Бібліотеки в адаптації глобальних інформаційних ресурсів для потреб національного інформаційного простору

Тези доповіді

Нині інтенсивна інформатизація більшості сфер людського життя та діяльності стає одним з визначальних чинників соціально-економічного та інтелектуально-духовного розвитку, в тому числі й українського соціуму.
Зазначений процес характеризується такими об’єктивними показниками:
• обмін інформацією набув миттєвого та глобального характеру, відстані й державні кордони вже не є суттєвою перешкодою для руху інформаційних потоків;
• значно зросли й продовжують зростати можливості збору, обробки, зберігання, передачі інформації, доступу до неї;
• суттєво зросло та продовжує зростати значення доступу до інформації для розвитку різних сфер людської діяльності;
• відбувається перехід до нових форм зайнятості населення, зокрема формуються нові трудові ресурси за рахунок збільшення кількості зайнятих в інформаційно/інтелектуально орієнованих типах робіт;
• безпрецедентно зросла кількість персональних і корпоративних контактів на локальному та глобальному рівнях, Україна активно включається у процеси формування нових трансдержавних і транснаціональних спільнот та ідентичностей тощо.
В цих умовах перед системою бібліотечно-інформаційних комунікацій постала вимога переходу від традиційної парадигми обслуговування, що базується на представленні документів на паперових носіях, до парадигми інформаційної супермагістралі, яка передбачає надання різноманітної мультимедійної інформації, доступної за межами однієї бібліотеки. Практика цього періоду характеризується інтенсивним впровадженням у роботу бібліотек засобів телекомунікації, появою електронних повнотекстових видань, створенням власних електронних зібрань, розвитком корпоративних бібліотечних систем тощо.
Сучасні бібліотеки, адаптуючись до нових завдань, стають одним із головних провідників суспільно значущої інформації в традиційній та електронній формах незалежно від її місця зберігання, спільно з іншими інформаційно-комунікаційними структурами вирішують проблеми вільного доступу до глобальних інформаційних ресурсів. Саме організація доступу до глобальних інформаційних ресурсів стає одним із головних стратегічних пріоритетів інформаційно-бібліотечної діяльності, виходячи із потреб розвитку сучасної України загалом та її національного інформаційного простору зокрема.
Забезпечення суспільних потреб винятково вітчизняними ресурсами звужує процес забезпечення інформаційними ресурсами, необхідними для розвитку суспільства, може поставити Україну в нерівноправне становище порівняно з іншими державами у використанні сучасних інформаційних ресурсів. Це зумовлює важливість, з одного боку, інтеграції бібліотечних ресурсів і кооперації на різних рівнях: місцевому, регіональному, галузевому, державному та міждержавному; з іншого – встановлення більш тісних зв’язків у національній бібліотечній системі, а також з центрами НТІ, видавництвами, архівами, музеями. Тобто, йдеться про необхідність посилення організаційно–системної та міжсистемної взаємодії у питаннях адаптації та інтеграції глобальних інформаційних ресурсів.
В ході прискорення темпів суспільного розвитку актуалізується необхідність посилення роботи бібліотек щодо інтеграції глобальних інформаційних ресурсів, суть якої полягає, насамперед, в залученні до суспільної практики нової інформації, інноваційних технологій, у забезпеченні синтезу знань тощо. При цьому на перший план висуваються питання зміцнення кооперації та координації у діяльності бібліотек; посилення їх аналітичної діяльності; консолідації інформації та знань.
Загалом за умов переходу від індустріального суспільства до суспільства знань бібліотека має освоїти інтегрований технологічний цикл, що охоплює всі наукоємні процеси обробки документних масивів: починаючи з бібліографування та закінчуючи екстракцією з інформаційних баз нових знань. Це – визначальна ідеологема її розвитку й одночасно неодмінна умова існування.
Можна зробити висновок, що в сучасних умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів і суттєвого зростання ролі інформаційно-комунікаційних технологій як каталізаторів соціально-економічних трансформацій еволюція системи бібліотечно-інформаційних комунікацій має бути зорієнтована на вирішення двоєдиного завдання, що полягає:
в технологічному плані – у розширенні функцій бібліотеки в напрямі створення в ній інтегрованого з зовнішнім середовищем технологічного циклу опрацювання документальних інформаційних потоків: від бібліографування до виділення з інформаційних баз нових знань і надання їх користувачам;
у структурному – в розвитку бібліотеки як комлексного бібліотечного, наукового, інформаційно-аналітичного та культурологічного центру.
Водночас питання адаптації глобальних інформаційних ресурсів в інтересах подальшого розвитку національного інформаційного простору потребує, крім іншого, вирішення проблеми знаходження нового балансу інтересів усіх учасників системи документальних комунікацій. Назріла необхідність нових підходів, які змогли б задовольнити потреби одержання та поширення інформації за умов дотримання компромісу інтересів виробників, посередників і користувачів інформації та знань.
Дехто з фахівців у цьому зв’язку говорить навіть про те, що у зв'язку із трансформаціями, які вже відбулися в результаті розвитку сучасного інформаційно-комунікативного простору, сьогодні можна говорити про зміну інформаційної й соціокультурної парадигми й початку нового цивілізаційного етапу, що, у свою чергу, вимагає появи нової культури організації, культури управління й праці, нових узвичаєних норм сприйняття й використання інформації, у тому числі і від науковців провідних бібліотечних установ України.