Проблеми і перспективи розвитку підходів систематизування науково-технічної інформації з питань АПК

Тези доповіді

УДК 025.34
Тетяна Петрівна Медвідь,
молодший науковий співробітник
НБУВ


ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
ПІДХОДІВ ДО СИСТЕМАТИЗУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ
РЕСУРСІВ З ПИТАНЬ АПК

Ефективне та якісне забезпечення інформаційних потреб спеціалістів агропромислового комплексу (АПК) неможливе без інформаційних ресурсів, зберіганням і накопиченням яких традиційно займаються бібліотеки. Сьогодні бібліотеки не можуть ігнорувати тенденції зростання інформаційних і телекомунікаційних технологій. Надходження великих обсягів інформації призводить до перевантаження інформаційного простору. Це створює певні проблеми щодо інформаційного забезпечення сучасної науки та техніки в тому числі й сільськогосподарської.
Найважливішим засобом передачі науково-технічної інформації з питань АПК є книги, продовжувані та періодичні видання, праці наукових конференцій, семінарів тощо, а останнім часом – електронні ресурси. Всі вони впливають на створення єдиного інформаційного простору аграрного профілю і є предметом наукового опрацювання.
Мета наукового опрацювання документів (НОД) у тому числі й сільськогосподарського спрямування полягає у найповнішому розкритті інформаційних ресурсів, які складають фонд бібліотеки. Сьогодні в НБУВ НОД здійснюють за допомогою багатофункціональної системи автоматизації бібліотек «ІРБІС64». Система дозволяє описувати всі види видань. У програмному середовищі «ІРБІС64» НБУВ інформаційні джерела аграрного профілю збираються у чотирьох базах даних (табл.).

Табл. Кількість опрацьованих документів у розділі «П Сільське і лісове господарство. Сільськогосподарські і лісогосподарські науки»
у БД САБ «ІРБІС64» станом на 15. 05. 2014.
Назва БД Кількість опрацьованих
документів
EC Електронний каталог НБУВ 24 200
JRN Періодичні та продовжувані видання 22 601
VFЕIR Електронні інформаційні ресурси 536
UJRN Наукова періодика України 88

При цьому кількість відкритих рубрик і підрубрик у розділі «П Сільське і лісове господарство. Сільськогосподарські і лісогосподарські науки» БД «RUBR Рубрикатор НБУВ» становить 2899.
Систематизування є одним із процесів НОД. Метою систематизації є визначення змісту інформаційного ресурсу та подання його у вигляді класифікаційних індексів з метою забезпечення подальшого тематичного пошуку в систематичному каталозі. Завдяки систематизації найцінніша і актуальна інформація стає доступною для користувача. Систематизація дозволяє представити інформацію у зручній формі, зібрати її в одному інформаційному масиві і тим забезпечити можливість швидкого і ефективного тематичного пошуку.
Оскільки цей етап передбачає включення у процес особистого досвіду і знань, особливо важливим і цінним стає людський чинник. Систематизатор, здійснюючи аналіз документа, розкриває його зміст і переводить цей зміст у більш стислу форму – класифікаційний індекс, тобто відбувається згортання інформації. Кінцевим результатом даного процесу є глибоке і повне розкриття змісту документа, виявлення основних тем і подання їх у такій формі й тими засобами, які забезпечать в майбутньому ефективний пошук. Отже, одна з проблем, які виникають при систематизуванні – неможливість повністю автоматизувати даний процес.
Наступна проблема пов’язана з постійним оновленням тематичного змісту інформаційних ресурсів. Україна дедалі активніше заявляє про себе як аграрна держава світового значення. Одна із запорук успіху на цьому шляху – науковий супровід виробництва. В цій галузі працює понад п’ять тисяч науковців, які активно працюють над виконанням 44 програм наукових досліджень. За результатами цих досліджень створюється ціла низка документів, у змісті яких з’являються нові терміни, методи, методики, технології тощо. Тобто оновлюється тематичний зміст нових надходжень, який неможливо повністю розкрити за допомогою існуючих робочих таблиць, що викликає необхідність їх доповнення і деталізації. Робочі таблиці мають містити максимально повний перелік рубрик, тобто готових класифікаційних рішень, і методичних вказівок до них. Це сприяє покращенню організації довідково-пошукового апарату, підвищенню точності, повноти і швидкості тематичного пошуку інформації, але водночас потребує постійної роботи систематизаторів над удосконаленням робочих таблиць класифікації, подальшим розгалуженням їхньої структури, формуванням системи методичних вказівок і посилань, доповненням Рубрикатора НБУВ додатковими відомостями тощо.
Тому систематизатор повинен поєднувати у собі обов'язкове знання предмета і методики систематизування. З огляду на те, що на сьогодні в системі вищої освіти не передбачено вузько-спрямованого курсу з підготовки систематизаторів з окремих галузей наук (зокрема сільськогосподарської), найкраще це робить сама бібліотека, навчаючи фахівця сільського господарства аналізувати зміст інформаційних ресурсів, приймати і оформлювати певні класифікаційні рішення. Також збільшення обсягів інформації передбачає збільшення числа фахівців, які опрацьовують цю інформацію, або більший термін її опрацювання.
Отже, НОД сільськогосподарського спрямування – процес трудомісткий, але згодом його результати багаторазово і різноманітно використовуються у різних сферах інформаційної діяльності. Ефективність процесу систематизування повною мірою залежить від рівня технологічного забезпечення НОД. Систематизатор повинен окрім знання предмета та методики систематизування мати певні навички роботи у САБ «ІРБІС64». Він має бути не просто користувачем, а й сприяти удосконаленню програмного забезпечення, а саме: вносити пропозиції щодо використання нових полів для внесення додаткових даних, що до форматів представлення даних тощо. Тому на сьогодні так важливо всебічно розвивати підходи до систематизування інформаційних ресурсів, зокрема з питань АПК.