Відображення новацій кримінального права та криміналістики в робочих таблицях класифікації як адекватна реакція на виклики реалій сьогодення

Тези доповіді

«Держава і право. Юридичні науки» — розділ Рубрикатора НБУВ, який має оперативно і гнучко відбивати з одного боку реалії суспільного та приватного життя, які щоденно змінюється. Насамперед, це стосується змін в законодавстві. Зі змінами законодавства змінюються його порушення і порушники. З іншої сторони, з розвитком техніки та технологій зростає технічні рівні злочинності засобів, використовуваних криміналістами.
Розділ ББК Х «Государство и право. Юридические науки» для наукових бібліотек вийшов друком у 1965 р. після вступу в дію «Основ уголовного законодательства Союза ССР и союзных республик» 1958 р. та «Уголовного кодекса Российской Советской Федеративной Социалистической Республики» 1960 р. і в частині кримінального права та криміналістики відображав найпередовіший рівень розвитку радянської криміналістичної та кримінологічної науки і практики.
Майже до того часу в криміналістичній науці СРСР домінувала тенденція біологізації характеристик особи злочинця, тобто вважалося, що більшість із них є розумово відсталими або психічно хворими. Також вважалося, що радянська людина в принципі не схильна до кримінальних і адміністративних порушень, злочинці — це крадії, грабіжники, бандити, хулігани, вбивці, мародери і т. ін., хабарі — виняткове і масово непоширене правопорушення, а корупція — це явище, яке роз’їдає уряди буржуазних країн. Застосовуваними криміналістичними техніками, відповідно зазначеними у підрозділі Х894.1, вважалися судова фотографія, трасологія, судова балістика, криміналістичне дослідження документів, криміналістична ідентифікація особи за рисами зовнішності («словесний портрет»), кримінальна реєстрація та дактилоскопічна десяти пальцева реєстрація злочинців. Найпоширенішими експертизами (Х893.4) були судово-медична, судово-психіатрична та судово-бухгалтерська.
З іншого боку, ці робочі таблиці були розраховані на карткові систематичні каталоги (організацію матеріалу та пошук) та систематичну розстановку фондів бібліотек.
Основними категоріями читачів і шукачів у каталогах були науковці, юристи-практики, студенти, а також просто зацікавлені люди. Документами, які надходили до бібліотек, були здебільшого друковані видання та рукописи на папері.
Все це зумовлювало тогочасний рівень деталізації робочих таблиць і, відповідно, відбивалося на каталогах.
Ті фундаментальні зміни (країна, суспільний лад, рівень розвитку науки, технологій і гуманітарних дисциплін, зокрема юриспруденції та права), які відбулися за минулі майже 50 років з виходу розділу природнім чином відбилися на тематиці та змісті документів, які надходять на систематизацію. Змінився читач і його запити. Зокрема, зі зникненням притаманної радянським гуманітарним наукам заідеологізованості, студенти майже припинили конспектувати класиків марксизму-ленінізму, перейшовши на написання рефератів та інших видів творчих робіт. І, оскільки дистанційний доступ знеособив користувача віддаленого бібліотечного ресурсу (зокрема повнотекстових електронних бібліотек), серед потенційних шукачів літератури з криміналістики та кримінального права збільшилася кількість осіб, які планують злочин або шукають засоби мінімізувати для себе наслідки вже скоєного.
Також урізноманітнилися носії документів (мікроносії, дискети, CD-диски та ін.), а також віртуальні носії, тобто інтернет-файли. Змінилися види, логіка, алгоритми і можливості пошуку інформації.
Пошук в автоматизованих бібліотечних системах дозволив відображати матеріал з більшим ступенем деталізації завдяки розвиненню засобів тематичної навігації.
Відповідно протягом цього періоду фахівцями відділу систематизації НБУВ модернізувалися і робочі таблиці класифікації.
Всі вищезазначені зміни торкнулися і підрозділів «Кримінальне право», «Кримінально-процесуальне право», «Кримінологія» та «Криміналістика». З одної сторони змінилися злочинець (наприклад, злочинці з рівнем інтелекту вищим за середній в галузі ІТ-технологій, освічені злочинці «в білих комірцях» і т. ін.) і засоби та методи, ним використовувані, види та масштаби злочинів. З іншої — розвинулася криміналістична теорія. Її засоби та методи знаходяться у стані динамічних змін. Тому для оптимізації організації літератури в каталогах за тематикою та спрощення та логічної оптимізації пошуку запропоновані у вихідних таблицях класифікації переліки індексів для літератури з кримінального права, кримінального судочинства та криміналістики було доповнено та адаптовано відповідно до сучасного українського законодавства і стану теорії та практики.
