Бібліографічна Шевченкіана

Заявникновосьолова лариса семенівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (2014)
ЗахідБіобібліографічна складова національного електронного інформаційного простору
Назва доповідіБібліографічна Шевченкіана
Інформація про співдоповідачівОмельчук В.Ю., зав. відділу національної бібліографії
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

БІБЛІОГРАФІЧНА ШЕВЧЕНКІАНА
Бібліографічна Шевченкіана – наукова реєстрація минулих і сучасних публікацій літературних і мистецьких творів Шевченка та літератури про нього.
Над бібліографуванням творів Т. Г. Шевченка і літератури про нього в різний час працювали вітчизняні й зарубіжні бібліографи І. Я. Франко, М. Ф. Комаров, В. І. Межов, М. Ф. Яшек, Ю. О. Меженко, І. З. Бойко, Ф. К. Сарана та інші.
Першу спробу подати бібліографію творів Шевченка було зроблено за життя поета. Її здійснив російський поет, перекладач і видавець М. Гербель. У 1860 році у „Кобзарі”, виданому в Петербурзі за редакцією М. Гербеля, був уміщений „Список печатных сочинений Шевченко и их переводов на русский язык”. У книзі було зафіксовано 6 окремих видань та 19 публікацій, опублікованих в українських та російських збірниках і альманаха за 1840–1860 рр.
Серед дореволюційних бібліографічних видань, присвячених Т. Г. Шевченку, особливе місце належить українському бібліографу М. Ф. Комарову. Систематичну роботу над бібліографією Т. Шевченка М. Комаров розпочав з того, що включив до «Бібліографічного покажчика нової української літератури (1798–1883 рр.)» матеріали про видання творів Т. Г. Шевченка та літератури про нього. Підсумком багаторічної праці бібліографа стала робота над покажчиком «Т. Шевченко в литературе и искусстве : библиографический указатель материалов для изучения жизни и призведений Т. Шевченка» (Одеса, 1903), що містив відомості про видання творів мовою оригіналу та у перекладах, листування, мистецьку спадщину Кобзаря.
Хронологічно продовженням праці М. Комарова став 1-й випуск покажчика М. Яшека «Шевченко: матеріали до бібліографії (1903–1921)» (Харків, 1921), розширений та доповнений у наступних роботах, зокрема, у розвідці «До історії Кобзаря» (Червоний шлях. – 1925. – № 3. – С.285–293); «Нове про Шевченка» (Систематизований покажчик праць за 1917–1924 рр.) (Шлях освіти. – 1925. – № 3. – С.226–234).
У довідкових виданнях цього періоду досить часто подавалися пристатейні бібліографічні списки основних Шевченкових творів, матеріали про його діяльність.
Значний у внесок створення Шевченкіани зробив Ю. О. Меженко. В журналі «Життя і революція» (1930, № 3) було опубліковано бібліографічну працю Ю. Меженка «Матеріали до «Шевченкіани» за роки 1917–1929», до якої автор включив відомості про збірки творів Т. Шевченка, переважно під назвою «Кобзар», оминувши видання окремих творів та збірки з малою кількістю творів. У праці вперше були представлені видання, які вийшли друком за межами України, зокрема, в Берліні та Лейпцигу.
У довоєнні роки 1934-1939 рр. Український Науковий Інститут у Варшаві здійснив «Повне видання творів» Т. Шевченка. Вперше у багатотомному виданні окремим томом було представлено бібліографію видань творів автора. Покажчик охоплює період 1840–1939 рр. Подано детальний опис видань Шевченка, розкрито зміст збірників, наведено рецензії та відгуки. Праця містить допоміжні покажчики та статті В. Дорошенка. З істотними доповненнями та в інших хронологічних межах (1840–1961 рр.) том перевидано 1961 р. у складі другого видання, здійсненого видавництвом М. Денисюка в Чикаго.
У повоєнні роки над бібліографуванням матеріалів, присвячених Шевченко, працюють колективи Інституту літератури ім.Т. Г. Шевченка НАН України, Центральна наукова бібліотеки АН УРСР (нині – Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського) та інші провідні установи країни. Починаючи з 1957 року, збірники праць Шевченківських наукових конференцій вміщували бібліографічну Шевченкіану за кожний поточний рік.
На початку 1960-х р. Державна публічна бібліотека АН УРСР (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) підготувавла бібліографію бібліографії «Тарас Григорович Шевченко : бібліографія бібліографії, 1840-1960», упорядники З. Бойко, Г. М. Гімельфарб (К., 1961) та двотомне науково-бібліографічне видання «Т. Г. Шевченко: бібліографія літератури про життя і творчість, 1839–1959» (К., 1963)
Хронологічним продовженням цих видань був покажчик Ф. Сарани «Т. Г. Шевченко : бібліографія ювілейної літератури, 1960–1964» (К., 1960).
