Оптимізація діяльності інформаційно-аналітичних центрів бібліотек в умовах інформатизації

Тези доповіді

Формування інформаційного ринку в нашій країні почалося на початку 90-х років ХХ століття. За ці роки пройдено шлях від майже повної відсутності усвідомленої потреби в інформаційному, і тим більше в аналітичному, продукті, до сьогоднішнього формування попиту на аналітичні та прогнозні послуги.
У XXI столітті швидко розвивається глобальний ринок інформації, що створює різноманіття споживачів, вимог до продукції. одне із завдань Наукової бібліотеки (НБ) та її інформаційно-аналітичних підрозділів задовольнити ці потреби на рівні сучасних технологій.
НБ здійснює бібліотечне обслуговування, інформаційно- бібліографічне та довідкове забезпечення органів державної влади, студентів, співробітників академії наук на базі своїх інформаційних фондів.
Інтернет, сукупність неформальних і недокументованих джерел, соціологічних даних, використання комп'ютерних технологій обробки великих інформаційних масивів, інтелектуалізованих режимів контекстного пошуку і т.п. - Весь цей інструментарій сучасних аналітичних служб повинен працювати для отримання кваліфікованого аналізу ситуації, прогнозу її розвитку, вироблення сценаріїв реагування тощо.
На сьогодні, аналітичні служби створюються з метою прийняття соціально значимих управлінських рішень у всіх вузлах інформаційної інфраструктури, де концентруються, переробляються потужні інформаційні потоки. Інформаційна аналітика, використовуючи можливості, надані даними службами, активно оперуючи їхніми інформаційними продуктами й послугами, виконує насамперед завдання змістовного перетворення інформації, функціонально перетинаючись у цьому сенсі з науковою (виробництво нового знання) і управлінською (розробка варіантів рішень, сценаріїв) діяльністю. При цьому найважливішою функцією інформаційної аналітики є виробництво нового знання на основі переробки наявної інформації з метою оптимізації процесу прийняття управлінських рішень.
На жаль, нині у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення бібліотечної галузі є багато невирішених питань, які є актуальними і для інформаційно-аналітичного забезпечення інших напрямів людської діяльності.
Специфіка аналітичної діяльності в управлінських структурах полягає в тому, що вона «вбудована» в процес управління, до неї висувають особливі вимоги щодо оперативності підготовки матеріалів, їхньої вірогідності й обґрунтованості. Порівняно з академічними науковими дослідженнями, вона є прикладною, і базується не стільки на глибокій, самостійній розробці проблем, скільки на залученні фахівців, експертів, узагальненні вже готового матеріалу.
При цьому, як засвідчує практика, важливо, щоб в інформаційно- аналітичній службі керівної установи існував замкнутий цикл підготовки матеріалів, починаючи від процедури визначення показників збору інформації, її класифікації, автоматизованої обробки й закінчуючи її аналізом, розробкою прогнозів і практичних рекомендацій. Можна виділити три рівні інформаційно-аналітичної діяльності: інформаційно-технологічний, інформаційний і аналітичний. Тільки їхнє співіснування й реалізація в межах однієї служби дозволяє досягти ефективного результату.
Досвід роботи державних інформаційно-аналітичних підрозділів, узагальнений в деяких монографіях та статтях, виявив цілий комплекс проблем, які потребують вирішення: відповідальність за той або інший вид інформаційних ресурсів, режим обміну й надання інформації всередині управлінських структур, регламентація продажу державної інформації, розробка загальних принципів створення та функціонування відомчих інформаційно-аналітичних систем.
На сьогодні головне завдання інформаційно-аналітичних відділів бібліотек - інформаційне забезпечення державних органів і органів місцевого самоврядування шляхом виконання запитів цих органів, а у подальшому - організація їхнього ефективного інформаційного обслуговування з використанням, традиційних і нових інформаційних послуг на базі автоматизації, пріоритетне забезпечення муніципальних службовців і керівників органів місцевої влади оперативною і ретроспективною інформацією, а населенню - надати доступ до світових і вітчизняних, регіональних ресурсів, і тому числі і до офіційних правових актів.
Отже для оптимізації роботи інформаційно-аналітичних органів бібліотек в умовах інформатизації важливо чітко визначати інформаційні потреби працівників органів центральної та місцевої влади. Бібліотека має знати, яка саме інформація їм потрібна для управління і прийняття рішень При цьому треба вивчити як колективні, так і індивідуальні запити працівників. Працівники інформаційно-аналітичних відділів можуть складати для органів місцевої влади і місцевого самоврядування бібліографічні списки, аналітичні довідки, прес-дайджести, інформ-досьє, тематичні папки за темами
. Все це надасть можливість якісно підвищити рівень аналітичної і управлінської діяльності органів державної влади на основі використання сучасних інформаційних технологічних рішень, та налагодити тактичну й стратегічну аналітику на якісно новому рівні