система, побудована з використанням комп’ютерної техніки, дає можливість обмінюватися інформацією без часових і просторових обмежень, забезпечує масове безперервне самонавчання.
Навчальний процес не залишився поза впливом розвитку інформаційних технологій. Електронні комп’ютерні підручники, дистанційна освіта, віртуальні тренажери – так виглядає неповний перелік напрямів, що успішно розвиваються в освітніх системах.
Глобалізація знань, швидкі темпи накопичення та поширення інформації викликають появу нових підходів до навчального процесу. Укладені в минулому столітті підручники та посібники вже застаріли, що спричиняє пошуки і впровадження нових форм накопичення та подання інформації, зокрема – розробку і впровадження електронних навчальних видань (ЕНВ). Крім структурованої навчальної, навчально-методичної інформації електронні видання містять і тестові завдання, що робить їх придатними для будь-якої форми навчання.
Залежно від повноти подання навчального матеріалу ЕНВ поділяються на електронні підручники (ЕП), електронні навчальні посібники (ЕНП) та електронні лекційні курси (ЕЛК). Крім них існують електронні методичні вказівки (ЕМВ), електронний наочний навчальний посібник (ЕННП), електронний практикум (ЕПр), електронні довідкові матеріали (ЕДМ), електронний навчально-методичний комплекс (ЕНП), електронні методичні вказівки для викладачів (ЕМВВ).
Проблему підвищення якості підготовки студентів, оптимізації, інтенсифікації процесу навчання та індивідуалізації навчання вирішують сучасні електронні підручники (ЕП). Створені на високому методичному рівні електронні підручники повинні повністю відповідати основним дидактичним вимогам державного освітнього стандарту спеціальності, навчальній програмі та забезпечувати системний виклад дисципліни. Основні теми підручника, поряд з текстом та ілюстраціями, містять аудіо- чи відеозапис лекторського викладу матеріалу. Викладач подає своє розуміння досліджуваного предмета, розставляє необхідні смислові акценти, які важко буває передати у звичайному підручнику. Текстова частина супроводжується численними перехресними посиланнями, що дає змогу скоротити час пошуку необхідної інформації, а також потужним пошуковим центром. Це забезпечується за рахунок використання при створенні електронних підручників мультимедійних технологій: анімації, звукового супроводу, гіперпосилань, відеосюжетів і т. п.
Серед великої кількості ЕНВ, що розробляються та використовуються в освітній діяльності, особливе місце займають електронні навчальні посібники. До незаперечних переваг ЕНП належить можливість організації «живого» подання інформації – мультимедійні технології дають змогу створити відповідні моделі, включити аудіо- та відеофрагменти. Можливості наочного викладу матеріалу, залучення уваги й багатоканальний механізм подачі інформації є провідними досягненнями комп’ютерних освітніх систем. У цьому випадку викладач одержує потужний засіб, а студент – максимально ефективну можливість якісного засвоєння матеріалу.
Електронний посібник може бути представлений у вигляді інтерактивної мультимедійної навчальної програми, яка включає в себе: гіпертекст, ілюстрації, відео- та звукові фрагменти, що поєднані між собою та входять у навчальний матеріал. Електронні навчальні посібники можуть бути використанні в різноманітних формах та за допомогою різних інструментальних середовищ.
Значну роль у забезпеченні процесу освіти та самоосвіти учасників педагогічної комунікації, формуючи навчально-інформаційні банки на різних видах носіїв інформації та створюючи умови для їхнього максимального використання, відіграють медіа-центри ВНЗ. Вони є якісно новим забезпеченням цілей навчально-виховного процесу вищого навчального закладу, основою для розвитку дистанційної освіти. Їхнє призначення полягає в наданні інформації, яка циркулює в документних й інформаційних потоках із певної предметної галузі та характеризується різноманітними формами її існування. Поняття медіа-центру складається зі слів «медіа» – «засіб, спосіб, середовище масової комунікації» та «центр» – «місце, з якого здійснюється координація дій», що розкриває його особливості із зосередження навчальної інформації. Саме поєднання традиційної статистичної, візуальної (тексту, графіки) та динамічної інформації (мови, музики, відеофрагментів, анімації та ін.), що є особливим видом комп’ютерної технології, пояснює застосування поняття «мультимедійні технології». Використання мультимедійних технологій дає змогу викладачу надавати масиви інформації в обсязі більшому, ніж студент звичайно одержує з традиційних джерел. Мультимедійні засоби навчання, засновані на зоровому та слуховому сприйнятті матеріалу, є найефективнішими в якісному засвоєнні інформації.
Використання інформаційно-комунікаційних технологій не зводиться до простої заміни «паперових» носіїв інформації електронними. Інформаційно-комунікаційні технології дають можливість поєднувати процеси вивчення, закріплення і контролю засвоєння навчального матеріалу, які за традиційного навчання частіше всього є розірваними. Інформаційні технології дають можливість у більшій мірі індивідуалізувати процес навчання, зменшуючи фронтальні види робіт і збільшуючи частку індивідуально-групових форм і методів навчання. Також інформаційні технології сприяють підвищенню мотивації до навчання, розвитку креативного мислення, дозволяють економити навчальний час; інтерактивність і мультимедійна наочність сприяє кращому представленню, і, відповідно, кращому засвоєнню інформації.
Разом з тим, інформаційно-комунікаційні технології не витісняють традиційні методи і прийоми, вони дозволяють наблизити методику навчання до вимог сьогодення. З цією метою здійснюється розширення використання в освітній галузі нових інформаційних освітніх технологій, які базуються на сучасній комп’ютерній базі, нових інтерактивних методах: комп’ютерні навчальні програми, технічні засоби навчання на базі аудіо-відеотехніки, дистанційні засоби навчання, телеконференції тощо.