Інформаційний потенціал діаріушів Генеральної військової канцелярії з фондів ІР НБУВ для дослідження гетьманського двору часів правління Данила Апостола (1727 – 1734 рр.)

Тези доповіді

Практично кожна держава у світовому географічному та історичному просторі пройшла складний, інколи і драматичний, шлях державотворення. Не оминула така доля і Україну. Саме тому, сьогодні ми маємо особливо уважно вивчати досвід не лише наших сусідів, а й історичних попередників, серед яких особливе значення має Українська козацька держава – Гетьманщина.
Особливе місце у владній структурі Гетьманщини займав гетьманський двір, який виступав в якості вагомого чинника економічного та політичного життя держави, слугував виразником культурного розвитку, ареною політичної боротьби, місцем формування системи неформальних впливів. Тобто, двір був вагомим соціо-політичним та господарським інститутом Української козацької держави. Серед численних джерел, в яких знайшло відображення його функціонування, особливе місце займають діаріуші Генеральної військової канцелярії (далі – ГВК).
Діаріуш – (з польської) щоденник, щоденний запис подій. У даному випадку, ми говоримо про журнали, які вели канцеляристи ГВК і в яких щодня фіксувалася адміністративна діяльність цієї установи. В них записували короткий зміст постанов, розпоряджень, резолюцій на скарги від населення, інструкцій, указів, які видавалися у ГВК, а також зміст урядових листів, «промеморій» та інших документів, що надсилалися у відповідні інстанції.
В історичній науці існує класифікація діаріушів за змістом, запропонована В. Горобцем, котрий поділив їх на три типи. До першого з них дослідник відніс щоденники про поточну діяльність гетьмана, які вели канцеляристи його почту (щось на зразок документальних хронік з оповідями про події, пов’язані з візитами гетьмана); до другого – щоденні записки адміністративно-політичної діяльності ГВК; до третього – приватні й авторські щоденники (н-д, Я. Марковича, М. Ханенка та П. Апостола).
Зосередимо увагу на діаріушах перших двох типів. Для періоду гетьманування Данила Апостола ми маємо їх декілька. Це «Журнал» поїздки гетьмана Д. Апостола до Москви у 1728 р. (перший тип), опублікований у 1853 р. М. Судієнком, оригінал якого зберігається у фонді «Київський університет св. Володимира» (ф. VIII, №162/82) ІР НБУВ та діаріуші ГВК 1727 – 1731 рр. (другий тип) із збірки О.М. Лазаревського (ф. I, №53762, 53763). І хоча частина записів за 1728 р. була опублікована М. Слабченком у 1913 р., однак вищеназване видання є неповним.
Інформативний потенціал діаріушів для дослідження структур гетьманського двору Данила Апостола складно переоцінити. Детальна фіксація короткого змісту документів, які надходили до ГВК та виходили з неї, дає змогу вималювати досить повну картину господарського управління гетьманськими ранговими маєтностями. Виявлені в діаріуші на початку правління Данила Апостола записи про інспекційну поїздку по цих маєтностях господаря гетьманського двору Михайла Лоєвського передують повідомленням про значні кадрові ротації серед управлінського персоналу (коли були замінені на посадах майже всі управителі волостей та дворців, призначені за його попередників), що свідчить про причинно-наслідковий зв'язок між цими подіями. Аналіз змісту наказів та універсалів, адресованих дозорцям і старостам, дає змогу визначити їхні повноваження та обов’язки, а зафіксовані в діаріуші скарги посполитих та козаків дають грунтовний матеріал для реконструкції особливостей реалізації їхніх владних повноважень.
Окремі записи фіксують заходи гетьмана по забезпеченню двору провіантом та фуражем, що свідчить не лише про потреби двору, а й про обсяги його споживання. В діаріушах містяться також описи найвизначніших події при гетьманській резиденції: урочистих бенкетів, релігійних та світських свят. Зокрема описується церемонія урочистого в’їзду Д. Апостола до Глухова після повернення з Москви у 1728 р., яка слугувала наочною демонстрацією для широкого загалу владних повноважень гетьмана та його статусу. Ці відомості дають можливість реконструювати побутове життя гетьманського двору та його церемоніал.
Записи діаріушів є широким полем для діяльності не лише по вивченню гетьманського двору, а й для дослідників історії Гетьманщини загалом, оскільки містять, хоч і у скороченому вигляді, зріз діяльності основного діловодного органу козацької держави. Саме тому одним із напрямків роботи має бути публікація текстів цих визначних історичних пам’яток для надання можливості доступу до них ширшим колам дослідників, як частини процесу формування національного інформаційного простору.