У 1964 р. Книжкова палата УРСР видала бібліографічний покажчик «Т. Г. Шевченко», укладачем якого був М. Багрич. Покажчик містить видання творів поета і їхні переклади, які вийшли в УРСР та в братніх союзних республіках протягом 1917–1963 рр.
В 80-ті та 90-ті роки роботу над укладанням покажчиків про життя та творчість Т. Г. Шевченка здійснюють провідні бібліотеки, окремі видавці, виходять також публікації, присвячені проблемам шевченкознавства.
У 1989 році Національнальною бібліотекою України імені В. І. Вернадського було видано бібліографічий посібник «Т. Г. Шевченко (1965–1988)» (К., 1989).
У 2004 році Національною парламентською бібліотекою було підготовлено видання «Тарас Шевченко, 1989–2003» (К., 2004), перевидано у 2005 р.
До 200-річного ювілею Тараса Шевченка Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського підготовлено бібліографію видань творів поета, яка включає відомості про видання мовою оригіналу та мовами народів світу за період 1840–2014 рр.
Сучасні комунікаційні технології дали змогу науковцям Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського підійти до цієї роботи по-новому, використати всі види інформаційних джерел для подальшого об’єднання розпорошених бібліографічних праць та матеріалів шевченкіани в єдиний бібліографічний ресурс.
Науково-бібліографічне видання «Тарас Григорович Шевченко : бібліографія видань творів, 1840–2014» є найбільш повною за хронологією та кількістю включених видань як мовою оригіналу, так і в перекладах мовами світу.
Джерельною базою дослідженню слугували традиційні науково-довідкові видання, каталоги національних бібліотек, електронні ресурси центрів наукової інформації інші джерела електронної бібліографії.
У процесі підготовки видання опрацьовувались електронні інформаційні ресурси, насамперед, база даних «Міжнародний зведений каталог-репертуар україномовної книги, 1798–1923», створена в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, а також електронні каталоги всіх державних та обласних бібліотек України, каталоги Російської державної бібліотеки та Російської національної бібліотеки, національних бібліотек Болгарії, Білорусі, Казахстану, Канади, Молдови, Польщі, Чеської Республіки, Британської бібліотеки, наукових бібліотек Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, Санкт-Петербурзького державного університету, Ягеллонського університету, Бібліотеки Конгресу США, Бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка (Нью-Йорк, США) та ін.
Структурно покажчик складається з трьох розділів. Перший – «Твори мовою оригіналу» – включає видання поетичних та прозових творів, щоденників та листів Т. Шевченка, написаних ним українською та російською мовами, факсимільні та репринтні видання. Матеріали згруповано за хронологією, а в межах року – за алфавітом. У другому – «Твори в перекладах мовами світу» – представлено видання перекладів Т. Шевченка 65-ма мовами світу, а також однією зі штучних мов – мовою есперанто;. Матеріал розміщується за алфавітом назв мов. Для кожної мови бібліографічні описи подано за хронологією, а в межах одного року – за алфавітом назв видань. На початку розділу окремим блоком, як багатомовні, зафіксовані видання «Заповіту». Зазначимо, що найбільшу кількість перекладів, 148-ма мовами світу, містить «Заповіт» (К., 1989).
Науково-допоміжний апарат видання складається з системи 11-ти покажчиків: 1) Назви видань; 2) Іменний; 3) Редактори і упорядники; 4) Автори статей, приміток, коментарів; 5) Перекладачі; 6) Оформлювачі та ілюстратори; 7) Місце видання; 8) Видавці. Видавництва. Друкарні; 9) Факсимільні та репринтні видання; 10) Мови, на які перекладено твори Т. Шевченка; 11) Хронологічний. Використання такого апарату дає можливість оптимізувати роботу з матеріалами видання, сприяє всебічному розкриттю його змісту, вдосконалює пошук інформації.
Відділом національної бібліографії розпочато роботу над бібліографією бібліографії, куди увійдуть бібліографічні посібники з питань Шевченкіани.
Матеріали згруповано за хронологією, а в межах року – за алфавітом. Розробляється система допоміжних покажчиків. Велику увагу приділяється формуванню предметного покажчика. Тут будуть представлені не тільки основні покажчики присвячені Т. Г. Шевченка, а також пристатейні бібліографії, приміткова бібліографія, бібліографічні списки і т.д.
Зав. відділу національної бібліографії д. іст. наук, професор В. Ю.Омельчук
н. с. Л. С. Новосьолова