Бази даних на книжкові оправи: мета, специфіка та основні характеристики

Тези доповіді

Період кінця ХХ – початку ХХІ ст. в багатьох країнах знаменувався активним розвитком інтернет-ресурсів, присвячених книжковій оправі як загальнокультурному явищу. Через створення БД на книжкові оправи стає можливим не тільки оперування значними масивами даних, але й розроблення надійного пошукового інструменту, що дає змогу всебічно репрезентувати, описувати та активно досліджувати це специфічне історичне джерело, використовуючи всі можливості, надані новими технологіями. Вивчення та аналіз вже існуючих інтернет-ресурсів з цієї тематики дозволяють зробити певні спостереження та висновки стосовно характеру ресурсів, представлених в Інтернеті.
Перш за все, зупинимося на перевагах сучасних інформаційних інтернет-ресурсів відносно традиційних методів пошуку та збирання наукової інформації про книжкові оправи. До цих переваг, зокрема, відносяться:
– надання оперативного доступу до оправ книжкових пам’яток, що зберігаються в інших країнах;
– візуальне сприйняття унікальних пам’яток, доступ до яких обмежений через їхню погану збереженість або значну матеріальну вартість;
– оперативне збирання інформації про оправи певного періоду та локалізація їх за певними ознаками залежно від мети дослідження, не полишаючи робочого місця.
Створення БД на книжкові оправи має певну специфіку, що вирізняє їх з-поміж інших сучасних електронних ресурсів. Головною їхньою особливістю є наявність значного візуального ряду – зображень, що ілюструють найбільш цікаві або типові елементи оформлення чи побутування оправи. Практично кожне описання оправи, наведене в будь-якій БД, проілюстроване зображеннями. Їхня кількість залежить від рівня деталізації інформації, представленої в базі. Це можуть бути зображення як власне оправ, так і їхніх основних складових (верхня і нижня кришки, корінець, форзаци) або окремих елементів (капталів, застібок, обрізів тощо). Описання також можуть супроводжуватися фотографіями окремих сторінок з власницькими записами, відмітками та різноманітними позначками, мітками, наклейками тощо, що дозволяють співвіднести оправи з певними власниками та майстрами, які мали відношення до їхнього створення.
Основними завданнями, що стоять перед розробниками БД на книжкові оправи, є:
– прагнення зберегти і одночасно, через введення до наукового обігу, популяризувати унікальні книжкові пам’ятки та їхні оправи, недоступні для дослідників з певних причин;
– найбільш ефективний пошук інформації, який можливий лише за допомогою сучасних електронних засобів і ресурсів (за ключовими словами та поняттями);
– створення загальнодоступних матеріалів для спеціалізованих досліджень.
Мета, для якої можуть бути використані вже існуючі та створювані БД на книжкові оправи, полягає в:
– проведенні повномасштабних досліджень різних видів та типів оправ як окремих колекцій та зібрань (державних та приватних), так і значних масивів оправ, створених в певних країнах у конкретні часові періоди;
– виявленні конструктивних і стилістичних особливостей та ознак, характерних для національних оправ різних країн;
– вивченні міграції та розповсюдження окремих книг і книжкових зібрань (і, відповідно, їхніх оправ), що належали конкретним установам чи колекціонерами;
– вивченні мистецтва художнього декорування та оздоблення оправ та його впливу на розвиток інтролігаторства в різних країнах;
– сприянні процесові атрибуції тільки-но виявлених стародавніх книг (порівняльні методи дослідження дадуть змогу визначити регіон їхнього створення та побутування, а також час створення віднайденого артефакту);
– збиранні візуальної інформації для проведення реставрація історичних оправ та реконструкції втрачених оправ давніх книжкових пам'яток.
Усі проаналізовані нами інтернет-ресурси, присвячені книжковим оправам, за характером побудови та призначення можна умовно розподілити на декілька груп:
1) БД, присвячені книжковим оправам певних періодів та країн, що зберігаються в конкретних колекціям та зібраннях. Вони можуть належати як державним, так і приватним власникам. На сьогодні в Інтернеті виставлено близько двадцяти БД на книжкові оправи, що репрезентують колекції провідних бібліотечних зібрань Європи та Америки. Найбільш ранні серед них – це БД книжкових оправ Британського музею (виставлена в мережу 1999 р., репрезентує вишукані оправи всіх часів та народів з фондів бібліотеки музею і є найбільшою в світі за обсягом введеної інформації) та німецька БД книжкових оправ XV–XVI ст. (виставлена 2002 р., репрезентує скани притирок з оздоблення оправ зазначеного період у, оздоблених сліпим тиснення, з колекцій з німецьких). Вони репрезентують два різних підходи до створення БД: перша – короткий опис представленої інформації, друга – більш детальний, і саме вони стали зразком для наслідування для всіх наступних БД.
2) окремі сторінки, виставлені на веб-сайтах певних бібліотек. Досить часто в окремих розділах наводиться інформація, що так чи інакше стосується оправ. Задавши пошук «за ключовим словом», на цих сайтах можна віднайти інформацію як про окремі оправи або групи оправ, оформлених в одному стилі, так й інформацію, що опосередковано стосується оправ взагалі, – з історії інтролігаторства та палітурництва, побутування окремих книжкових зібрань, про майстрів, які мали відношення до створення книги (переписувачів, інтролігаторів, палітурників, граверів, золотарів тощо). В основу більшості з цих сторінок покладені записи, створені під час підготовки віртуальних виставок або досліджень з окремих питань історії інтролігаторства та палітурної справи. Крім того, на сайтах можна побачити й повнотекстові файли з бібліографією та текстами наукових праць з даної проблематики.
3) БД, присвячені знакам походження (екслібрисам, суперекслібрисам, гербам, девізам, записам на книгах, наклейкам, міткам, штампам, печаткам тощо). Вони зазвичай локалізовані за хронологією, географічною або власницькою приналежністю.
Залежно від обсягів БД, описання оправ можуть бути досить короткими – на рівні каталожного опису – або дуже детальними – з відповідними бібліографічними посиланнями.
На закінчення варто зазначити, що практично всі існуючі на сьогодні БД присвячені західноєвропейським оправам. Окремих БД на оправи кириличних книг нам виявити не вдалося, хоча в більшості російських та українських БД на рукописні книги та стародруки наводиться коротка інформація про їхні оправи.