ЕЛЕКТРОННА РЕТРОСПЕКТИВНА БАЗА ДАНИХ КНИЖКОВИХ ВИДАНЬ НА ЇДИШІ ТА ІВРИТІ В ДНУ «КНИЖКОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ ІМ. ІВАНА ФЕДОРОВА»

ЗаявникСахневич Юлія Анатоліївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (2014)
ЗахідРукописна і книжкова спадщина в національному інформаційному просторі: теоретичні і практичні аспекти формування електронних ресурсів
Назва доповідіЕЛЕКТРОННА РЕТРОСПЕКТИВНА БАЗА ДАНИХ КНИЖКОВИХ ВИДАНЬ НА ЇДИШІ ТА ІВРИТІ В ДНУ «КНИЖКОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ ІМ. ІВАНА ФЕДОРОВА»
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Державна наукова установа «Книжкова палата України ім. І. Федорова» (Книжкова палата України), а саме її структурний підрозділ Державний архів друку є унікальним національним книгосховищем, який відповідно до «Закону України про обов’язковий примірник» приймає на зберігання обов’язкові примірники друкованої продукції, виданої в Україні (книги, брошури, листівки, періодичні видання, нотні, образотворчі, картографічні видання тощо). Книжкова палата України виконує також функцію бібліографічної установи – здійснює реєстрацію та облік друкованої продукції в країні, видає бібліографічні покажчики. Хронологічні рамки її архівних фондів: починаючи з 1917 р. – до теперішнього часу. Установа є відкритим архівом для прийому на зберігання документальної продукції.
«Фонд юдаїки» (умовна назва для єврейських видань на їдиші та івриті, оскільки не складає окремо виділеного корпусу в Державному архіві друку і розосереджений у загальному фонді) включає в себе не лише книжкові видання, але і періодику (газети, журнали), аркушеві видання (афіші, листівки, плакати), образотворчі матеріали (плакати). В даній доповіді зупинимось саме на книгах. Їхня кількість в Державному архіві друку Книжкової палати України нараховує близько 5 тис. одиниць. Переважно це видання на їдиші (офіційно визнана мова євреїв СРСР, іврит не мав легітимного статусу в Радянському Союзі і всіляко переслідувався), проте частково і на івриті. Більшість цих книг знаходились в колишньому «спецфонді» Книжкової палати (видання, вилучені органами цензури).
На даний час в установі діє як традиційна система класифікації та пошуку інформації (система карткових каталогів), так і електронна система каталогізації/пошуку (через програму ProCite 5). Система карткових каталогів в свою чергу містить 7 структур: генеральний алфавітний каталог (українською, російською, іноземними мовами), систематичний (за різними періодами), видавничий, хронологічний, каталог авторефератів, каталог серій видань, каталог спецфонду. Картковий каталог припинили комплектувати в 2007 р. В каталозі спецфонду окремо виділений картковий каталог видань єврейськими мовами (на їдиші та івриті), який створювався, починаючи з 1920 х років по мірі надходження примірників. Більшість цих карток – рукописні, частина – друковані. Звичайно, в сучасних умовах він не може цілком задовольнити потреби дослідників.
В 2014 році в Державному архіві друку Книжкової палати України розпочалося створення ретроспективної бази даних книжкових видань на їдиші та івриті – робота здійснюється в програмі ProCite 5 для MS Windows (програма для ведення електронних бібліографічних баз даних, з можливістю генерування бібліографічних списків у форматі MS Word). Дана програма працює в Книжковій палаті в режимі локальної мережі, без можливості он-лайн доступу читачів. Вона дозволяє створювати електронні бібліографічні описи, систематизувати, класифікувати та сортувати їх (за автором, назвою, роком видання, ключовим словом, мовою, шифром тощо), здійснювати пошук (з різними опціями, в тому числі пошуку дублікатів).
Користувач має можливість самостійно визначати параметри налаштування баз даних (БД) відповідно до специфіки створюваної бази (задати конфігурацію списку записів /Configure record list вкладка Record list /, виставити поля, необхідні для відображення на дисплеї /в колонці Displayed Field/, встановлювати необхідну гарнітуру і кегль, встановити вікно попереднього перегляду /Preview Pane/, встановити робочу форму перед вводом інформації в картку /Workform/, задати стиль, необхідний для повного відображення бібліографічного запису /Output Style/ і т. д.).
Для створення електронних бібліографічних описів використовуються безпосередньо книги (для введення більш повної інформації про видання), картковий каталог, інвентарні книги, ведеться ретельний пошук інформації в довідковій літературі, мережі Інтернет.
В ході роботи виявилося, що програма ProCite не пристосована для роботи з різними мовними системами (напрям написання-прочитання тексту в івриті, їдиші справа наліво). Якщо при наборі тексту послідовність запису зберігається, то при збереженні, генеруванні списків, може втрачатися, що зумовлює неадекватне відображення бібліографічного опису. Щоб компенсувати цей недолік, а також для зручності користування базою для дослідників, які не володіють єврейськими мовами, бібліографічний опис здійснюється в наступній послідовності: опис мовою оригіналу, транслітерація латиницею (за міжнародним стандартом ЇВО (YIVO / Єврейський науковий інститут, Нью-Йорк), переклад українською. Також заповнюються поля автора, року, місця видання, шифр тощо. Крім того, така система наукової обробки документів в перспективі може стати в нагоді при створенні друкованого бібліографічного покажчика книг «фонду юдаїки» Книжкової палати України.
Книжковий фонд Книжкової палати України містить унікальну колекцію єврейських книжкових видань 1917 – 1940-х рр. Теоретично, це найбільш повне та цілісне зібрання подібних видань в Україні за вказаний період. Тому його наукове опрацювання, електронна каталогізація та введення в науковий інформаційний простір має велике значення та затребуваність, особливо зважаючи на популярність єврейських студій (Jewish studies) у світі та активний розвиток юдаїки в сучасній Україні.