Формування бібліотечного віртуального простору для бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва

ЗаявникКулик Євгенія Володимирівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (2014)
ЗахідФормування національного інформаційного простору: інтеграція та кооперація зусиль бібліотек України та інформаційних інституцій
Назва доповідіФормування бібліотечного віртуального простору для бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Віртуальний бібліотечний простір, що формується з метою бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва та молоді, складається з кількох компонентних складових – внутрішніх бібліотечних електронних ресурсів, до яких здійснюється онлайндоступ, та зовнішніх ресурсів, послуг, що надаються бібліотеками безпосередньо в Інтернеті з використанням сервісів Веб 2.0.
Формування віртуального бібліотечного простору для всебічного задоволення інформаційних потреб юнацтва та молоді перебуває в категорії пріоритетних завдань мережі спеціалізованих бібліотек для юнацтва (молоді). Забезпечення онлайн присутності юнацької бібліотеки в Інтернеті здійснюється шляхом створення бібліотечних віртуальних представництв, що складаються переважно з сайту, блоґу, сторінки (групи) у популярній серед юнацько-молодіжного середовища мережі, каналу бібліотечного відео, фотоколекції, онлайн презентацій тощо.
Веб-сайт – досить важливий елемент простору бібліотеки, який слугує містком для зв’язку між внутрішніми і зовнішніми складовими електронного простору бібліотеки, хоча фактично, перебуває лише у внутрішній [1; с. 9].
Дослідження віртуальних представництв Державної бібліотеки України для юнацтва, 18 обласних бібліотек для юнацтва, 3 обласних бібліотек для молоді (Дніпропетровської ім. М. Свєтлова, Тернопільської, Рівненської), Кримського республіканського закладу «Юнацька бібліотека», Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва, Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка, Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н. К. Крупської (мають юнацькі філії) свідчить, що станом на травень 2014 р. 25 бібліотек з 26 перерахованих, підтримують офіційні веб-сайти. 64 % веб-сайтів пропонують користувачам доступ до електронного каталогу, а 20 % – зовнішній доступ до внутрішніх бібліотечних електронних баз даних. Також дослідження виявило, що відсоткова частка веб-сайтів, де відвідувач може отримати віртуальну довідку, становить – 61,5 %.
Моніторинг змістовного наповнення виокремлених веб-ресурсів виявив, що 100 % сайтів містять інформацію про бібліотеку (історичну довідку, структуру, правила користування, спектр послуг та ін.), перелік бібліотечних заходів – 64 %, інформацію про бібліотеки регіону – 64 %, бібліотечні та регіональні новини – 96 %, віртуальні книжкові виставки – 80 %, посилання на сторінки в соціальних мережах, бібліотечне відео – 80,8 %, рубрики, призначенням яких є популяризація читання – 76 %. Інформація краєзнавчого характеру – складова частина 60% сайтів, інформація на допомогу освіті, самоосвіті – 40 %, соціалізації – 40 %. Наявність рубрик, що популяризують правову культуру, демонструють 32 % сайтів, інформаційну культуру – 28 %, дослідницьку діяльність – 24 %, корисне дозвілля – 64 %. Профорієнтаційна інформація представлена на 12 % сайтів.
Останнім часом в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості відвідувань офіційних сайтів і перенесення користувацької активності до соціальних мереж та блоґів (за матеріалами дослідження Wave 6) [3]. Відтак, бібліотека може підвищити кількість звернень до офіційного сайту, створивши інші віртуальні представництва: блоґ, сторінку, групу в соціальних мережах, відеоканал, фотогалерею тощо. За умови грамотно організованої навігації ці ресурси доповнюють та популяризують один одного.
44 % бібліотек, охоплених дослідженням, підтримують блоґи (для популяризації читання, для професійного розвитку, тематичні, культурологічні, літературні). Вони сприяють налагодженню неформальної комунікації з читачами, колегами, партнерами, реалізують можливість оперативного інформування про бібліотечні ресурси та послуги.
Складовою частиною віртуального бібліотечного простору є представництва бібліотек, що обслуговують юнацтво, молодь, у популярних соціальних мережах.
Вибір соціальних мереж на сьогоднішній день достатньо великий, проте організувати присутність установи у кожній з них є нереальним завданням. Основним критерієм для обрання соціальної мережі стає факт максимальної концентрації на ній потенційних та реальних користувачів організації [2; с.184]. Популярними в юнацькому середовищі є соціальні мережі «Вконтакте» (найпопулярніша в Україні у юнацькому середовищі), «Facebook», «Однокласники», «Google+» та ін. 50 % обласних бібліотек для юнацтва зареєстровані в соціальних мережах (на 7 % більше порівняно з минулим роком), деякі з бібліотек підтримують одночасно кілька сторінок в різних спільнотах.
