Сучасна каталогізація в сучасній бібліотеці (погляд практика каталогізатора)

Тези доповіді

Бібліотека – це заклад культури, який збирає, зберігає і організовує громадське користування творами друку і іншими документами. Діяльність бібліотек має велике значення в житті суспільства. Існуючи багато років, зберігаючи для людства книги та інші документи, в яких зафіксовано все те, що людство відкрило і створило за багато тисячоліть: людські знання, наукові відкриття, істину віри тощо, бібліотека як інституція набуває все більшого значення всупереч деяким несприятливим прогнозам.
Тому бібліотека є самодостатнім закладом, який виконує свою особливу роль в суспільстві і її можна назвати фундаментом людської культури, тобто тією основою, базою, на якій розвивається людство. Це сховище документальної пам’яті.
У сучасному світі головна місія бібліотек залишилась незмінною, а саме її основним завданням є надання джерел інформації своїм користувачам, але шляхи її реалізації стають більш складними і різноманітними. Трансформації, що відбуваються в суспільстві, впливають на бібліотеку настільки рішуче, що змінюють не тільки всю систему бібліотечної праці та бібліотечних ресурсів, але і вперше ставлять питання про «межі» бібліотечного простору і самих основ існування традиційних бібліотек та їх функцій.
Сучасний бібліотекар має бути активним учасником соціальних комунікацій, спеціалістом у галузі нових інформаційних технологій, навігатором в електронних ресурсах Інтернет, провідником інформаційної культури, менеджером і маркетологом в інформаційно-бібліотечній сфері. Перехід бібліотек на інформаційно-технологічну платформу суттєво змінює її призначення і функції, що не може не впливати на характер діяльності бібліотечних працівників, а саме бібліотекарів-каталогізаторів.
Каталогізація - це галузь бібліотечної теорії і практики, яка постійно еволюціонує. Інноваційні перетворення у бібліотечній справі , зокрема нова автоматизована технологія роботи з документами, почалися саме у сфері опрацювання і каталогізації. А електронний каталог став саме тією ланкою у бібліотечній практиці, завдяки котрій зв’язується в єдиний ланцюг уся діяльності бібліотеки.
Каталогізація об’єднує такі процеси: створення бібліографічного опису, індексування, анотування документів тощо. Бібліографічний опис є основною частиною бібліографічного запису (традиційного чи електронного). Та сучасні умови кардинально змінюють принципи його складання.
Змінюється також середовище каталогізації: загальний перехід до формування баз даних в електронному середовищі; використання Інтернет-технологій і Інтернет-ресурсів в практичній діяльності каталогізатора; поява нових каталогізаційних об’єктів, а саме - електронних ресурсів (в тому числі віддалених).
Виходячи з цих змін, складання бібліографічного опису, сьогодні як ніколи раніше, дуже кропіткий і складний процес, який потребує від каталогізатора певних знань і умінь, а саме:
 засвоєння принципів і правил користування автоматизованою бібліотечно-інформаційною системою, яку застосовує бібліотека;
 вміння аналізувати документ, виявляти потрібну інформацію, визначати необхідний набір елементів бібліографічного опису та контрольних точок доступу;
 чіткого дотримування стандартів і правил, що регламентують складання бібліографічного опису;
 обізнаності у форматах представлення бібліографічних даних;
 використовування та дотримання чіткої методики подання бібліографічних даних;
 знання іноземних мов;
 вміння користуватися довідковими і Інтернет-ресурсами;
 вміння користуватися офісними програмами і офісною технікою;
 комунікативності і вміння працювати в групі, секторі тощо.
Каталогізаційний процес – це система. де фахівець каталогізатор виконує
функцію суб’єкта; об’єктом виступає каталог бібліотеки - картковий (традиційний) та електронний (ЕК).
Питання співіснування карткових та електронних каталогів постало ще на початку 60-х років для бібліотек усього світу при появі перших електронних каталогів. Сьогодні вже не стоїть вибір - чи традиційний картковий, чи електронний каталог. Як довів багатодесятилітній досвід, властивості і можливості цих, здавалося б, «конкурентів», є своєрідними, і кожен один перед одним має свої переваги. Наприклад, ЕК, оперативно і різнобічно, враховуючи одночасно декілька реквізитів, як, приміром, автор, видавництво, рік видання, тематика, ключові слова, справляється з пошуком необхідного документу. Також незаперечною перевагою ЕК є можливість доступу до нього, а отже і до необхідної інформації на відстані, власне, там, де є Інтернет. До того ж, ЕК надає користувачеві можливість працювати зі зведеними ЕК багатьох бібліотек за різними ознаками (за територіальною чи мовною) тощо.
Не заперечуючи можливості і вигоди ЕК, карткові каталоги мають свої переваги, а саме:
 те, що доступ до карткового каталогу обмежений приміщенням бібліотеки, а в цьому разі це безумовна перевага, бо ця обставина унеможливлює зміну інформації через несанкціоноване втручання ( в ЕК хакерська атака, вірус, збій в роботі обладнання чи системи тощо);
 в разі тимчасового виходу з ладу ЕК з будь-якої причини, картковий каталог завжди може його замінити.
Отже, враховуючи сучасні реалії (значний поступ в створенні як електронного каталогу, так і електронного бібліотечного простору тощо), повного всебічного використання як ЕК, так і традиційного карткового каталогу, як показує практика, найбільш продуктивним способом у пошуку інформації щодо документів, є синергічне використання обох каталогів – як ЕК, так і традиційного.