Специфіка створення консолідованого інформаційного бібліотечного сегмента з гендерних питань

Тези доповіді

Л. Чернявська, м.н.с. НЮБ НБУВ

Специфіка створення консолідованого інформаційного бібліотечного сегмента з гендерних питань

Важливою перепоною на шляху поступу нашої держави до гендерної рівності та подолання всіх форм гендерної дискримінації є, з одного боку, декларативність та формалізм наявних законодавчих положень у поєднанні із стійкими гендерними стереотипами масової свідомості та практики гендерної соціалізації, а з іншого – брак і неналежне представлення в інформаційному просторі якісних систематизованих наукових досліджень з гендерної тематики. У цьому зв’язку багато дослідників акцентують увагу на необхідності створення повномасштабного інформаційного ресурсу з вітчизняної жіночої та гендерної історії. Адже доступність нагромаджених інформаційно-аналітичних ресурсів, технічне забезпечення безперервності комунікативних потоків є запорукою успішності та ефективності роботи гендерної експертної платформи, що безсумнівно покращить якість прийнятих рішень загальноукраїнського, регіонального та місцевого рівнів, а широко оприлюднена у ЗМІ фахова оцінка щодо певних поточних подій, фактів, явищ неминуче змінюватиме суспільну свідомість на користь ідеї гендерної рівності. Ґендерні дослідження, провідні фахівці та видавничі програми зосереджені переважно в науково-дослідних центрах, що діють як громадські організації. Ґрунтовні дослідження ґендерної системи в Україні здійснюють також окремі вчені, науковий доробок яких отримав визнання не лише у нас, але й за кордоном. Швидкими темпами розвивається ґендерна освіта у вищих навчальних закладах України, хоч відповідні дисципліни все ще не стали інтеґральною складовою системи гуманітарної освіти в Україні.
У ситуації, що склалася, у підвищенні ефективності гендерних досліджень більш виражену роль мають відігравати бібліотек та їх інформаційно-аналітичні підрозділи. Мова йде про активізацію дослідницької роботи, спрямованої на науковий супровід заходів держави, метою яких є реальне досягнення гендерного паритету у суспільстві, а також дослідження соціальної перспективи та ефективності такої управлінської діяльності. Крім того, створення національного інформаційного ресурсу з гендерних питань сприятиме виробленню виваженої методології гендерних досліджень, яка б відповідала наявним суспільним запитам, які диктують антидискримінаційні рухи, радикально-феміністичний та ЛГБТ активізм тощо.
На проблемі створення гендерної бібліографії й наданні до неї широкого доступу в Інтернет-середовищі акцентують увагу багато дослідників. Адже такий підхід створює інформаційне підґрунтя для активізації гендерних досліджень, оскільки огляд проблематики виявляє наявність «білих плям», наукова розробка яких робить гендерні дослідження більш повними. Результатом цієї роботи стало створення відповідних інформаційно-пошукових ресурсів, електронних бібліотек й баз даних з жіночої та гендерної історії Східної й Західної Європи, розміщених на серверах бібліотек і вузів низки країн.
У розпорядженні фахівців з жіночої історії та гендерних студій в США є значна кількість спеціалізованих періодичних видань, включаючи щорічні каталоги, які готуються численними гендерними центрами при більшості університетів, що виконують роль координаторів досліджень. Найбільші бібліотеки США, зокрема бібліотека Конгресу та бібліотека Вайднера Гарвардського університету, пропонують читачам тематичну бібліографію з жіночих та гендерних студій, підготовлену спеціалізовано Шлезінгер-бібліотекою (Кембрідж, США) літератури про жінок. Спеціалізована бібліотека літератури про жінок та жіночий рух США (Гарвардський університет та Радкліф інтитут) є однією з найбільших книгозбірень цього профілю в світі, що має електронну систему інформації, вона ініціювала створення таких спеціалізоіаних бібліотек в Японії, Австралії, Іспанії, Туреччині, а також у Лондоні, Берліні, Амстердамі, Парижі, Пекіні.
Сьогодні в Інтернеті є бази даних із західноєвропейської жіночої і гендерної історії, насамперед на серверах американських вузів і громадських асоціацій, таких, як UNDP Gender Virtualy Library (http://www.undp.org/content/undp/en/home/librarypage/hiv-aids/), The National Women's History Project (NWHP) (http://www.nwhp.org), але там по жіночій, чоловічій та гендерній історії слов’янських країн майже нічого не знайти.
З урахуванням західного досвіду створення консолідованих бібліографічних ресурсів з гендерної проблематики, в Росії за ініціативою Н. Пушкарьової було сформовано базу даних «Жіноча й гендерна історія Росії». Головним завданням проекту стало не просто зведення бібліографічних даних за період, що охоплює більше двох століть (1800-2010), але створення інформаційно-пошукового ресурсу, яким легко й зручно користуватися і який став би загальнодоступним. У результаті було створено інформаційно-комунікативний простір, який істотно розширював уявлення про гендерну проблематику та виступив у ролі особливого майданчику для наукової й просвітницької взаємодії вчених, студентів і всіх зацікавлених користувачів Інтернету. Зараз перед авторами проекту стоїть завдання забезпечити можливість інтеграції створеної електронної бібліографії в інтернет-ресурси всіх зацікавлених наукових і освітніх центрів і бібліотек. А це – реляційна база даних, яка охоплює понад 13 000 найменувань робіт і дозволяє оперативно задовольняти інформаційні потреби науковців з гендерних досліджень. Вона відповідає новітнім досягненням історіографії, насамперед російської, але частково й зарубіжної. Аналогів бази даних «Жіноча й гендерная історія Росії, 1800-2010 р.» у світовому інформаційному полі поки що немає.
В Україні, як, до речі, і в Росії, створення гендерно-орієнтованих інформаційних ресурсів проводилося, переважно, за рахунок західних грантів та за участі громадських організацій. Як приклад, можна навести успішний досвід співпраці громадської організації Кіровоградської обласної інформаційної служби з актуальних питань жіноцтва (ОЖІС) з Кіровоградською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Д. І. Чижевського, результатом якої стало створення «Центру європейської інформації» на базі бібліотеки. Успішною щодо створення гендерного інформаційно-комунікативного середовища є діяльність Української асоціації дослідників жіночої історії (УАДЖІ), яка здійснює моніторинг стану досліджень та викладання жіночої та гендерної історії в Україні, а також формує інформаційні банки даних з гендерних питань. На сайті УАДЖІ представлена електронна бібліотека повнотекстових видань з гендерного спрямування, є посилання на інші корисні електронні ресурси. Матеріали опубліковані в електронному вигляді і доступні до скачування. Серед вітчизняних бібліотек варто також відзначити доробок Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, Наукової бібліотеки Прикарпатського національного університета імені Василя Стефаника, Наукової бібліотеки Запорізького національного університету.
Отже, бібліотеки сьогодні виступають координаторами створення і навігаторами системи гендерного інформаційного ресурсу. В умовах поширення електронних технологій у цих аспектах перед національними бібліотеками відкриваються нові можливості, але водночас постають і нові завдання. Можливості пов’язані з функціонуванням бібліотечних веб-сайтів і оцифруванням фондів, що дає змогу надати доступ не лише до бібліографічної та повнотекстової, але й до мультимедійної інформації, а також зробити інформацію, доступ до якої традиційно був локалізований, широкодоступною і здійснювати охоплення аудиторії в національному масштабі. Використання цих можливостей у створенні національного інформаційного ресурсу з гендерних питань дозволило б прискорити й систематизувати наукові дослідження цього досить нового для нашої країни напряму.