Академік Ф.І. Шміт в сучасному науковому інформаційному просторі: ціннісні складові біобібліографії

Тези доповіді

В історії і сучасності наукової думки України ім’я Ф. І. Шміта посідає те виключне місце персони, яка «продовжує залишатися фігурою замовчування». Такі обставини інформаційного замовчування полягають в безлічі об’єктивних та суб’єктивних факторів. Об’єктивні фактори відсутності довершених біобібліографічних досліджень належать і до площини наукознавства, зокрема сучасних вимірів і оцінювання наукових доробків з позицій аксіологічної концепції наукової діяльності в філософії науки, і методології, переважно на засадах емпіризму, до біографічних досліджень.
Відкриття ім’я Ф.І.Шміта для сучасного світу науки поза національно-етнічних окрас відбулось на початку 80-х років ХХ століття, коли доктор мистецтвознавства В.М.Прокофьєв виголосив в Москві доповідь «Федор Иванович Шмит (1877-1941) и его теория прогресивного циклического развития искусства». Зміст доповіді виявився значно масштабнішим за галузь мистецтва. Наукові відкриття Ф.І.Шміта в гуманітарному напрямі наукознавства мали суто інтегративний характер і тому вже в 20-ті роки ХХ ст. сформували особливий методологічний погляд на розвиток таких наук, як теорія мистецтва, історія мистецтва, соціологія мистецтва, всесвітня і локальна історія, культурологія і історія культури. Навіть, в ХХІ столітті ще відсутня цілісна наукова праця, яка розглядає системність наукового світогляду науковця і висвітлює його науковий доробок через методологію філософії науки.
Іншою об’єктивною причиною «невизнаності» та «забутості» вченого є збереження в сучасних біографічних дослідженнях суто описово-джерелознавчого методу. Домінуючий принцип лінійності в більшості біографічних досліджень на користь уніфікації описів, не сприяє створенню комплексних праць, що поєднують наукознавчий аналіз наукового надбання персони та біографічний опис життя діяча науки за вимогами наукової біографістики. В сучасній біографістиці такі типи видань існують як окремі видання. Напрошується логічний висновок, що біографічні видання слід розглядати як першоступеневий етап (підгрунття) до створення аналітичної праці про діяча науки в межах галузевого наукознавства. Ім’я Ф.І.Шміта не визначене в біографістиці науковими працями і, природно з цього факту, не має наукознавчих праць про вченого. Хоча його науковий доробок було оцінено ще сучасниками, коли ті відзначали значимість соціологічної концепції історії мистецтва Ф.І.Шміта, вже директора Державного інституту історії мистецтва (ДІІМ) в Ленінграді в 30-ті роки ХХ століття, як радянського Освальда Шпенглера. Перші спроби постатейного дослідження наукового доробку вченого мають місце лише в останні 20 років існування незалежних держав колишнього СРСР.
Епізодичність досліджень про Ф.І.Шміта в сучасній національній біографістиці пояснюється ще одним об’єктивним фактором стану наукової біографістики. Неоднозначність і термінологічна складність визначення поняття «діяч науки» відносно меж окремої держави, тобто чи входить персона до складу видатних імен України. Відносно ім’я Ф.І.Шміта складено і складаються міфи та легенди про його приналежність до критеріїв «національний діяч». Різні місця його перебування за часів життя, наукової і педагогічної діяльності пов’язані з десятком країн Європи та Ближнього Сходу. Широчінь його наукових інтересів обіймає артефакти країн ще подвійної кількості країн. Його науковому мисленню притаманна фундаментальність, яка не поєднується з ознаками «національний». Тому висновок щодо розгортання повномасштабного біографічного дослідження коло ім’я Ф.І.Шміт напрошується в якості бажаної пропозиції до наукової громадськості України. Постає питання: «Чому саме України?» Із окремого факту біографії науковця свідчить, що саме в Україні Ф.І.Шміт отримав першим в історії УАН звання «академік» в галузі мистецтвознавства. Значимість наукових студій вченого з історії і теорії мистецтва було оцінено не як суто емпіричне, а як академічне. Суб’єктивізм сучасного мистецтвознавства відносно бачення себе переважно в межах емпіричної науки, заважає трактувати наукове надбання Ф.І.Шміта як системне. Так склалось, що його ідеї з теорії мистецтва розглядаються як приналежні до соціології мистецтва.
Єдиним фактором об’єктивного оцінювання наукового внеску академіка Ф.І.Шміта в національну науку може залишатися бібліографія його праць, яка межує сьогодні за обставин життя і праці вченого, з архівознавством, музеєзнавством, джерелознавством педагогіки та іншими гуманітарними галузями. Пошук друкованих і архівних матеріалів про Ф.І.Шміта продовжується на терені багатьох держав. Бібліографія праць Ф.І.Шміта потребує уточнення як у видовому складі, так і за місцем видання. Наукові замітки вченого зберігаються в багатьох персональних архівах вчених АН України. Виявляються матеріали складно, через ознаки посилань, листування, наукову колегіальність і суто дружні стосунки вченого. Місцезнаходження документів Ф.І.Шміта і особисто про нього мають переважно локальний, тобто регіональний або краєзнавчий характер. При цьому бібліографічні пошуки проводяться переважно дослідниками-біографістами, які спроможні домислювати і аналізувати шлях пошуку нових документів, ідентифікувати їх до персони Ф.І.Шміта, визначити оригінальність цих документів, співставити документну знахідку з усім масивом документів про Ф.І.Шміта. На сьогодні найбільш виваженим джерелом публікацій Ф.І.Шміта за часів його життя став список праць, який склала донька вченого Павла Шміт. Бібліографія праць Ф.І.Шміта і літератури про нього повинна мати за єдиний ціннісний критерій - «вичерпність». В такій стратегії розвитку біобібліографії в першу чергу вагомими є ціннісні орієнтири на значущість знання Ф.І.Шміта для системи національних наукових координат і світової інтернаціональної гуманітарної науки.