Схема систематизації особового фонду М. А. Шудрі: засади та принципи укладання

ЗаявникГерасімова Тетяна Володимирівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (2014)
ЗахідРукописна і книжкова спадщина в національному інформаційному просторі: теоретичні і практичні аспекти формування електронних ресурсів
Назва доповідіСхема систематизації особового фонду М. А. Шудрі: засади та принципи укладання
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Микола Архипович Шудря (1935–2012), видатний український журналіст, письменник, кінодраматург, педагог, редактор журналу «Україна», лауреат численних міжнародних та вітчизняних премій і нагород, у тому числі, Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, премії Спілки журналістів України, міжнародної премії ім. Г. С. Сковороди, залишив по собі чималу творчу й науково-публіцистичну спадщину, що є вагомим внеском в українську культуру. У різні часи Микола Архипович працював у таких журналах, як «Україна», «Народна творчість та етнографія», «Ukraine», що видавався англійською мовою, газетах «Радянська Україна», «Літературна Україна», «Наш час». Він публікував свої статті та художні твори у таких періодичних виданнях, як «Література і суспільство», «Дніпро», «Знання та праця», «Сільські вісті» тощо.
Особистий архів М. А. Шудрі, переданий ним самим до Інституту рукопису НБУВ (далі ІР НБУВ), становив великий за обсягом неупорядкований масив різновидових документів. Отож головною засадою для вироблення схеми систематизації цього матеріалу стала полісемантичність документів діяча. Відповідно, принципи укладання схеми систематизації документів особового архіву М. А. Шудрі (ІР НБУВ, ф. 299), з одного боку, базувалися на універсальних стандартах систематизації особових архівних фондів, в основу якої був покладений тематично-видовий принцип, з іншого – мали індивідуальну багаторівневу структуру.
Документи М. А. Шудрі були описані за вісьмома розділами.
Перший розділ «Документи наукової та творчої діяльності», згідно з пріоритетністю документального матеріалу, розподілявся на рівні «Літературні твори», «Драматичні твори», «Переклади», «Записи бесід та інтерв’ю», «Рецензії та відгуки на публікації інших осіб», «Робочі та підготовчі матеріали», «Бібліографія праць М.А. Шудрі». З огляду на багатовекторність кожного рівня, він, у свою чергу, розподілявся на другий, а подеколи і третій підрівні.
Другий розділ систематизації – «Біографічні документи» – має два основні рівні – «Біографічні матеріали» та «Матеріали службової, професійної та громадської діяльності», а також численну кількість підрівнів, зокрема «Особисті документи», «Автобіографії», «Характеристики», «Документи про нагороди та відзнаки», «Ювілейні адреси», «Творчі заявки на сценарії та кінофільми», «Свідоцтва про реєстрацію», «Свідоцтва та звіти про відрядження», «Проспекти та записники» тощо.
Третій розділ систематизації – «Листування» – має два перших рівні: це «Офіційне листування» та «Приватне листування» з усталеними підрівнями – «Кореспондент» та «Адресат». Наукова цінність документів цього розділу полягає в наявності автографів, у даному випадку, таких видатних особистостей, як М. П. Бажан, Д. М. Косарик, І. М. Пташніков, Ф. Г. Тютюнник, М. В. Шарлемань та ін.
Четвертий розділ містить матеріали інших осіб і є найбільш монорівневим: він укладений за алфавітним принципом і складається з оригіналів, ксерокопій, газетних та журнальних вирізок статей, нарисів, нотаток, історичних довідок тощо різних авторів, частина яких має правки та примітки Миколи Архиповича. Також сюди віднесено листування інших осіб.
П’ятий розділ, що має назву «Фотоматеріали», має рівні «Фотографії фондоутворювача», «Оригінали та копії фотографій та фоторепортажів, зроблених родичами, знайомими та співробітниками фондоутворювача», «Фотоальбоми», «Фотографії, зроблені іншими особами», «Фотомонтажі».
Документи цього розділу візуалізують життєвий шлях М. А. Шудрі, містячи в собі фотографії таких персоналій, як М. Т. Рильський, Б. І. Олійник, О. Т. Гончар, М. М. Амосов, А. А. Ахматова, М. С. Гумільов, Л. І. Брежнєв, М. О. Булгаков, В. С. Висоцький, Остап Вишня, М. С. Вінграновський, О. П. Довженко, Олесь Досвітній, М. К. Заньковецька, Д. М. Косарик, Г. М. Косинка, Лесь Курбас, Є. Ф. Маланюк, А. С. Малишко, В. В. Маяковський, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра, П. Г. Тичина, Г. М. Тютюнник та ін.
Шостий розділ – «Образотворчі матеріали» – має монорівні «Шарж», «Карикатура», «Ілюстрації до художніх творів», «Замальовки», «Портрети», «Пейзажі», «Ескізи», «Екслібриси», «Фотолистівки», «Слайди та негативи», а також багаторівневі «Фоторепродукції», що мають підрівні – «Газетні вирізки», «Журнальні вирізки» та «Ксерокопії фотоматеріалів».
Сьомий розділ – «Друковані документи» – має монорівневу систему систематизації. Це – «Афіші», «Плакати», «Об’яви», «Буклети», «Брошури», «Каталоги», «Проспекти», «Путівники», «Бюлетені», «Спеціальні та ювілейні випуски газет та журналів», «Інші друковані документи».
Восьмий розділ – «Матеріали з дарчими написами» – укладений за алфавітним принципом і містить автографи таких особистостей, як І. М. Пташніков, Ф. Г. Тютюнник, С. П. Плачинда, Ф. П. Погребенник, Л. Є. Махновець, О. М. Дмитренко та ін.
Для наочності індивідуального підходу до процесу укладання схем систематизації документів особових архівних фондів ми хотіли б проілюструвати такий основний рівень першого розділу, як «Переклади», який є багаторівневим з огляду на те, що містить різножанрові переклади М. А. Шудрі з різних мов. Документи цього розділу згруповані за жанровим принципом у такі підрівні: «Переклади статей», «Переклади листів», «Переклади спогадів», «Переклади віршованих творів», «Переклади романів», «Переклади оповідань та повістей», «Переклади драматичних творів», «Переклади казок, притч та байок», «Переклади інших творів». У свою чергу, документи з основних підрівнів розподілені за мовним принципом із виокремленням таких груп, як «Російська мова», «Білоруська мова», «Чеська мова», «Болгарська мова», «Староукраїнська мова», «Давньослов’янська мова», «Литовська мова», «Німецька мова», «Англійська мова», «Французька мова», «Грузинська мова», «Киргизька мова», а в межах мовних груп – за алфавітом.
Аналіз виконаної схеми систематизації особового фонду М. А. Шудрі дозволяє зробити висновок, що при упорядкуванні полісемантичних архівних документів діячів науки і культури є доцільним використання універсальних стандартів систематизації особових архівів за тематично-видовим принципом та з індивідуальною багаторівневою структуризацією.