читальний зал бібліотекознавчої літератури НБУВ:реалії та перспективи розвитку

Тези доповіді

Читальний зал бібліотекознавчої літератури НБУВ:реалії та перспективи розвитку

Бібліотеки відіграють важливу роль в багатоаспектному і розгалуженому процесі передачі різних видів і форм знання, вони розширюють аналітичну діяльність, спрямовану на впорядкування знання, вдосконалення форм і засобів поширення не тільки явного знання, але і виявлення й аналіз цілого комплексу додаткової інформації, що становить потенційне знання. Таким чином сучасні бібліотеки, з одного боку, сприяють долученню інформації та знань до нового комунікаційного середовища, а з іншого – здійснюючи аналітичну обробку, сприяють перетворенню їх на національний ресурс, цінний суспільний продукт, від якого залежить подальший соціальний розвиток.
У сучасних умовах інноваційні зміни стосуються всіх напрямів бібліотечно-інформаційної роботи, а саме: інформаційно-технологічного: створення власних електронних продуктів; розробка та вдосконалення пошукових стратегій; вирішення проблем поцифрування документ них ресурсів; упровадження сучасних засобів і методів захисту інформації при збереженні ефективності доступу тощо; організаційно-функціонального: створення нових структурних підрозділів у бібліотеках, оновлення традиційних функцій відділів бібліотеки, застосування сучасних засобів і методів комунікацій бібліотеки, трансформація бібліотек в інформаційно-бібліотечні, соціокультурні центри; соціально-кадрового: упровадження нових форм управління персоналом, організація підвищення кваліфікації співробітників бібліотек, розширення професійних комунікацій; економіко-правового: формування економічної інноваційної політики бібліотеки, упровадження правових аспектів захисту виробників і поширювачів інформаційних продуктів та послуг, участь в роз розробці принципів бібліотечного законодавства, упровадження нових інформаційних стандартів і правил; методично-наукового: виокремлення пріоритетних напрямів діяльності бібліотек, організація науково-дослідницької роботи, проведення самостійних аналітичних, науково-дослідних розробок, організація інноваційних відношень і комунікацій; інтеграційного: створення консорціумів, корпоративних бібліотечних об’єднань, участь у реалізації спільних європейських та інших міжнародних проектів, організація спільних порталів, електронних бібліотек, створення професійних товариств, асоціацій, упровадження форм і методів міжнародного співробітництва, посилення взаємозв’язків з іншими соціально-комунікаційними установами, зокрема бібліотеками, музеями, архівами.
Враховуючи тенденції, що відбуваються в усіх напрямах роботи сучасної наукової бібліотеки, читальний зал бібліотекознавчої літератури НБУВ, як організаційно-методичний центр професійного читання та самоосвіти бібліотечних фахівців, безпосередньо забезпечує інформаційні потреби спеціалістів бібліотеки стосовно виконання ними дослідницьких тем, розробки організаційних, методичних та технологічних документів, підготовки семінарів, конференцій, лекцій тощо.
Основним ресурсом на підґрунті якого здійснюється інформаційне обслуговування користувачів читального залу є його спеціалізований фонд. Протягом останніх років фахівцями читального залу бібліотекознавчої літератури проводилися дослідження з фондових проблем. Об'єктом вивчення стали такі питання: комплектування фондів кабінету бібліотекознавства з початку його організації у 1922 році; періодичні та продовжувані видання; організація та формування фонду авторефератів дисертацій з бібліотекознавства, бібліографознавства та інформатизації; документний фонд з бібліотекознавства, бібліографознаства, книгознавства другої половини ХІХ ст до 1948 рр ХХ ст., що знаходиться у читальному залі тощо.
Так, для аналізу надходжень до фонду за видами видань та цільовим призначенням, співробітниками залу була розроблена “Книга надходжень”. Це дало змогу простежити динаміку документного масиву за мовною ознакою, видами видань (книги, брошури, періодичні видання), цільовим призначенням (наукові, нормативні, навчальні, довідково-інформаційні). Також була розроблена і ''Книга відвідувань читального залу''. На її основі ми відслідковуємо такі показники: кількість відвідувань студентів ВНЗ, співробітників НБУВ, аспірантів, працівників інших бібліотечно-інформаційних закладів, показник користування фахової літратури відповідно до виду видань, мови, цільового призначення.
