Літературні твори у фондах бібліотек католицьких монастирів Луцько-Житомирської дієцезії XVII–XIX ст.: спроба книгознавчого аналізу

Тези доповіді

Ціборовська-Римарович Ірина Олегівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5025-0767,
докторка історичних наук,
старша наукова співробітниця,
відділ стародруків та рідкісних видань,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: ciborirena@ukr.net

Літературні твори у фондах бібліотек католицьких монастирів
Луцько-Житомирської дієцезії XVII–XIX ст.:
спроба книгознавчого аналізу

У публікації на документальній основі проведено книгознавчий аналіз літературних творів у фондах бібліотек римо-католицьких монастирів Луцько-Житомирської дієцезії. Введений фактологічний матеріал представляє загальну картину літературних стародруків релігійного та світського характеру в монастирських книгозбірнях.
Ключові слова: монастирські бібліотеки, стародруковані літературні твори, Луцько-Житомирська дієцезія.

Історичні бібліотеки можуть бути як об’єктом наукового дослідження, так і виступати в ролі джерельної бази для міждисциплінарних студій. Одним із важливих елементів вивчення історичних книгозбірень є склад і зміст їх фондів. Подати розлогу картину бібліотечного фонду на підставі рукописного каталогу чи рукописного інвентаря часів функціонування бібліотеки – складна, довготривала дослідницька книгознавча робота, пов’язана з ідентифікацією бібліографованих видань, оригінальні описи яких не містять повної інформації ні про видання, ні про особливості примірників.
При дослідженні монастирських бібліотек фахівці насамперед звертаються до видань теологічної та філософської тематики. Видання літературних творів відступають на другий план. Для всебічного книгознавчого аналізу монастирських бібліотечних фондів виникає потреба на документальній основі, хоча б у загальних рисах, проаналізувати кількісний і видовий склад усієї збірки, зокрема й літературних видань.
Джерелами інформації для заявленої теми були каталоги, інвентарі та сумарії бібліотек Бердичівського (ІР НБУВ, ф. 1, 6413, каталог, 1781 р.; ДАЖО, ф. 90, оп. 1, спр. 213а, арк. 105–152 зв., каталог, 1799 р.) та Вишнівецького монастирів босих кармелітів (ДАЖО, ф. 90, оп. 1, спр. 213а, арк. 223–233, каталог, 1799 р.), Луцького (ДАЖО, ф. 90, оп. 1, спр. 227, арк. 11–57, інвентар, 1799 р.) і Берестецького тринітарських монастирів (ДАЖО, ф. 90, оп. 1, спр. 202, арк. 4–46, каталог, 1799 р.), Острозького капуцинського монастиря (ДАЖО, ф. 90, оп. 1, спр. 306, арк. 12–21, каталог, 1817 р.), Дедеркальського монастиря францисканців-реформатів (ДАЖО, ф. 90, оп. 1, спр. 322, арк. 11–18 зв., каталог, 1818 р.), Кременецького єзуїтського колегіуму (ІР НБУВ, ф. 332, спр. 141, каталог, ХІХ ст.). Також вивчалися примірники книгозбірень Острозького, Кременецького та Берестейського єзуїтських колегіумів, Теофіпольського тринітарського монастиря, Кременецького монастиря францисканців-реформатів. Стародруки перших двох названих колегіумів формують у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ окремі колекційні фонди за назвами колегіумів, берестейські стародруки компактно зберігаються у фонді бібліотеки Київського університету св. Володимира, теофіпольські та кременецькі стародруки – у фонді бібліотеки Волинського науково-дослідного музею у Житомирі.
До літературних творів у контексті вивчення складу монастирських книгозбірень ми відносимо такі: різні види поезії, драматичні твори, романи, літературно-філософські та полемічні праці, панегірики, які можуть поєднувати в собі прозову та віршовану форми, агіографічні тексти, проповіді, промови з нагоди різних подій, також епістолярій, описи подорожей. Усі ці види літературних творів у тій чи іншій кількості були представлені в бібліотечних фондах названих монастирів. У бібліотечних каталогах та інвентарях вони не виділялися в окрему тематичну групу, хіба тільки була тематична група «Поети» чи «Твори поетів», до якої могли входити і видання з ораторської майстерності. Видання поетичних творів становили незначну питому вагу у фондах монастирських книгозбірень. Цей факт ілюструють такі цифри: тематичний розділ «Poetarum» у бібліотечних каталогах луцьких тринітаріїв налічував 56 видань (2%), берестецьких тринітаріїв – 59 (3%), вишнівецьких кармелітів – 28 (2%). Цікавим фактом є наявність у фонді бердичівської кармелітанської бібліотеки примірника поезій Данила Братковського «Świat po części przejżany» (Краків, 1697; ІР НБУВ, ф. 1, спр. 6413, с. 96).
