Національний репозитарій дослідницьких даних – одне із завдань впровадження ініціативи «Партнерство “Відкритий уряд” у 2026–2027 роках»

Тези доповіді

Петренко-Момотенко Оксана Валеріївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-5788-8192,
кандидат історичних наук,
завідувач науково-організаційного відділу,
керівник НТР «Дослідження міжнародного
досвіду управління науковими даними та
розробка методичних засад створення
Національного репозитарію дослідницьких даних»,
Державна науково-технічна бібліотека України,
Київ, Україна
e-mail: o-petrenko@ukr.net

Національний репозитарій дослідницьких даних – одне із завдань впровадження ініціативи «Партнерство “Відкритий уряд” у 2026–2027 роках»

Визначено й обґрунтовано місце Національного репозитарію дослідницьких даних (НРДД) у плані дій із впровадження Ініціативи «Партнерство “Відкритий Уряд” у 2026–2027 роках». Вказано основні напрями майбутнього функціонування НРДД. Наведено перелік перших результатів виконання НТР «Дослідження міжнародного досвіду управління науковими даними та розробка методичних засад створення Національного репозитарію дослідницьких даних». Окреслено коло очікуваних результатів перших років функціонування НРДД.
Ключові слова: Ініціатива «Партнерство “Відкритий уряд” у 2026–2027 роках», розвиток відкритої науки, національний репозитарій, дослідницькі дані.

