Деякі аспекти розвитку поняття «колекція» в контексті наукових завдань бібліотечної систематизації

Тези доповіді

У сучасній науковій практиці для означення особливостей репертуару бібліотеки фахівці оперують термінами «фонд» та «колекція». Схематично окреслити своєрідний граничний Рубікон між поняттями можна наступним чином: під «фондом» розуміють книги бібліотеки в цілому, «колекція» ж об’єднує у собі лише ті одиниці зберігання, котрим притаманна історико-культурна об’єктивна унікальність.
По відношенню до бібліотечної систематизації відповідні поняття виглядають синонімічними – обидва так чи інакше окреслюють інформаційний масив, що потребує впорядкування за змістом класифікаційної системи для репрезентації у каталогах. «Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання» за редакцією С.Я. Єрмоленка 2012 р. видання визначає колекцією як «систематизоване зібрання однорідних предметів, що мають науковий, художній, історичний інтерес», підкреслюючи важливість чинника систематизації. Наприклад відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ здійснює забезпечення наукової організації, функціонування та використання колекційних фондів НБУВ, підготовку різноманітних каталогів та створення баз даних для забезпечення пошуку документальних пам’яток – завдання котрі також стоять і при опрацюванні всього усього фонду бібліотеки.
Тимчасовий комітет створений для організації Національної бібліотеки Української Держави у Києві в 1918 р. наголошував, що створена в майбутньому головна бібліотека країни: «повинна мати зручні для користування каталоги тих книжок та рукописів, що в ній містяться, та й зорганізувати по змозі спільний каталог всіх головних бібліотек України, отак як це зроблено в Берліні для бібліотек Прусії та деяких німецьких держав».
Отже, мова у тексті ведеться про репрезентацію книг та рукописів. За логікою сучасної практики у 1918 р. рукописи та стародруки апріорі наділені рисами унікальності, а сучасні на той момент книги необхідно відносити до загального «фонду». Проте, за малим через століття така логіка вже не спрацювала б – у 2014 р. книги загального «фонду» бібліотеки 1918 р., цілком логічно акумулювати вже у «колекціях», адже вони теж уже набули унікальності.
Таким чином ми можемо констатувати постійну еволюцію та рух фондів, необхідність зміни підходів до оцінки його складових з огляду на об’єктивну плинність часу, особливості книговидання, політичний та культурний розвиток людства.
Незмінним у цих процесах, незалежно від хронологічного періоду, від подальшої конкуренції паперових і електронних видань залишається потреба у науковій бібліотечній систематизації репертуару для забезпечення ширшого доступу до нього читачів.
Умовою якомога ефективнішого здійснення систематизації є необхідність аналізу еволюції терміна «колекція» у книгознавчій науці. Одним із аспектів такого дослідження може виступати зміст фахових англо-українських та англо-російських словників з бібліотечної термінології.
Одним з перших відповідних видань був англо-російський словник бібліотечних термінів за редакцією В.Ф. Сахарова та Т.П. Соколової 1947 р. видання. Упорядники тлумачить термін «collection» як: «збірник; зібрання книг; книжковий фонд».
Через десятиліття, англо-російський бібліотечно-бібліографічний словник за редакцією М.Х. Сарингуляна 1958 р. видання це ж поняття перекладено як «зібрання, збірник, колекція (книг, журналів і т.д); збирання, колекціонування».
Як бачимо, термін «фонд» як один з можливих варіантів перекладу вже не використовується. Бібліотекознавець В.В. Качаліна стверджує, «термін «фонд» виник у вітчизняному бібліотекознавсті в 20-ті рр.., поступово ствердився і відтіснив широко поширений у світі термін «колекція»». За датою видання словника редакцією М.Х. Сарингуляна доречно припустити, що таке ствердження орієнтовно припало на 60-ті рр.. ХХ століття.
У 1999 р. групою київських бібліотекарів під керівництвом американського бібліотекаря Д. Ашер був підготовлений і виданий «Англо-український тлумачний словник з бібліотечної справи та інформатики». Терміна «collection» видання не містить, проте воно досить часто використовується в контексті інших понять: accession – нові надходження; «аddition (of books or other materials) made by a library to its collection – приєднання книжок або інших матеріалів бібліотекою до свого фонду»; weeding – списання, вилучення; discarding books from a library collection – вилучення книг з бібліотечного фонду та ін.
Напевно найвичерпнішим виданням подібного спрямування сучасності є англо-український словник-довідник бібліотечно-інформаційної термінології за редакцією Н.В. Стрішенець. Термін «сollection» трактується у ньому як: 1. збірник, збірка 2. зібрання, колекція, фонд, сollection development policy – політика формування бібліотечного фонду, перспективний план формування, сollection management – управління фондом.
Таким чином ми бачимо, що сучасне розуміння терміну «колекція» деякими сучасними бібліотекознавцями схоже за змістом з терміном «фонд». Тому, в процесі наукової бібліотечної систематизації як колекцій так доречно застосовувати подібні підходи. Так, результати опрацювання англо-українських словників з бібліотекознавства ілюструють більшою мірою практику зарубіжних бібліотекарів ніж вітчизняних. Демонструють, що у англомовному світі значення терміну «колекція» більш ширше та універсальне. Проте, з огляду на взаємопроникність роботи різних бібліотек світу, з огляду на участь українських бібліотек у міжнародних проектах вивчення зарубіжної практики з метою її адаптації та подальшого використання є актуальним і необхідним.