Зокрема, перелік злочинів у підрозділі Х881 «Кримінальне право» в частині Х881.9(4УКР)1 «Кримінальне право України. Особлива частина» з відповідними їм індексами узгоджено з Кримінальним кодексом України від 2001 р. з урахуванням поправок за останній час, який має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Його особлива частина включає 20 розділів, систематизованих по групах споріднених суспільних відносин, на які посягають відповідні злочини.
Природно, до підрозділу Х881.9(4УКР)1 увійшли кримінальні злочини, які з’явилися і поширилися за минулі роки, такі як злочини у сфері використання ЕОМ (комп’ютерів), такі злочини проти власності, як створення фінансових пірамід, незаконна приватизація; такі господарські злочини, як рейдерство, злочини у сфері обігу наркотичних засобів та багато інших. З цим переліком приведено у відповідність підрозділи в частині Х883 «Кримінологія» Х883.9(4УКР)71 «Форми боротьби і профілактика окремих видів злочинів в Україні» та Х894 «Криміналістика» в частині Х894.9(4УКР)3 «Методика розслідування окремих видів злочинів».
Частину Х893.9(4УКР)413 «Експертизи» підрозділу Х893 «Кримінально-процесуальне право» було узгоджено з Законом України «Про судову експертизу» від 1994 р. з урахуванням поправок. Судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів у провадженні органів досудового розслідування чи суду. Зважаючи на вітчизняне різноманіття їх класифікацій, підрозділ було доопрацьовано згідно з документальним наповненням з відповідної тематики електронних і карткових пошукових масивів НБУВ, зокрема Генерального систематичного каталогу, електронного каталогу, Реферативної бази даних і Електронної бібліотеки НБУВ. До списку експертиз увійшли: судово-медична експертиза трупа, судово-психологічна експертиза, судово-економічні експертизи, судово-технологічна та судово-товарознавча експертиза, судово-хімічна, судово-фармацевтична та судово-біологічна експертиза, судово-ветеринарна експертиза, судово-дорожньо-транспортна експертиза, судово-інженерно-технічна експертиза, судово-екологічна експертиза і т. ін.
Ще один з підрозділів, який знаходиться в процесі доопрацювання, — це Х894.9(4УКР)1 «Криміналістична техніка в Україні». Криміналістична техніка — це частина криміналістики, яка являє собою систему наукових положень і заснованих на них засобів і методів, призначених для збирання і дослідження доказів у процесі судочинства у кримінальних (а також цивільних) справах, інших заходів розкриття та попередження злочинів. Вона поєднує різні способи застосування природничих і технічних знань в ході розслідування злочинів. В процесі доопрацювання вихідний список технік було розширено та доповнено такими сучасними методами та експертизами як: почеркознавча експертиза (дослідження почерку), експертиза об’єктів інтелектуальної власності, товарознавча експертиза, будівельно-технічна експертиза, експертиза авто, пожежнотехнічна експертиза, психологічна експертиза та профайлинг, ДНК-дактилоскопія або генетична дактилоскопія, фоноскопічна експертиза та експертиза аудіо- та відеоматеріалів, інженерно-технічна експертиза безпеки життєдіяльності та ін. Цей підрозділ є пов’язаним за змістом з іншими розділами РНБУВ та підрозділами Х «Держава і право» і тому містить багато відповідних посилань. Приміром, під індексом Х894.9(4УКР)16 «Криміналістична ідентифікація особи» також систематизуються документи про ідентифікацію особи за даними зображення обличчя та ідентифікацію особи за сітківкою ока, які пов’язані крім того з біометричними паспортами (Х819(4УКР)112.032.111) та комп'ютерним обробленням зображень (З970.632).
Таким чином, як і базова дисципліна право, розділ РНБУВ Х «Держава» був модернізований і зазнав суттєвих змін за останні роки, є інтегрованим до універсальної інформаційно-пошукової мови Рубрикатора НБУВ, який одночасно забезпечує організацію карткового систематичного і електронних каталогів, баз даних і бібліотек, гнучко розвивається, ефективно обслуговує найрізноманітніші пошукові запити, має розвинену систему міждисциплінарних посилань, і відповідає сучасному документопотоку, котрий надходить на оброблення до відділу систематизації.