Групу літературних творів можна умовно поділити на релігійні та світські. Найбільшу кількість серед літературних творів становили проповіді, написані латинською та польською мовами; у рукописному каталозі бібліотеки вони, як правило, складали тематичний розділ «Contionatores». Польськомовні проповіді кількісно значно переважали латиномовні, і більшість їх була опублікована у XVIII ст. Значна кількість проповідей належала членам Товариства Ісусового.
У сумарії берестецької тринітарської бібліотеки у тематичному розділі «Kaznodziejów lacińskich» занотовано 55 видань проповідей, а у розділі «Kaznodziejów polskich» – 116 (ДАЖО, ф. 90, оп. 1, спр. 286, арк. 6 зв.–7 зв.; 1816 р.; бібліотечний фонд на цей час – 1696 од. зб.); у сумарії луцької тринітарської книгозбірні кількість творів польських проповідників представлена числом 189, а латинських – числом 98 (ДАЖО, ф. 90, оп. 1, спр. 293, арк. 8–8 зв.; 1816 р.; бібліотечний фонд на цей час – 2461 од. зб.). Сумарій книг бердичівської кармелітанської бібліотеки подає 212 видань у тематичному розділі «Kaznodziejów polskich i łacińskich» (ДАЖО, ф. 90, оп. 1, спр. 213а, арк. 191–191 зв.; 1804 р.; фонд бібліотеки на цей час – 3131 од. зб.). За сумарієм книг бібліотеки вишнівецьких кармелітів у тематичному розділі «Concionatores» зафіксовано 270 видань проповідей (ДАЖО, ф. 90, оп. 1, спр. 213а, арк. 318; 1799 р.; бібліотечний фонд на цей час – 1367 од. зб.). У сумарії книг бібліотеки острозьких капуцинів представлено 71 видання проповідницьких творів у тематичному розділі «Concionatores Latini», і 195 видань – у розділі «Concionatores Polonici» (Ягеллонська бібліотека, спр. 6331 IV, арк. 132 зв.; 1816 р.; бібліотечний фонд на цей час – 1519 од. зб.). Бібліотека дедеркальських францисканців-реформатів у своєму фонді мала «Concionatores Latini» – 200 видань і «Concionatores Polonici» – 795 видань (ДАЖО, ф. 90, оп. 1, спр. 297, арк. 6; 1805 р.; бібліотечний фонд на цей час – 4216 од. зб.).
Агіографічні твори при систематизації фонду не виділялись в окремий тематичний розділ. Вони могли бути описані у таких розділах каталогу, як «Церковна історія», «Аскетика» й «Моральна теологія».
Полемічні твори католицьких авторів формували тематичну рубрику «Conversistae». А от видання полемічного трактату православного архієпископа чернігівського та новгород-сіверського Лазаря Барановича (1620–1693) «Nowa miara starey wiary» (Новгород-Сіверський: друкарня Лазаря Барановича, 1676), який був відповіддю на працю єзуїта Павла Боїма «Stara wiara» (Вільнюс: друкарня Академії єзуїтської, 1668) було внесено до тематичного розділу «Libri prohibiti» каталогу бібліотеки Бердичівського кармелітанського монастиря (ІР НБУВ, ф. 1, спр. 6413. 1781 р.). За каталогом вишнівецької кармелітанської книгозбірні 1799 р. у тематичному розділі «Libri prohibiti» значиться «Lament wschodniey Cerkwi» (Вільнюс, 1610) Теофіла Ортолога (ДАЖО, ф. 90, оп. 1, спр. 213а).
У рукописних каталогах занотовані видання творів античних авторів, насамперед Аристотеля, Овідія, Горація, Вергілія, Цицерона, Корнелія Непота та багатьох інших. На бібліографічні описи їх творів можна натрапити в тематичних розділах «Філософія», «Поети», «Історія», «Політика», «Ораторське мистецтво».
