Практичні аспекти застосування інструментів штучного інтелекту у підготовці бібліотечних фахівців

ЗаявникШевченко Олена Василівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» (2026)
Захід1 Секція. Бібліотечно-інформаційний комплекс: тренди і практики сучасних трансформацій
Назва доповідіПрактичні аспекти застосування інструментів штучного інтелекту у підготовці бібліотечних фахівців
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Текст доповідіЗавантажити статтю


Тези доповіді

Мета статті – охарактеризувати практичний інструментарій використання онлайн-платформ і чат-ботів у підготовці сучасних фахівців бібліотечної справи; проаналізувати та узагальнити практичний досвід інтеграції елементів штучного інтелекту у діяльність провідних українських установ, зокрема Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого та Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника та окреслити ключові ризики, етичні обмеження та перспективні вектори розвитку аналізованої теми на перспективу. Наукова новизна. Досліджено практичні аспекти застосування сучасних технологій штучного інтелекту у системі підготовки, перепідготовки та безперервного підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців в умовах цифрової трансформації та розгортання Четвертої промислової революції. Висновки.Обґрунтовано актуальність оновлення професійних компетентностей бібліотечних кадрів відповідно до сучасних вимог цифрового суспільства та індустрії 5.0. Розглянуто еволюцію цифровізації бібліотечної галузі та визначено нові вимоги до інформаційної, цифрової й AI-грамотності фахівців. Проаналізовано можливості використання генеративного ШІ, великих мовних моделей, чат-ботів, адаптивних онлайн-платформ, інтелектуальних систем аналізу даних, автоматичної каталогізації та семантичного пошуку в освітньому процесі й професійній діяльності бібліотекарів. Особливу увагу приділено персоналізації навчання на основі інтелектуального аудиту знань, формуванню індивідуальних освітніх траєкторій та розвитку навичок prompt-інженерії, фактчекінгу й критичної верифікації інформації. Наголошено на необхідності врахування ризиків «галюцинацій» ШІ, дотримання етичних і правових норм, академічної доброчесності та інформаційної безпеки. Зроблено висновок про необхідність системної інтеграції AI-інструментів у професійну освіту бібліотечних фахівців як важливої передумови їхньої адаптації до нових технологічних та соціокультурних викликів.
Ключові слова: штучний інтелект, бібліотечні кадри, компетентності бібліотекаря, чат-боти, інтелектуальний аналіз даних, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.