Документальні джерела до реконструкції діяльності Українського республіканського відділу ВХТ ім. Д. І. Менделєєва (1959–1965 рр.).

Тези доповіді

О. А. Лук’янець
н. с. Інституту архівознавства
Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського

Документальні джерела до реконструкції діяльності Українського республіканського відділу ВХТ ім. Д. І. Менделєєва (1959–1965 рр.).

Період 1959–1965 рр. історії УРСР характеризувався відносною лібералізацією політичного життя, стрімким розвитком науки та певними економічними успіхами розвитку народногосподарського комплексу. В рамках прийнятого семирічного народногосподарського плану (1959–1965 рр.) було поставлено завдання активного розвитку хімічної промисловості та «всебічної хімізації» сільського господарства. Відповідно для успішної реалізації зазначених завдань залучалися всі наявні засоби та ресурси. Зокрема, у зазначених процесах свою роль відіграло Всесоюзне хімічне товариство ім. Д. І. Менделєєва та його республіканський відділ в УРСР, як найбільші наукові громадські організації хімічного профілю союзного і республіканського масштабу.
Всесоюзне хімічне товариство ім. Д. І. Менделєєва (ВХТ) – наукове товариство, організоване в 1932 р. на базі Російського хімічного товариства, заснованого 1868 р., яке в свою чергу в 1878 р. трансформувалося в Російське фізико-хімічне товариство. Перші наукові об’єднання Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва в Українській УРСР були створені наприкінці 1933 р. Керівництво якими здійснювало Українське республіканське правління ВХТ ім. Д. І. Менделєєва. Основні наукові завдання товариства: сприяння ефективному впровадженню досягнень хімічної науки у народне господарство та побут, пропаганда хімічних знань серед населення та науково-технічних кадрів, заохочення винахідництва та раціоналізаторства.
Документальна спадщина Українського республіканського відділу Всесоюзного хiмiчного товариства iм. Д. I. Менделєєва (УРВ), в основному, зосереджена у ЦДАВО України (ф. 4653). Фонд містить різноманітні документи, що досить детально висвітлюють науково-організаційну діяльність товариства: довідки, доповідні записки, рішення республіканських і всесоюзних з’їздів, плани, статистичні звіти УРВ, його обласних та первинних організацій. У фонді є протоколи засідань Українського республіканського правління та науково-технічних конференцій i семiнарiв, звітно-виборчих конференцій республіканського i обласних правлінь тощо. У зв’язку з тим, що майже вся робота УРВ здійснювалася під керівництвом Всесоюзної ради науково-технічних товариств (ВРНТТ), Центрального правління ВХТ ім. Д. І. Менделєєва та Української республіканської ради науково-технічних товариств (УРРНТТ), також у фонді містяться постанови і розпорядження зазначених організацій.
Судячи з документів, значна увага приділялася покращенню діяльності товариства, організаційному зміцненню, збільшенню кількості членів, підвищенню науково-технічного рівня та залученню громадськості до активної участі у виконанні рішень партійно-державного керівництва про розвиток хімічної науки і промисловості. Так, станом на 01.01.1959 р., в Україні нараховувалося 8560 членів УРВ, 01.01.1963 р. їхнє число досягло вже 14 946 осіб, а 1 квітня 1965 р. їх було вже 20 247.
Український республіканський відділ ВХТ ім. Д. І. Менделєєва мав власну розгалужену структуру. Первинні організації створювалися на промислових підприємствах хімічного та будівельного профілю, у вишах, науково-дослідних (в тому числі і в установах АН УРСР) та проектних інститутах хімічної галузі.
Обласні відділення (які об’єднували регіональні первинні організації) з метою підвищення науково-практичного рівня та виробничої кваліфікації інженерно-технічних працівників, постійно організовували спеціалізовані лекції та семінари, наукові відрядження, виробничі екскурсії на підприємства та виставки передового досвіду в народному господарстві.
Важливою подією в житті хімічної спільноти України стало проведення в Києві ІХ Менделєєвського з’їзду (24–30 травня 1965 р.), присвяченого проблемам хімізації сільського господарства, використанню досягнень хімії в охороні здоров’я і виробництві продуктів харчування.
У роботі з’їзду взяло участь 2300 осіб, в тому числі були представники від інших республік СРСР та іноземних держав. Більше 600 вчених, інженерів, технологів, управлінців репрезентували різні регіони УРСР. Серед них було близько 30 академіків АН УРСР (О. І. Бродський, А. І. Кіпріанов, Ю. К. Делімарський, О. В. Кірсанов, Ф. Д. Овчаренко, Є. О. Шилов, К. Б. Яцимирський та інші) та членів-кореспондентів АН УРСР, близько 70 докторів і кандидатів наук, багато керівних кадрів хімічної промисловості та інших спеціалістів.
Українське республіканське правління всесоюзного хімічного товариства ім. Д. І. Мендєлєєва спільно з УРРНТТ та Міністерством хімічної промисловості УРСР проводили спеціалізовані конкурси. Зокрема конкурс на найкращий виріб побутової хімії. Мета проведення – широке залучення робітників та інженерно-технічних працівників хімічної промисловості, науково-дослідних інститутів та інших організацій до розробки та впровадження нових видів виробів побутової хімії. При оцінці пропозиції комісія брала до уваги народногосподарське значення, новизну та оригінальність пропозиції, якість виробу, можливість його масового виробництва, простоту виготовлення тощо.
Проте, незважаючи на постійне розширення структурної мережі, стабільний приріст членів та активні науково-організаційні заходи, діяльність УРВ не була позбавлена недоліків, які в деякій мірі були зумовлені громадським статусом об’єднання та відсутністю необхідного фінансування.
Отже, зазначені документи та матеріали слугують основним джерелом для реконструкції діяльності Українського республіканського відділу ВХТ ім. Д. І. Менделєєва в 1959–1965 рр. Аналізуючи окреслену документальну базу, можна чітко прослідкувати організаційні успіхи та системні недоліки у його роботі.