Нотолінійні ірмологіони XVIІ століття з колекції Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії : структура та зміст

Тези доповіді

Проаналізовано структуру та зміст нотолінійних Ірмологіонів XVIІ ст., що зберігаються в колекції рукописів Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії. Розглянуто принципи їхньої типологічної класифікації, особливості будови та жанровий склад.
Ключові слова: рукопис, колекція, Ірмологіон, структура, жанр.

Нотолінійний Ірмологіон (оригінальна назва – Ірмолой) – особливий тип гімнографічного збірника, що побутував на українських та білоруських землях з кінця XVIІ–XVIІІ ст. У нього увійшли церковні співи з різних жанрових циклів, що виконував хор під час богослужіння протягом церковного року.
У Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ІР НБУВ) в колекції рукописів Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії (ЦАМ КДА), ф. 301 зберігається 17 нотолінійних Ірмологіонів XVIІ ст. Їх кодикологічне та палеографічне дослідження й опис вперше здійснив Ю.П. Ясіновський. Нами було більш детально проаналізовано структуру змісту цих збірників, що дало змогу внести нові дані при створенні колективної праці Інституту рукопису – монографії-каталогу «Слов’янська кирилична рукописна книга XVII ст. із зібрання Церковно-Археологічного музею Київської духовної академії». Виявлені рукописи поєднують у собі піснеспіви Октоїха, Ірмологія, Стихирара, Пісної й Цвітної Тріоді та Обиходні співи, і мають свої характерні ознаки та особливості складу.
Так, усі Ірмологіони XVIІ ст. з колекції ЦАМ КДА вміщують воскресні співи Октоїха, що мають таку структуру: в суботу вечір на великій вечерні богородичен догматик та богородичен на стиховні; в неділю ранок сідальні по 1-й та 2-й стихології з їхніми богородичними та степенні антифони (3, у 8-му гласі – 4).
Ширшою є структура співів Октоїха з рукопису в одиниці зберігання за № 92л, який вміщує повну підбірку стихир малої, великої вечірні та утрені (частина текстів без нот) з доданим по шестопсалмії «Бог Господь» на вісім гласів.
Розділ ірмосів – найголовніший в Ірмологіоні і найбільш нестабільна за розміщенням і способом групування частина збірника. Вона включає три групи ірмосів: а) воскресні (1-й у кожній пісні); б) ірмоси мінейних святкових канонів та канонів Тріодей; в) столпові ірмоси (з Октоїха). Кількість ірмосів у кожному гласі у різних списках може відрізнятися, а порядок їхнього розташування та принцип групування залежить від структурного типу збірника.
Обиходний розділ має нестабільний склад та розміщення у різних списках Ірмолоїв.
Всенічна у більшості рукописів включає вибрані співи вечірні та утрені: «Благослови душе моя Господа», «Блажен муж», в окремих списках – «Воскрес Ісус».
Літургія Іоанна Златоуста вміщує херувимську пісню, киноник «Хвалите Господа со небес», іноді «Бог Господь» на вісім гласів.
Піснеспіви Тріодного циклу займають значне місце в нотолінійних Ірмолоях. Серед них часто зустрічаються співи, що виконуються перед Великим постом та під час посту, наприклад, псалом 136 «На рѣцѣ Вавилонстей», стихира «Покаяния отверзи», два прокимени «Не отврати лица» та «Дал еси достояние».
До складу Літургії Передосвячених Дарів зазвичай входять такі піснеспіви: «Да ся исправит молитва», «Нинѣ сили», причасні «Вкусите и видите» та «Благословлю Господа».
Далі у більшості рукописів ЦАМ вміщено Літургію Василія Великого, піснеспіви якої входять до Пісного Обиходу і чергуються зі співами Пісної Тріоді. Найпоширенішим є такий склад цього циклу піснеспівів: задостойник «О тебѣ радуется», кондак «Возбранной воєводѣ», канон у Неділю Цвітну, тропар у Великий Понеділок «Сє жених грядет», прокимен у Великий Четвер «Вечери Твоєй», тропар у Великий Четвер «Єгда славнии ученици», стихира у Страсну П’ятницю «Тебе одѣющагося свѣтом», стихира у Велику Суботу «Прийдѣте оублажим Иосифа», «Воскресни Боже суди земли» та тропар «Да молчит всяка плоть».
Службу Пасхи (канон та стихири) вміщено лише у трьох кодексах. Далі слідують канони та стихири Цвітної Тріоді (найчастіше Преполовінню, Вознесінню, П’ятидесятниці та Зішестю Святого Духа).
Наступною групою піснеспівів є стихири на свята з Мінеї: Різдву Христовому, Богоявленню та Стрітенню (які часто розміщувались перед співами Пісної та Цвітної Тріоді), апп. Петру і Павлу, Преображенню, Успінню Богородиці, Воздвиженню, Покрову Богородиці, Введенню Богородиці, арх. Михаїлу, свт. Миколаю та ін.