Представництва в соціальних мережах юнацькі бібліотеки використовують здебільшого для рекламування своєї діяльності, інформаційного супроводу бібліотечних заходів, налагодження дружніх стосунків з колегами, існуючими та потенційними читачами бібліотеки, партнерами, відзначення співробітників бібліотеки, створення бібліотечних он-лайн громад та груп для популяризації читання, а також демонстрації різноманітних фотоматеріалів, анонсування нових надходжень, проведення он-лайн опитувань тощо. Чомусь зрідка популяризують бібліотеки на сторінках соціальних мереж нові повідомлення своїх блоґів, актуальну інформацію офіційних веб-сайтів, а це варто робити для того, аби привернути до них увагу більшої кількості користувачів.
Поширеними комунікаційними засобами в Україні стають смартфони. Станом на перший квартал 2013 р. кількість їх власників збільшилася вдвічі порівняно з 2012 р. і становила 14 %. Про це свідчать дані дослідження «Наша мобільна планета: Україна», проведеного компанією Ipsos MediaCT на замовлення Google. Британські бібліотекарі, які обслуговують дітей, юнацтво та молодь відслідковують корисні для цієї аудиторії мобільні додатки (дозволяють створювати фото та відео, електронні публікації, розв’язувати задачі тощо), вивчають та популяризують їх. Вітчизняні фахівці, які обслуговують юнацтво, не повинні лишатися осторонь сучасних тенденцій розвитку комунікаційного середовища, тож досвід зарубіжних та українських колег в сфері використання мобільних додатків для налагодження комунікації з користувачем підлягає освоєнню. На сьогодні в інтернет-магазинах доступний мобільний додаток для Ipad/Iphone під назвою «Dneprlibrary» (безкоштовна програма, створена для використання в онлайн-супермаркеті App Store). Розробник - Центральна бібліотека Дніпропетровської централізованої системи публічних бібліотек для дорослих. Додаток має функціональні вкладки «Культурна мапа Дніпропетровська», «ТОР-10 надходжень» (віртуальна виставка нових надходжень книг з можливістю читання та завантаження в тестовому режимі), «Запитай у бібліотеки», «Основні відомості про бібліотеку». Цей ресурс перебуває на стадії наповнення та доопрацювання, тож його варто завантажувати, тестувати, рекомендувати читачам та реалізовувати власні ідеї щодо розробки подібних додатків, враховуючи індивідуальні та інформаційні потреби користувачів юнацького віку.
Отримані результати дозволяють зробити висновок, що процес формування віртуального простору для бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва відбувається нерівномірно – віртуальні представництва юнацьких бібліотек перебувають на різних стадіях розвитку: в одній частині закладів цей процес наразі у зародковому стані, в іншій – вже кілька років, як надано онлайндоступ до внутрішніх електронних ресурсів та сформовано зовнішні ресурси та послуги, які встигли вподобати користувачі. Відтак, досвід обласних бібліотек для юнацтва та молоді, де віртуальні ресурси динамічно розвиваються на користь усіх учасників комунікаційного процесу, потребує узагальнення і запровадження в тих бібліотеках, де є прогалини у використанні інформаційно-комунікаційних технологій для обслуговування читачів.

1. Зверевич В. В. Пространство современной библиотеки: «реальное» и «виртуальное» / В. В. Зверевич // Науч. и техн. б-ки. – 2012. – № 11. – С. 7–17. – (Библиотечное пространство).
2. Назаровець М. А. Використання комунікаційних можливостей соціальної мережі Facebook бібліотеками ВНЗ / М. А. Назаровець // Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства : матеріали п’ятої міжнародної науково-практичної конференції, 11–12 вересня 2013 року, Львів / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національний університет «Львівська політехніка», Науково-технічна бібліотека ; [редколегія : О. В. Шишка, Н. Е. Кунанець, Д. О. Тарасов, І. О. Бєлоус, Р. С. Самотий, А. І. Андрухів]. - Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2013. - С. 183-190.
3. Cаваневський М. Wave 6: Дослідження соціальних медіа в Україні (презентація) [Електронний ресурс] / М. Саваневський. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://watcher.com.ua/2012/05/29/wave-6-doslidzhennya-sotsialnyh-media-v-ukrayini-prezentatsiya .