Формування електронних інформаційних ресурсів наукових бібліотек: сучасні тенденції, проблеми та перспективи

Тези доповіді

Формування бібліотечно-інформаційних ресурсів – одне з основних питань історико-бібліотекознавчих досліджень, яке сьогодні потребує нового наукового осмислення та аналізу. До цієї теми прикута увага і теоретиків, і практиків, оскільки в цій галузі існує багато проблем, які потребують вирішення.
Сучасний стан інформатизації вимагає від бібліотек нових підходів як до формування фондів, так і до надання інформації користувачам. Основне завдання наукових бібліотек на нинішньому етапі їх розвитку – забезпечення повноти й оперативності бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів. Зрозуміло, що виконання цього завдання безпосередньо залежить від стану впровадження в бібліотеках сучасних інформаційних технологій, спрямованих на забезпечення безперешкодного доступу читачів до інформації. Тому сьогодні багато уваги приділяється новому напряму діяльності наукових бібліотек – створенню електронних інформаційних ресурсів.
Сучасні наукові бібліотеки стали виробниками власних електронних інформаційних ресурсів. Опрацьовуючи масиви бібліографічної, реферативної та аналітичної інформації, бібліотеки створюють власні електронні інформаційні продукти: електронні каталоги, бібліографічні та реферативні бази даних, електронні бібліотеки. Активно проводяться роботи з оцифрування рідкісних та цінних документів, що зберігаються у фондах бібліотек, та подальшого формування колекцій електронних документів.
Збільшення обсягів надходжень електронної інформації до бібліотек і неминучість подальшого розвитку електронних інформаційних ресурсів, зокрема, електронних бібліотек (ЕБ), зумовлює актуальність нового напряму досліджень, який пов’язаний з розробкою наукових засад, нормативно-методичного та організаційно-технологічного забезпечення процесу формування та використання електронних ресурсів. Потребують вирішення такі питання, як нормативно-правове забезпечення авторських прав та прав інтелектуальної власності на електронні ресурси бібліотек, організація електронної інформації, облік і технологічне опрацювання електронних документів. Актуальною також є розробка критеріїв відбору документів для ЕБ, адже на зміну фрагментарним колекціям та окремим документам поступово приходять фундаментальні зібрання, які відображають цілісні документальні, історичні та тематичні пласти.
Однією з проблем технології комплектування бібліотечних електронних інформаційних ресурсів є відсутність нормативно-правового забезпечення. Тому бібліотеки не в змозі вирішити проблеми формування електронних інформаційних ресурсів без допомоги державної політики в галузі культури. Сьогодні законодавчо-нормативними документами, що регламентують комплектування бібліотечних фондів електронними документами є: Закон України “Про обов’язковий примірник документів”, Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок доставляння обов’язкових примірників документів” та Положення ВАК “Про електронні фахові видання”. Вирішення правових проблем формування електронних інформаційних ресурсів бібліотек можливе, зокрема, за умови доповнення Закону України “Про обов’язковий примірник документів” статтею, що передбачала б поширення його дії на електронні версії друкованих видань. Закон має зобов’язати видавництва та видавничі організації України передавати до провідних бібліотек електронні версії друкованих видань з метою формування на їх основі національних депозитаріїв.
Формування традиційних бібліотечних фондів та формування електронних інформаційних ресурсів, зокрема, електронних бібліотек (ЕБ) відбувається в тісній співпраці, оскільки традиційні фонди і ЕБ доповнюють один одного та забезпечують бібліотечно-інформаційне обслуговування на якісно новому рівні.