Технологічні особливості оцифрування цінних та унікальних документів наукової бібліотеки

Тези доповіді

З метою збереження фонду і його доступності в НБУВ проводиться регулярна робота з оцифрування бібліотечних фондів. У першу чергу оцифровуються особливо цінні та унікальні документи, видання підвищеного попиту з метою збереження та надання безпечного доступу до оригіналу. Відомо, що в процесі сканування книга «старіє». Тому дуже важливим є правильний вибір обладнання для отримання якісної електронної копії та попередня підготовка видання до сканування. Аналіз публікацій виявив недостатнє дослідження питань мінімізації механічного, світлового, теплового впливу на видання одночасно із отриманням якісної цифрової копії. Також недостатньо освітлене питання оцифрування габаритних матеріалів, документів незадовільного фізичного стану, документів із згасаючим текстом.
Враховуючи колекційний принцип підбору матеріалу для оцифрування, основними орієнтирами раціонального процесу створення цифрових копій є використання однотипних налаштувань режимів обладнання для груп матеріалів:
1) виявлення однотипних документів (книги, газети, рукописи, стародруки тощо), що обумовлено передусім відповідним налаштуванням обладнання (якщо режим роботи обладнання підібраний для оцифрування стародруків, то недоцільно, з тими ж налаштуваннями оцифровувати рукопис);
2) підбір за габаритними розмірами (якщо цифровою фотокамерою виготовляються електронні копії елементів оздоблення кириличних стародруків, то недоцільно одночасно проводити оцифрування газет кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя);

3) розподіл різнорідних архівних документів на однотипні групи, де в одній справі можуть знаходитися рукописи, фото, листівки, зразки досліджень, печатки (для швидкого і якісного оцифрування такого архіву необхідно одночасно налаштувати на різні групи документів сканер і цифрову фотокамеру).
У процесі оцифрування полідокументних фондів бібліотеки було виокремлено такі технологічні етапи:
- доцифрова підготовка: співробітники групи оцифрування спільно із фондоутримувачами визначають обладнання, що забезпечить процедуру оцифрування, яка не зашкодить виданню (оцінюють особливості паперу, палітурки, механічні пошкодження, дефектні аркуші, наявність особливих сторінок);
- індивідуальне налаштування обладнання для кожної групи документів, що дозволяє досягти високої якості цифрової копії (калібрування тестовими таблицями, зміна освітлення, вибір режимів сканування або цифрового фотокопіювання, розташування робочої поверхні;
- добір програмно-технологічного комплексу, який передбачає поетапну обробку документа: виокремлення ілюстративного матеріалу, опрацювання тексту та ілюстрацій за різною технологією, остаточне компанування оцифрованих матеріалів відповідно до оригіналу з належним контролем якості.
Для виконання технологічних операцій із цифровими зображеннями було протестовано та налаштовано комплекс програмних засобів. Дослідження та аналіз програмного забезпечення виявив доцільність використання таких прикладних програм: ACDSee – універсальна програма, яка дозволяє отримувати та обробляти цифрові зображення з простим та зручним інтерфейсом, Book Restorer – найзручніший апарат для вирівнювання кривизни рядків та інші види геометричної корекції, у ній можна створювати скрипти з необхідним набором команд для кожного конкретного випадку, Scan Kromsator – зручний для автоматичної обрізки великої кількості сторінок, Scan Tailor – інтерактивний інструмент для пост обробки сканованих сторінок, Adobe Photoshop – чистка сторінок від «сміття», що залишилось після автоматичної обробки відсканованого тексту.
Створенні цифрові копії відповідають міжнародним вимогам якості збереження цифрових об’єктів, можуть бути використані для ілюстрування наукових досліджень або перевидання книжкових пам’яток. Крім того висока якість та відповідність цифрових матеріалів оригіналу дає змогу представити користувачам електронні версії традиційних бібліотечних документів із збереженням всіх особливостей, критичних для дослідників книжкових пам’яток та історичних джерел.