17 червня 2026 р. Кабінет Міністрів України затвердив план дій із впровадження Ініціативи «Партнерство “Відкритий Уряд” у 2026–2027 роках». Це вже сьомий план дій у рамках участі в міжнародному Партнерстві «Відкритий Уряд», до якого Україна долучилася ще в 2011 р., а в 2022 р. Кабінет Міністрів України ухвалив Національний план щодо відкритої науки, який передбачає створення відповідної інфраструктури.
Загалом кожен із семи планів дій щодо впровадження Ініціативи спрямований на застосування важливих принципів відкритого врядування – доступу до публічної інформації, активної участі громадськості, застосування провідних технологій та інновацій для забезпечення прозорості й підзвітності. Сьомий план визначає конкретні завдання, спрямовані на вирішення проблемних питань у відповідних сферах і впровадження нових цифрових інструментів. Зокрема до очікуваних результатів виконання завдань плану на 2026–2027 рр. входить і створення Національного репозитарію дослідницьких даних (НРДД).
Потреба в створенні НРДД обумовлена тим, що на сьогодні в Україні на загальнодержавному рівні немає механізму централізованого збереження, верифікації, каталогізації та забезпечення відкритого доступу до дослідницьких даних. Лише незначна частина українських наукових установ має власні інституційні репозитарії, до того ж більшість досліджень публікується без оприлюднення первинних даних.
За показниками відкритості наукових даних Україна суттєво відстає від європейських країн. Відсутність практики присвоєння унікальних цифрових ідентифікаторів (DOI) для наборів даних унеможливлює їх надійне постійне цитування та перешкоджає визнанню даних як самостійних об’єктів наукової діяльності, що підлягають автоматизованому обліку. Крім того, значна частина даних оприлюднюється у немашиночитаних форматах (зокрема у формі сканованих копій документів), що унеможливлює їх автоматизоване опрацювання, агрегацію та повторне використання. Водночас більшість наявних ініціатив орієнтована на текстові публікації, а не на первинні дослідницькі дані. Це засвідчує відсутність єдиної державної інтегрованої системи, яка відповідає міжнародним стандартам і принципам FAIR (відшукуваність (Findable), доступність (Accessible), сумісність (Interoperable), повторне використання (Reusable)) та визначає належне управління дослідницькими даними як ключовим елементом відкритої науки.
Згідно з Положенням про Національний репозитарій дослідницьких даних, НРДД є національною інформаційно-комунікаційною системою у сфері наукової і науково-технічної діяльності, створеною в межах реалізації державної політики у сфері відкритої науки та Національної програми інформатизації. Власником такої системи є держава в особі Міністерства освіти і науки (МОН) України, натомість її держателем і технічним адміністратором визначено Державну науково-технічну бібліотеку України.
Узагальнена мета функціонування Національного репозитарія дослідницьких даних передбачає охоплення повного циклу управління даними – від депонування та каталогізації до забезпечення довготривалого доступу і повторного використання. Доступ користувачів до даних, метаданих і функцій НРДД здійснюватиметься через офіційний вебресурс НРДД – https://uard.dntb.gov.ua/. Функціонування НРДД відбуватиметься на основі програмної платформи з відкритим вихідним кодом, що забезпечує управління дослідницькими даними, підтримує відкриті стандарти обміну даними, програмний інтерфейс (API), протокол OAI-PMH, міжнародні стандарти метаданих і принципи FAIR. Задля цього розробники означеної інформаційно-комунікаційної системи на постійній основі підтримуватимуть:
1. відповідність метаданих у НРДД міжнародним стандартам та профілям (DataCite Metadata Schema, Dublin Core, Schema.org, DCAT, Настанови OpenAIRE для репозитаріїв дослідницьких даних);
2. проходження НРДД сертифікації як довіреного репозитарію за міжнародно визнаною схемою CoreTrustSeal та забезпечення її чинності;
3. реєстрацію та супровід актуальних відомостей про НРДД у міжнародному реєстрі репозитаріїв дослідницьких даних re3data, а також у відповідних національних реєстрах;
4. інтеграцію та машиночитаний обмін метаданими із зовнішніми системами через відкриті протоколи (OAI-PMH, REST API) та системи постійних ідентифікаторів (ORCID, DOI, DID, ROR);
5. застосування етичних засад управління даними щодо дослідницьких даних, які стосуються людини, вразливих груп або мають інші особливості, з обов’язковим знеособленням персональних даних та дотриманням вимог законодавства про їх захист.
Станом на початок серпня 2026 р. відповідно до виконання плану НТР «Дослідження міжнародного досвіду управління науковими даними та розробка методичних засад створення Національного репозитарію дослідницьких даних»:
• здійснено огляд міжнародного досвіду управління дослідницькими даними;
• розглянуто провідні міжнародні ініціативи та платформи з управління дослідницькими даними Європейського Союзу, США, Великої Британії, Австралії, Японії і Китаю;
• завершено порівняльний аналіз провідних підходів до формування політик, інфраструктур і технічних рішень у сфері дослідницьких даних, результати якого формують емпіричну та методологічну базу для розробки НРДД із врахуванням міждисциплінарної специфіки, стандартів створення метаданих і практики забезпечення FAIR-принципів;
• обґрунтовано, що платформа Dataverse є кращою практикою для адаптації в Україні та основою для створення майбутнього НРДД;
• розроблено перші редакції всіх інструктивно-методичних матеріалів для користувачів НРДД (Методичні рекомендації з управління науковими даними та депонування дослідницьких даних, Покрокова інструкція користувача з авторизації через ORCID, Користувацька угода, Технологічний регламент адміністрування та моніторингу системи);
• створено бета-версію НРДД для запуску в IV кварталі 2026 р. тестування його функціональності різними ЗВО, НУ й іншими вітчизняними та міжнародними інституціями.
По завершенню НТР «Дослідження міжнародного досвіду управління науковими даними та розробка методичних засад створення Національного репозитарію дослідницьких даних» очікується створення функціональної цифрової платформи з можливістю зберігання мінімум 100 ТБ даних та обслуговування 10000+ користувачів в перші 3 роки. Зокрема планується депонування даних від щонайменше 200 наукових проєктів протягом першого року постійної повноцінної роботи та генерація 1000+ DOI для наборів даних. У поведінковому аспекті очікується формування культури відкритої науки серед українських дослідників та збільшення кількості міжнародних співпраць. Практичні зміни включатимуть інтеграцію з європейськими платформами, підвищення видимості української науки в міжнародних базах даних і сприятимуть оптимізації використання бюджетних коштів на наукові дослідження. Прогнозується досягнення 30% зростання цитування українських результатів досліджень завдяки доступності первинних даних.
Зрештою реалізація заходу сприятиме запобіганню втраті дослідницьких даних, підвищенню доступності результатів української науки для міжнародної спільноти та формуванню культури відкритої науки.

Oksana Petrenko-Momotenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-5788-8192,
Candidate of Historical Sciences,
Head of the Scientific and Organizational Department,
Head of the Scientific and Technical Project
‘Study of international experience in scientific
data management and development of
methodological principles for the creation of
the National Repository of Research Data’,
The State Scientific and Technical Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: o-petrenko@ukr.net

The National Repository Research Data – one of the tasks in «The implementation of the ‘Open Government Partnership’ Initiative in 2026–2027»

The place of the National Repository of Research Data (NRRD) in the action plan for the implementation of the Open Government Partnership Initiative in 2026–2027 is determined and justified. The main directions of the future functioning of the NRRD are indicated. The list of the first results of the implementation of the scientific research project “Research of international experience in scientific data management and development of methodological principles for the creation of the National Repository of Research Data” is provided. The range of expected results of the first years of the NRRD’s functioning is outlined.
Keywords: ‘Open Government Partnership’ initiative in 2026–2027, National Repository, Research Data, development of open science.