Рукописні каталоги демонструють присутність у монастирських бібліотечних фондах «відгомону» епохи Просвітництва, що проявляється у наявності видань творів діячів цієї епохи. Зафіксовані, наприклад, такі твори церковного діяча, філософа, письменника, поета, драматурга Ігнація Красіцького (1735–1801): «Mikołay Doswiadczyński», що вважається першим просвітницьким романом польською мовою; «Pan Podstoli» – дидактичний роман, героєм якого є освічений шляхтич, що веде розумну систему господарювання; героїко-комічна поема з критикою тогочасного суспільства Речі Посполитої «Myszeidos». Примірники названих творів були у бібліотеках бердичівських і вишнівецьких кармелітів та острозьких капуцинів. Примірник героїко-комічної поеми І. Красіцького «Monachomachia albo wojna mnichów» знаходився у книгозбірні острозьких капуцинів.
У фондах монастирських книгозбірень були також твори Франтішка Богомольця (1720–1784), члена Товариства Ісусового, професора вимови у варшавському Колегіум Нобіліум, префекта його бібліотеки, видавця, реформатора єзуїтського театру відповідно до освітянських тенденцій.
У каталозі бібліотеки луцьких тринітаріїв зафіксовані примірники двох польськомовних видань філософсько-утопічного роману Франсуа Фенелона де Саліньяка де Ля Мотт «Przypadki Telemaka» (ДАЖО, ф. 90, оп. 1, спр. 227), який вважається найкращий твором автора, що створив традицію філософсько-політичного роману.
У монастирських бібліотеках трапляються драматичні твори світського характеру, зокрема берестецькі тринітарії у своїй книгозбірні мали перше видання комедії «Kawa», яка належить перу генерала Подільських земель, польському державному діячу Адаму Казимиру Чарторийському (1734–1823). Опублікована 1779 р., комедія вперше була поставлена на сцені Вишнівецького палацу 1787 р. У творі звучить критика тогочасного салонного світу, дам, які гордують рідною, польською, мовою та польськими звичаями. У тринітарській книгозбірні була і трагедія П. Корнеля «Otto», а бердичівські кармеліти мали видання збірки його драматичних творів «Poemes Drammat».
У каталозі острозької капуцинської бібліотеки в тематичному розділі «Libri Politici» занотовано працю Ж.-Ж. Руссо «Uwagi nad polskim tronem», а в тематичному розділі «Juridici Civilis» – польські переклади творів Ш.-Л. Монтеск’є «Duch czyli trześć praw» та «Listy z Persji».
Виникають актуальні запитання, як примірники світської та політичної тематики потрапляли до монастирських бібліотек? Наскільки активно ними користувалася монастирська спільнота? Про що свідчить їх наявність у фондах монастирських книгозбірень? Такі документи, як бібліотечні каталоги та інвентарі, тільки фіксують перебування книг у фонді. Джерело надходження примірника можуть вказати тільки його провенієнції, якщо такі є, іноді інші види документів (епістолярій, книги прибутків і видатків монастирів тощо). Можна передбачити, що деякі книги могли бути подаровані чи успадковані. Не можна відкидати й думку про те, що суспільне життя та актуальні політичні події потрапляли в поле зору представників чернецтва.
Представлений фактологічний матеріал може зорієнтувати дослідників гуманітарного профілю у пошуку джерел і розповсюдженні літературних стародрукованих видань у XVII–XVIII ст.

Iryna Tsiborovska-Rymarovych,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5025-0767,
Doctor of Historical Science,
Senior Research,
Department of Ancient and Rare Books,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: ciborirena@ukr.net

Literary Works in the Library Collections of Catholic Monasteries
of the Lutsk-Zhytomyr Diocese (17th–19th Centuries):
An Attempt at Bibliological Analysis

Based on documentary evidence, this publication attempts a bibliological analysis of literary works held in the libraries of Roman Catholic monasteries within the Lutsk-Zhytomyr Diocese. The factual material presented offers a general overview of early printed books – both religious and secular – held in monastic libraries.
Keywords: monastic libraries, early printed literary works, Lutsk-Zhytomyr Diocese.