Центральна та обласна преса України 20-х рр. ХХ ст. - поч. ХХІ ст. як джерело наукової біобібліографії Лесі Українки

Тези доповіді

Кіраль Сидір Степанович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-3925-3203,
доктор філологічних наук, професор,
завідувач відділу,
Відділ національної бібліографії,
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: lingvo dek@ukr.net

Центральна та обласна преса України 20-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. як джерело наукової біобіблографії Лесі Українки

Розглянуто історію друку творів Лесі Українки на сторінках центральних та обласних газет упродовж 1921–2021 рр. Акцентовано увагу на тому, що публікація творів письменниці найбільш активно припадає на роки ювілейних дат. Зауважено, що залежно від регіону України, політичної орієнтованості тієї чи іншої газети та відповідно до запитів читацької аудиторії добиралися для друку й твори письменниці. У результаті вивчення цього питання вдалося уточнити місце першопублікацій окремих творів видатної поетеси.
Ключові слова : Леся Українка, преса, бібліографія, видавництво, діаспора.

У контексті підготовки наукової біобібліографії Лесі Українки неабиякий інтерес становлять публікації творів письменниці на сторінках преси (особливо, коли мовиться про першодруки), а також рецензій та інших матеріалів, що стосуються видання творів Лесі Українки, наукових розвідок про її життя й творчість. Здебільшого газети уміщували поетичні твори із циклів «Мелодії», «Невільничі пісні», «Сльози-перли», «Кримські спогади», «Сім струн», «В дитячому крузі», а також уривки із драми-феєрії «Лісова пісня», драматичних творів «У катакомбах», «Одержима», «Кассандра», «Бояриня» (публікація усього тексту твору припадає на 2004 р. на сторінках «Кримської світлиці»), уривки з поем «Давня казка», «Роберт Брюс, король шотландський».
Твори Лесі Українки на сторінках газет найбільш активно друкувалися з нагоди ювілейних дат, зокрема 75-ліття, 100-ліття, 120-ліття, 125-ліття, 135-ліття від дня її народження. Варто зауважити, що залежно від регіону України, політичної орієнтованості тієї чи іншої газети та відповідно до запитів читацької аудиторії добиралися й твори письменниці. Наприклад, освітянська преса уміщувала здебільшого твори із циклу «В дитячому крузі». Найчастіше, незалежно від названих попереду факторів, газети друкували такі твори, як «Слово, чому ти не твердая криця», «Хотіла б я піснею стати», «Досвітні огні», «Мріє, не зрадь», «Contra spem spero!», «Колискова», «Вечірня година», «Свята ніч», «Вишеньки». Слід запримітити, що редакції газет не завжди сповідували принцип точності у відтворенні текстів, інколи могли подавати скорочені варіанти того чи іншого твору. Двічі (1922 та 2017 рр.) на сторінках газет друкувався твір Лесі Українки «Завжди терновий вінець», а в 1943 р. у львівській газеті «Наші дні» опубліковано й вірш «І ти колись боролась, мов Ізраїль», вилучений радянською цензурою з 12-ти томного зібрання творів письменниці. 23 лютого 1996 р. київська газета «Час / Time» умістила уривок із цього ж вірша «І дух нові напише нам скрижалі», а 8–14 серпня 2013 р. та 30 серпня 2018 р., тижневик «Слово Просвіти» та відповідно одеські «Чорноморські новини» також опублікують повний текст згаданого «неблагонадійного» твору.
Саме на сторінках львівського літературно-мистецького щомісячника «Наші дні» у 1942–1944 рр. із подачі сестри письменниці Ольги Косач-Кривинюк та дослідниці творчості Лесі Українки Марії Деркач були вперше оприлюднені деякі твори та переклади. Мовиться насамперед про публікацію з подачі Марії Деркач перекладу з Книги пророка Ісаї (І ст. 2–3, 11–18) «Чуло небо і землі розповіло…» (1942. Лют. Ч. 3. С. 1), який Леся Українка виконала на прохання М. Драгоманова (натоді вивчав різні релігійні течії) і надіслала разом із листом до улюбленого дядька від 15 жовтня 1892 р. із Колодяжного. У цьому числі на цій же сторінці уміщено й статтю М. Деркач «Леся Українка і німецька література» та світлину Лесі Українки з братом Михайлом і подругою Маргаритою Комаровою. Опубліковано під гаслом, поданим розбивкою: «З н е д р у к о в а н и х т в о р і в Л е с і У к р а ї н к и». Уперше в радянській Україні цей лист Лесі Українки опубліковано у п’ятому томі 5-томного видання її творів (1956. С. 83–84). Згодом його було передруковано в 9-му томі 10-томного видання (1965. С. 108–111) та 10-му томі 12-томного зібрання (1978. С. 139–141). Отож у цих томах переклад опублікований як складова згаданого листа. І лише у 8-му томі («Переклади: поезія, проза, драма, публіцистика та інше») повного академічного зібрання творів Лесі Українки у 14-ти томах (надалі ПАЗТ. – С. К.) переклад виокремлено під назвою «Книга пророка Ісаї (І, ст. 2–3, 11–18)» (2021. Т. 8. С. 94).
