Візуальний продукт у роботі інформаційно-аналітичних центрів як інструмент представлення інформації

Тези доповіді

Берегельський Андрій Васильович
мол. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Візуальний продукт у роботі інформаційно-аналітичних центрів як інструмент представлення інформації

Із зростанням кількості даних, що потребують аналізу, інформації, яку необхідно узагальнити, зростає роль схематичного або графічного представлення цієї інформації. Сьогодні у маркетингу, журналістиці, соціології, політології, науці і освіті зростає затребуваність проектів, заснованих на візуалізації даних. Якісна інфографіка, окрім графічної привабливості, представляє інформацію у зрозумілих і чітких логічно вибудуваних формах.
Особлива роль у дослідженні використання графічного візуального подання інформації, даних або знань, призначених для швидкого та чіткого їх засвоєння, може належати бібліотекам – як науковим та інформаційним центрам, що в процесі реалізації своїх функцій створюють різного виду інфографічні продукти, та як установам, покликаним збирати, систематизувати та забезпечувати доступ до найрізноманітніших інформаційних продуктів, в тому числі в електронному вигляді.
Поняття «інфографіка» використовується для позначення візуального подання інформації, знань або даних у зручному для людського сприйняття вигляді. Під цим терміном, як правило, розуміють будь-яке поєднання графіки і тексту, від класичних варіантів, коли текст супроводжується пояснюючими малюнками, до новаторських, де на перший план виходить графічні елементи.
Найпростіша інфографіка – це графіки, карти, таблиці, логічні схеми та кругові діаграми. У більш складному вигляді інфографіка може містити комбінації фотографій, текстових блоків, таблиць, діаграм, реконструкцію подій, бути представлена у вигляді коміксів, карикатур, емблем, ілюстрацій.
Сьогодні інфографічні продукти використовуються як аналітичними центрами в різноманітних дослідженнях суспільно-політичного та соціально-економічного характеру, так і ЗМІ, що дозволяє друкованим та інтернет-виданням адаптуватися до роботи в сучасних умовах.
Так, серед світових аналітичних центрів можна відмітити The Heritage Foundation («Спадщина») – Стратегічний дослідницький інститут США, що займається широким спектром питань громадської політики (з використанням візуалізації – щорічний «Індекс економічної свободи»). Інфографіку також використовують експерти The Peterson Institute for International Economics. В Україні ж працюють Iнститут Свiтової Полiтики, що видає власні графічні продукти, Аналітичний центр Інфолайт та ін. Загалом можна констатувати значне відставання вітчизняних ЗМІ від зарубіжних медіа. Водночас вітчизняні аналітичні центри досить активно впроваджують використання візуалізації матеріалів.
Розгортають роботу у напрямку створення інфографічного аналітичного продукту і спеціалізовані служби сучасних вітчизняних бібліотек, зокрема, Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) НБУВ та Національна юридична бібліотека (НЮБ).
Так, характерною рисою роботи інформаційно-аналітичних служб НБУВ є постійний моніторинг актуальних подій і явищ суспільно-політичного, економічного життя країни, правових процесів, зарубіжного досвіду вирішення актуальних проблем; акумуляція накопичених матеріалів та систематизація їх у відповідних базах даних.
Процес створення будь-якого інфографічного продукту передбачає декілька етапів. Перший – формулювання мети створення інфографіки: «що і навіщо показати користувачеві?», висунення гіпотези.
Другий – збір та обробка необхідної кількості даних для інформативності кінцевого продукту. Важливим аспектом створення графічного продукту є ґрунтовне дослідження та точні дані з надійних джерел. Сьогодні більшість необхідної аналітикам інформації зосереджена у відкритих джерелах.
Як показує практика СІАЗ і НЮБ НБУВ, однією з найважливіших якісних характеристик інформації є вірогідність. Про високий рівень достовірності інформації можна говорити лише тоді, коли її автори чітко відстежують шлях надходження первинної інформації з метою недопущення її перекручування чи інтерпетації.
Серед інформаційних сайтів, як джерела найбільш вірогідної інформації, своєю оперативністю виділяються сайти новин. Цей тип сайтів спрямований на інформування відвідувачів про останні події в реальному часі, де за певний період накопичується певна кількість інформації на актуальну тему.
Третій етап – аналіз і обробка інформації: систематизація зібраного матеріалу, свого роду зведення «до єдиного знаменника», що дозволить забезпечити цілісність графічної ідеї, та порівняти систематизовані певним чином дані – за кількістю, динамікою, географічним розподілом та ін.
Останній, четвертий етап передбачає обрання способу графічної подачі основної думки з допомогою доступних візуальних інструментів. Спосіб візуалізації обирається залежно від поставленого завдання: показати зв’язки, динаміку, частини цілого, набір значень, розташування, аналіз тексту.
Більшість інструментів візуалізації використовують масиви даних програми Microsoft Excel; для роботи із зображеннями – Adobe Photoshop та Adobe Illustrator, останній більш зручний для роботи з векторною графікою, що корисно для побудови спеціально допрацьованих діаграм.
Значно полегшити роботу можуть онлайн-сервіси із побудови інфографіки, що передбачають готові шаблони. Серед найбільш популярних можна відмітити easel.ly, piktochart і infogr.am, Google Fusion, Gephi.
Окремо варто сказати і про карти. Серед популярних інструментів можна відзначити OpenStreetMap – сервер, де користувачі самі створюють карти різних міст; OpenHeatMap – сервіс, який зручно використовувати, якщо дані класифіковано за країнами, регіонами, місцевими органами влади. Онлайн-сервіс DataPult, який існує також у вигляді самостійної програми, що досить зручно у випадку недоступності мережі.
Готові зображення карти можна зберігати в багатьох доступних форматах (jpg, png та ін.) і далі працювати з отриманим зображеннях в інших графічних редакторах (Photoshop) та наносити свої умовні позначення.
Інфографіку можна представляти як елемент аналітичної статті або як самостійний інформаційний продукт. Найчастіше така інфографіка зустрічається в друкованих періодичних виданнях та в інтернет-ЗМІ.
Бібліотеки відіграють важливу роль у збереженні вже існуючих особливо цінних з історичної точки зору прикладів інфографіки, зразків сучасної візуальної журналістики для майбутній поколінь, та їх аналізу вже для власних досліджень. Крім того, як показує наявний практичний досвід Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, а також інших провідних бібліотечних установ України, періодичні електронні видання в структурі інформаційно-аналітичної діяльності цих установ сприяють задоволенню об’єктивних потреб користувачів у вітчизняних інформаційних ресурсів, розміщених у фондах бібліотек та масивах інтернет інформації.
Тому зберігання в бібліотечних установах електронних версій інфографіки, як самостійних файлів так і у складі інформаційно-аналітичних видань, видається досить перспективним.