Вивчення потреб користувачів засвідчило, що вони потребують як друковані так і електронні версії документів. Головна вимога до останніх – оперативність та простота доступу, можливість без особливих труднощів знаходити потрібну інформацію, отримуючи при цьому скопійовану її форму. Співвідношення електронних ресурсів та паперових документів становить в бібліотечному обслуговуванні на сьогодні один до трьох, а якщо говорити про бібліотечну проблематику – для повноцінного задоволення інформаційних потреб, важливо наявність ретроспективного файлу за 5 – 10 років.
Електронні ресурси поряд з друкованими виданнями розглядаються нами як важлива складова спеціалізованого фонду читального залу бібліотекознавчої літератури. Так, у читальному залі сформовано фонд електронних ресурсів, в якому представлені електронні версії окремих видань та документи на CD: нормативні акти, стандарти, словники, матеріали міжнародних конференцій в бібліотечно-інформаційній галузі, часописи ВБУ "Бібліотечний журнал" (1925 – 1926 рр.), "Бібліотечний збірник" (1926 – 1927 рр.), праці видатних діячів в галузі бібліотечної справи, бібліографії та книгознавства. Слід сказати, що організація інформаційного ресурсу відбувається з урахуванням пріоритетних напрямів в бібліотечно-інформаційній галузі, що передбачає розширення комплектування з таких актуальних питань, як:
• Інноваційні технології в роботі бібліотек;
• Стратегії наукової бібліотеки в умовах цифрового інформаційного простору
• Професійні компетенції сучасного бібліотекаря;
• Нормативно-методичне забезпечення діяльності бібліотек
• Взаємодія бібліотек в сучасному соціокультурному просторі;
• Бібліотечна справа в контексті світового досвіду
Протягом останніх років значно повільніше почали збільшуватися бібліотечні фонди, що зумовлено: зростанням вартості документів, ускладненням механізмів придбання тощо. В цих умовах важливим напрямом діяльності все більше стає використання технологій моніторингу інформаційного простору Інтернет, а також ефективне та якісне формування фахових баз даних (бібліографічних та повнотекстових). Слід зазначити, що співробітники читального залу активно працюють в цьому напрямі. Так, вони здійснюють наповнення БД : “Бібліотекознавча література”. Загалом ця база містить 10000 бібліографічних записів: аналітичний розпис статей з книг, продовжуваних та періодичних видань, бібліографічні записи на книги, в т.ч. на документи зі “Старого фонду. Видання 1825 – 1948 рр.”, які відсутні в ЕК Бібліотеки. БД також містить бібліографічні записи на електронні документи фахового профілю, які відсутні в Бібліотеці в традиційному паперовому вигляді. БД “Праці співробітників НБУВ” містить 5422 бібліографічних записів (аналітичний розпис доробку співробітників НБУВ із книг, продовжуваних та періодичних видань). Зауважимо, що ця БД набагато повніше відображає праці співробітників ніж реферативна БД “Україніка наукова”, оскільки містить аналітичний розпис доробку наших співробітників із книг, продовжуваних та періодичних видань, що вийшли друком в Україні, Росії, Білорусі, Польщі та інших зарубіжних країнах. Чільна увага приділяється моніторингу фахових Інтернет-ресурсів. Завдяки моніторингу, інформаційний ресурс залу збагачується важливими повнотекстовими документами, серед яких – монографії, підручники, стандарти з бібліотечно-інформаційної галузі професійні звіти ІФЛА тощо.
Отже, підсумовуючи, слід сказати, що суттєвими передумовами ефективного розвитку технологій формування, збереження та використання інформаційного потенціалу читального залу бібліотекознавчої літератури є:
• Максимальне використання можливостей інформаційного моніторингу;
• Створення цифрових колекцій рідкісних, навчальних науково-методичних, бібліографічних документів тощо;
• Розвиток кооперації і координації бібліотек у створенні інформаційних продуктів та послуг;
• Організація ефективного доступу до світових інформаційно-бібліографічних ресурсів у режимі on-line;
• Інтеграція інформаційних ресурсів бібліотек України на основі освоєння інтегрованих ЕК і повнотекстових баз даних.