У коментарях в усіх попередніх багатотомних та академічних виданнях, у тому числі і 5-му томі ПАЗТ, зазначено, що вірш «Мріє, не зрадь!» вперше оприлюднений на сторінках часопису «Україна» (1946. № 2. С. 18) (Т. 5. С. 761), хоча насправді був опублікований з подачі Ольги Косач-Кривинюк на сторінках «Наших днів» (1944. Лют. № 2. С. 2). Слід наголосити й на тому факті, що цей та деякі інші твори Лесі Українки («Хто вам сказав, що я слабка», «Мої любі, до мене ходіть! я сама…») подано у книзі М. Деркач «Неопубліковані твори» (Львів, 1947).
На сторінках згаданої газети в 1944 р. у першому січневому числі на першій сторінці опубліковано вірш Лесі Українки «Ой в раю, в раю, близько Дунаю» без датування під оглавом «Колядка (З недрукованих віршів)» (1944. Січ. № 1. С. 1). У коментарях 12-томного видання (Т. 1. С. 430) та ПАЗТ (Т. 5. С. 780) рік та місце першодруку знову вказано неправильно – «Неопубліковані твори» (1947). Слід зауважити, що текст твору на сторінках «Наших днів» дещо відрізняється від опублікованого у збірці М. Деркач (також недатованого), а надалі в першому та п’ятому томах академічних видань творів Лесі Українки відповідно у 12 та 14 томах. У першодруці всього 23 рядки (пропущено 12-й рядок зверху – «білий молодець, всім переборець»), а в інших виданнях наявні 24 рядки. У першодруці другий рядок звучить так: «виросло зело дивно-весело», у згаданих виданнях – «виросло зело всім нам весело». Якщо взяти до уваги наступні два рядки твору, то більш логічним є рядок у першодруці, адже мовиться про насправді дивне дерево, у якого «стебельце – з коп’я деревце, а на ньому гілки – золоті стрілки, а на вершечку квіточка сяє. Квіточка сяє, рай звеселяє». Тим більше, що в автографі «є ще первісний невикреслений варіант: "Виросло зело дивно-весело"» (Т. 5. С. 780). Можна припустити, що цю невдалу правку «всім нам весело» внесла саме М. Деркач. У першодруці третій рядок знизу звучить «замахне крилом та понад селом», що слід вважати друкарським недоглядом, бо логічним є рядок «замахне крилом та понад зелом». М. Деркач подає текст, розбивши його на пари-рядки (всього 12), кожна з яких починається з великої літери, у першодруці вірш подано суцільним текстом, у якому з великої літери починаються лише 1, 3, 7, 11, 16 рядки. У першому томі 12-томного видання текст твору поділено на 5 «самостійних» логічно пов’язаних мікротекстів, відділених відступами. У 5 томі ПАЗТ цей твір подано знову суцільним текстом, що відповідає першодрукові, у якому з великої літери починаються 1, 3, 5, 7, 11, 17 рядки, що відтворює логіку викладу думок у цій чудовій авторській «Колядці» Лесі Українки. Гадаємо, що в подальших виданнях укладачі збережуть цю назву на підставі першодруку.
Вперше, і саме на сторінках «Літературної України» (1970. 13 листоп.), опубліковано український переклад німецькомовного твору Лесі Українки «Ein Brief ins Blau: skizze von Lessja Ukrainka» (передрук див. у газ. «Вісті з України» за 7 січ.1971 р. – С. К.), звершений львівською літературознавицею, докторкою філологічних наук Іриною Юліанівною Гузар (1905–2008) із супровідною вступною заміткою М. Мороза «Нарис Лесі Українки», у якій йдеться про історію написання, публікації й датування згаданого твору.
Історія друку творів Лесі Українки на сторінках преси, особливо в діаспорі, потребує спеціального фахового дослідження, отож газетні матеріали для майбутніх науковців стануть в особливій нагоді. Чимало газет, особливо в 1920–1940-і роки, вели постійні рубрики «Бібліографія», «На книжкову полицю», «Щойно з друку» та ін., завдяки яким можна простежити, де і які саме твори Лесі Українки виходили у світ, їхній наклад, ціну, умови передплати багатотомних видань, назви видавництв і таке інше. Винятково важливим джерелом у цьому контексті була газета «Друг читача», яка на сьогодні перестала існувати.