Структурну типологію Ірмологіонів докладно дослідив Ю.П. Ясіновський. Вчений виявив декілька принципів поєднання піснеспівів у збірнику і класифікував їх структуру за трьома типами: 1) жанрово-тематичний (в якому ірмоси усіх трьох груп є окремим самостійним розділом); 2) календарно-мінейний (в якому воскресні ірмоси приєднуються до Октоїха, святкові ірмоси Мінеї та Тріоді приєднуються до святкових стихир, а столпові ірмоси винесені в окремий розділ в кінці книги; 3) гласовий (де ірмоси об’єднані зі співами Октоїха в порядку 8-ми гласів). О.Ю. Шевчук доповнює цю класифікацію ще одним, четвертим принципом упорядкування, притаманний певним розділам Ірмолоя – літургійним (за послідовністю відправи), в якому групувались неосмогласні співи добового кола.
В колекції ЦАМ КДА виявлено два Ірмологіони XVIІ ст. жанрово-тематичного типу, чотири – календарно-мінейного типу, 11 – гласового типу. У рукописах першого типу помітна жанрова диференціація в межах окремих розділів (зокрема це стосується розділу ірмосів), ірмоси кожного гласу мають наскрізну нумерацію, порядок розміщення розділів не є сталим.
Так, Ірмологіон за № 350п вміщує «Ірмолой» (ірмоси воскресні, святам та столпові), піснеспіви Обиходу (Всенічної та Літургії Іоанна Златоуста), воскресні співи Октоїха, подобни, служби Різдву Христовому та Богоявленню, піснеспіви Пісної Тріоді та Пісного Обиходу, стихири на свята з Мінеї та канони на вибрані свята. Інший рукопис (№ 92л) має в своєму складі воскресні співи Октоїха та окремий розділ, в якому зібрані всі три групи ірмосів, подобни, стихири на свята з Мінеї та Тріоді, піснеспіви літургії Василія Великого.
Ірмологіони другого типу (№ 647п, 91л, 95л, 112л) мають сталу структуру, але відрізняються кількістю та жанровим підбором піснеспівів у календарному розділі. Цей розділ включає ірмоси святкових канонів з Мінеї та Тріоді, стихири на Господські, Богородичні свята, стихири святим та додані піснеспіви Пісного Обиходу й Тріоді. Жанровий склад та послідовність розміщення піснеспівів календарного розділу у різних списках має значні відмінності. В кінці кожного збірника виписані столпові ірмоси.
Рукописи третього типу мають сталу послідовність розміщення розділів. Більшість кодексів починається з невеликого вступного розділу, що включає піснеспіви Простого та Пісного Обиходу (Всенічної та літургії Іоанна Златоуста, а в деяких рукописах літургію Василія Великого). Наступний великий розділ – воскресних співів Октоїха, об’єднаних з ірмосами усіх трьох груп. Далі – у більшості списків розділ подобних. Ці піснеспіви мають однакову структуру. Наступний великий розділ – воскресних співів Октоїха, об’єднаних з ірмосами усіх трьох груп. Далі у більшості списків – розділ подобних. Ці піснеспіви мають однакову структуру.
Потім слідують вибрані стихири Мінеї та піснеспіви Тріоді, розміщені за церковним календарем, починаючи з вересня або грудня. Значною кількістю вибраних стихир вирізняються два Ірмолої (№ 85л, 646п), що вміщують стихири таких свят: прп. Симеону Стовпнику, пророку Захарії, архангелу Михаїлу, ап. Іоанну Богослову, вмч Ананію, вмч. Димитрію, свв. Козьмі і Даміану, св. Іоанну Златоустому, прп. Саві Освященному, святителю Миколаю, св. Афанасію, прп. Феодосію, прп. Антонію та ін.
Особливим складом відзначається рукопис за № 346п. У ньому вміщена значна кількість стихир Пісної Тріоді (неділь Великого посту та Страсної седмиці), яких немає в інших Ірмологіонах. Цей збірник також має нетиповий порядок розміщення розділів: Октоїх з ірмосами, стихири Пісної Тріоді, стихири на свята з Мінеї, піснеспіви Пісного Обиходу та Тріоді, подобни.
У рукописах гласового типу святкові ірмоси чергуються зі столповими, за винятком Ірмологіона за № 646п, де столпові ірмоси знаходяться в кінці кожного гласу.
Як бачимо, нотолінійні Ірмологіони вміщують вибірковий репертуар і мають особливу структурну будову, обумовлену різним упорядкуванням співів.
Таким чином, показано характерні ознаки та особливості нотолінійних Ірмологіонів XVІІ з колекції ЦАМ КДА. Розглянуто їхній жанровий склад, висвітлено принципи будови й групування піснеспівів у різних структурних типах збірників, що має важливе значення для подальших музично-джерелознавчих досліджень.

Erika Klymenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6090-0586,
Candidate of Historical Sciences,
Researcher of the Department of Codicology and Codicography,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: KlymenkoE@nbuv.gov.ua

17th-century staff-notated Heirmologia from the collection of the Church and Archaeological Museum at Kyiv Theological Academy: structure and contents

In this work, we analysed the structure and content of 17th-century staff-notated Heirmologia preserved in the manuscript collection of the Church and Archaeological Museum at Kyiv Theological Academy. We clarified the principles of their typological classification, structural features and genre composition.
Keywords: manuscript, collection, Heirmologia, structure, genre.