«Журнал бібліотекознавства та бібліографії» – сторінка діяльності Всенародної наукової бібліотеки в період національного відродження (20-і роки ХХ ст.)

Тези доповіді

Лощинська Наталія Василівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6535-5863,
кандидатка філологічних наук, доцентка,
старша наукова співробітниця,
відділ інформаційно-комунікаційних технологій,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Київ, 03039, Україна
e-mail: loschynska@gmail.com

«Журнал бібліотекознавства та бібліографії» – сторінка діяльності Всенародної наукової бібліотеки в період національного відродження
(20-і роки ХХ ст.)

«Журнал бібліотекознавства та бібліографії» – унікальний часопис, який відбиває процеси в бібліотечній галузі у 20-і роки ХХ ст., динаміку її становлення в Україні і є пам’яткою українського бібліотекознавства. У статті висвітлено історичні та особистісні фактори, що сприяли виданню «Журналу бібліотекознавства та бібліографії» і визначали його спрямування, тематику; подано відомості про редакторів, структуру, наявність постійних рубрик, а також основних закономірностей процесу зародження української бібліографічної журналістики в 20–30-і роки ХХ століття.
Ключові слова: бібліотекознавство, бібліографія, журнали, українізація, фахова періодика, редколегія, автура.

Цього року виповнюється столітній ювілей виходу в світ «Журналу бібліотекознавства та бібліографії», котрий зберігається у відділі періодики НБУВ. Видання справило суттєвий вплив на розвиток бібліотечної справи в Україні кінця 20-х років. Публікації високого фахового рівня розкривали питання розвитку бібліотекознавства і бібліографії в УРСР і за кордоном, зв’язок індустріалізації та книжкових ресурсів, вимоги до рубрикації і каталогізації, підготовки фахівців для наукових бібліотек, методи вивчення читацьких запитів тощо.
«"Журнал бібліотекознавства та бібліографії"– один з найцікавіших етапів розвитку української фахової періодики. Ще не були репресовані видатні українські вчені, майже не відчувалося ідеологічного пресингу або його вдавалося уникати. Це дало можливість створити по-своєму унікальний часопис, який не тільки відбиває тодішні процеси в бібліотечній галузі, динаміку її становлення в Україні, не тільки є пам’яткою українського бібліотекознавства, а й сьогодні слугує ґрунтовним науковим матеріалом» (URL: https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=6118). Теорія і практика бібліотекознавства знайшла відображення на сторінках нового журналу, який виник у сприятливий період так званої активної українізації, у 1927 році.
Про створення наукового періодичного видання колективними силами заговорив член-кореспондент АН СРСР Сергій Рубінштейн під час проведення Першої конференції наукових бібліотек УСРР «Я пропонував-би усім науковим бібліотекам України шляхом щомісячних внесків заснувати свій Zentralblatt, в якому можна було б друкувати праці, що провадяться в наукових бібліотеках та бібліографічних установах України». Про вихід «Журналу бібліотекознавства та бібліографії» оголошено у третьому номері «Бібліотечного збірника», наступником якого він став: «Рішення про його видання прийняла нарада представників кількох наукових бібліотек… у грудні 1926 року. Наукові, вузівські, відомчі… бібліотеки були повідомлені про те, що в новому журналі друкуються а) оригінальні статті з теорії, методології і практики бібліотекознавства і бібліографії та реферати з чужоземної літератури; б) з життя бібліотечних і бібліографічних установ УРСР, СССР, закордонні огляди та хроніка; в) бібліографія бібліотекознавства, бібліографія з книгознавства (огляди, рецензії та списки)» – URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/00000057.pdf .
Редакційна колегія формує ядро будь-якого журналу, є флагманом, його керівною і спрямовуючою силою, генератором ідей. Від головного редактора залежить популярність видання, актуальність, обсяг фінансування, його роль в підвищенні фахового рівня бібліотекарів, задоволенні потреб масового читача. Щодо «Журналу», то його редактори були визначними представниками свого фаху, провідними бібліографами, громадськими, науковими діячами, організаторами бібліотечної справи в Україні після революції: Степан Пилипович Постернак, Віктор Федорович Іваницький, Всеволод Олександрович Козловський, Микола Іванович Сагарда. У програмовій статті головний редактор порушує актуальні питання становлення наукових бібліотек в УСРР та загалом організації бібліотекознавчих наук в Україні на початку ХХ ст. На думку С. Постернака, до революції не було створено надійної бази їх розвитку, таким чином доводиться починати майже з нуля.
Загальна характеристика становища періодики в Україні у 20-і рр.
1. Масовий перехід на українську мову: політика українізації (розпочата у 1923 р.) змусила державні та партійні установи переходити на українську мову, що спричинило українізацію преси.
2. Зростання кількості видань: значно зросла кількість українських газет і журналів, зокрема на селі, щоб охопити українською мовою переважну більшість населення.
3. Галузеве розмаїття: попри ідеологічний тиск, періодика відображала культурне відродження, дискусії про шляхи розвитку української літератури та мистецтва.
4. Поширення на інші території: україномовна преса поширювалася не лише в УСРР, а й на етнографічних українських землях, які увійшли до РРФСР (Кубань, Курщина, Воронежчина).
Зародження бібліографії в Україні дозволило впорядкувати українську книжкову спадщину; закласти підвалини для розвитку національної бібліографії (Я.Головацький, О. Лазаревський, П. Єфименко, М. Комаров, І. Левицький); створити базу для наукового вивчення книги.
У «Журналі бібліотекознавства та бібліографії» публікувались наукові статті з історії української бібліографії, проблеми українського бібліографічного репертуару, питання зведеного каталогу часописів у бібліотеках України, огляди роботи вітчизняних та закордонних бібліотек, повідомлення про конференції, з’їзди, засідання комісій з бібліотекознавства, висвітлювались практичні аспекти організації роботи бібліотекаря, рецензії й покажчики літератури з бібліотекознавства й бібліографії, професійні поради для початківців та досвідчених фахівців бібліотек тощо. Автура журналу включала відомих учених, практичних працівників, дослідників з різних куточків України (Одеса, Харків, Дніпропетровськ, Херсон, Житомир та ін.). Як офіційний орган ВБУ, журнал потребував урізноманітнення та розширення тематики. Однак утиски й репресії проти керівництва та провідних вчених ВБУ призвели до припинення видання часопису. «За концепцією і змістом "Журнал" – видання суто наукове, що ще раз засвідчило могутній науковий і творчий потенціал ВБУ, її винятково важливу визначальну роль в розвитку бібліотечних наук» (Солонська Н. Періодичні видання Національної бібліотеки України (1919–1998). Бібліотечний вісник, 1998. № 5. С. 38–49).

Nataliia Loshchynska,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6535-5863
PhD of Philological Sciences, Senior Research Associate, Docent,
Instytute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: loschynska@gmail.com

"Zhurnal bibliotekoznavstva ta bibliohrafiyi" – a page on the activities of the National Scientific Library during the period of national revival (1920s)

The historical and personal factors that contributed to the publication of the "Journal of Library Science and Bibliography" and determined its direction and subject matter are highlighted; information is provided about the editors, structure, the presence of permanent columns, as well as the main patterns of the process of the emergence of Ukrainian bibliographic journalism in the 20s and 30s of the 20th century.
Keywords: library science, bibliography, journals, Ukrainianization, professional periodicals, editorial board, authorship.