Генеративний штучний інтелект у діяльності бібліотек: практичні аспекти створення текстового та візуального контенту

Тези доповіді

УДК 025.5:007.77:004.8

Рудицька Людмила Павлівна,
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1337-6819,
молодша наукова співробітниця,
відділ теорії та історії бібліотечної справи,
Інститут бібліотекознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: rudytska@nbuv.gov.ua

Генеративний штучний інтелект у діяльності бібліотек:
практичні аспекти створення текстового та візуального контенту

Мета статті– розглянути можливості використання генеративного штучного інтелекту для створення текстового та візуального контенту в бібліотечній практиці на прикладі електронних книжкових виставок, коротких інформаційних звітів та інших цифрових інформаційних продуктів. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: використано аналіз, синтез, узагальнення для вивчення сучасних наукових підходів до використання генеративного штучного інтелекту в бібліотечній діяльності; системний та функціональний підходи – для дослідження процесу створення текстового та візуального контенту як складників інформаційно-комунікаційної діяльності бібліотеки. Наукова новизна полягає в систематизації матеріалів щодо використання генеративного штучного інтелекту для створення текстового та візуального контенту в бібліотечній практиці, узагальненні практичного досвіду його застосування під час підготовки електронних книжкових виставок та інших інформаційних продуктів. Висновки. Проведене дослідження засвідчило перспективність використання генеративного штучного інтелекту в бібліотечній практиці, зокрема під час створення текстового та візуального контенту. Практична апробація в Інституті бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського показала, що генеративні інструменти можуть бути ефективно використані на різних етапах підготовки цифрового інформаційного продукту. Встановлено, що найдоцільнішим є комплексне використання різних генеративних інструментів відповідно до характеру конкретного завдання. На основі практичної апробації визначено послідовність використання генеративних інструментів на основних етапах створення цифрового контенту. Обґрунтовано роль бібліотечного фахівця як суб’єкта професійного контролю, який забезпечує достовірність, змістову та візуальну якість створених матеріалів, а також дотримання етичних, правових і професійних вимог.
Ключові слова: генеративний штучний інтелект, текстовий та візуальний контент, промпт, електронні книжкові виставки, короткий звіт бібліотечної діяльності, Інститут бібліотекознавства, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

Lyudmila Rudytska,
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1337-6819,
Junior Research Associate,
Department of Theory and History of Library Science,
Institute of Library Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: rudickal@ukr.net
Generative artificial intelligence in library activities: practical aspects of creating textual and visual content

The purpose of the article is to consider the possibilities of using generative artificial intelligence to create text and visual content in library practice using the example of electronic book exhibitions, short information reports and other digital information products. The research methodology is based on the integrated application of general scientific and special methods, in particular: analysis, synthesis, generalization were used to study modern scientific approaches to the use of generative artificial intelligence in library activities; systemic and functional approaches were used to study the process of creating text and visual content as components of the library's information and communication activities. The scientific novelty lies in the systematization of materials on the use of generative artificial intelligence to create text and visual content in library practice, generalization of practical experience of its application during the preparation of electronic book exhibitions and other information products. Conclusions. The conducted research has shown the prospects of using generative artificial intelligence in library practice, in particular when creating text and visual content. Practical testing at the Institute of Library Science of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine has shown that generative tools can be effectively used at different stages of preparing a digital information product. It has been established that the most appropriate is the complex use of various generative tools in accordance with the nature of a specific task. Based on practical testing, the sequence of using generative tools at the main stages of creating digital content has been determined. The role of a library specialist as a subject of professional control, which ensures the reliability, content and visual quality of the created materials, as well as compliance with ethical, legal and professional requirements, has been substantiated.
Keywords: generative artificial intelligence, text and visual content, prompt, electronic book exhibitions, brief report on library activities, Institute of Library Science, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.