Так, наприклад, цінними з погляду укладання наукової біобібліографії Лесі Українки є повідомлення львівських газет «Громадський голос» (11 серп. 1923 р.) та «Свобода» (1 лип. 1923 р.) про вихід у Ляйпцігу в друкарні К. Редера в 1923 р. під егідою «Видавництва української молоді» книжки авторства Лесі Українки «Первісні люде: світ, відомий давнім людям» за ред. Д. Антоновича.
Серед закордонних видань слід виокремити ті твори Лесі Українки, що побачили світ у 20-х рр. ХХ ст. у Берліні у видавництві «Українська накладня» Я. Оренштайна у серії «Загальна бібліотека» (книги друкувались у Ляйпцігу у друкарні К. Г. Редера). У цій серії опубліковано близько 12 книжок Лесі Українки, зокрема «Оргія» (№ 146), «Лісова пісня» (№ 220–221), «Кассандра» (№ 222–223), «Камінний господарь» (№ 224–225), «Адвокат Мартіян» (№ 226), «Бояриня» (№ 234) та ін. На жаль, у жодному з цих видань, як і в інших зі згаданої серії, ніде не зазначено року друку та накладу, отож питання датування залишається й по нині відкритим. У бібліографічних описах цих видань на сайтах провідних академічних та наукових університетських бібліотек України подекуди вказано різні роки одного і того ж видання. Упорядники бібліографічного покажчика «Леся Українка» (Київ, 1972) М. Булавицька та М. Мороз слушно зауважують, що важко встановити точну дату виходу у світ творів Лесі Українки в «Українській накладні». Попри те перелічені вище видання Лесі Українки укладачі умовно датують 1923 роком. На нашу думку, це не зовсім так.
На підставі вивчення рубрики «Бібліографія. Книжки» на сторінках львівської щоденної газети «Діло» за 1926 р. можемо припустити, що згадані твори Лесі Українки вийшли друком упродовж 1925–1926 рр. Інша львівська газета «Новий час» 7 січня 1927 р. звернулася до своїх читачів та організацій із рекламним закликом: «Читальні! Кооперативи! Соколи! Луги! Одинока нагода побільшити свою бібліотеку»: серед пропонованих книг – і берлінські видання творів Лесі Українки. Та й наклад їх був не таким і малим, бо, скажімо, львівський тижневик «Голос» 28 лютого 1937 р. умістив на увесь розворот на с. 4 розлогу рекламу: серед великої кількості назв видань перелічено практично й усі видання Лесі Українки із серії «Загальна бібліотека», а також видання її творів в інших видавництвах.
На підставі вивчення рецензій, уміщених на сторінках преси, можна відстежити і популярність творів Лесі Українки серед читачів, адже вихід кожного видання творів Лесі Українки не залишався непоміченим з боку газетярів. Газетні книжкові рубрики та всілякого роду бібліографічні звідомлення відкривають сторінки видавничих історій різноманітних антологій, читанок, які містили твори Лесі Українки, багатотомних зібрань та моновидань її творів, літератури про життя і творчість письменниці. Отож газетні матеріали слугують надійною джерельною базою для підготовки не лише повної наукової біобібліографії, а й подальших дисертаційних досліджень про видатну українську письменницю.
Sydir Kiral,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-3925-3203,
Doctor of Philological Sciences, Professor,
head of Department,
Department of National Bibliography,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: lingvo dek@ukr.net

Central and Regional Press of Ukraine in the 1920s – Early 21st Century as a Source of Lesya Ukrainka’s Scholarly Bio-bibliography

The history of the publication of Lesya Ukrainka's works on the pages of central and regional newspapers during 1921–2021 is examined. Attention is drawn to the fact that the publication of the writer's works is most active in the years of anniversary dates. It was noted that depending on the region of Ukraine, the political orientation of a particular newspaper, and in accordance with the requests of the readership, the writer's works were selected for publication. As a result of studying this issue, it was possible to clarify the place of first publication of individual works of the outstanding poetess.
Keywords: Lesya Ukrainka, press, bibliography, publishing house, diaspora.