Електронні ЗМІ в добу пост-правди: криза достовірності інформації

Тези доповіді

Гайдай Валентин Вікторович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7743-5745,
кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник,
відділ пресознавства,
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: valentyn-info@ukr.net

Білименко Людмила Анатоліївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-0627-5967,
молодший науковий співробітник,
відділ пресознавства,
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: ludysik555@ukr.net

Електронні ЗМІ в добу пост-правди: криза достовірності інформації

Розглянуто феномен пост-правди в електронних ЗМІ та його вплив на формування суспільної свідомості. Проаналізовано поширення дезінформації, інформаційних коконів, «вірусного» контенту та зростаючу роль штучного інтелекту в медіапросторі. Підкреслено необхідність розвитку медіаграмотності та критичного мислення як ключових засобів протидії викликам інформаційної епохи.
Ключові слова: пост-правда, електронні ЗМІ, дезінформація, штучний інтелект, медіаграмотність.

Розвиток інформаційних технологій відкрив перед людством широкі перспективи для комунікації, обміну знаннями та доступу до інформації. Сьогодні ми живемо у світі, де будь-які новини чи дані можуть поширюватися миттєво й охоплювати мільйони людей за лічені хвилини. Електронні засоби масової інформації — від класичних новинних порталів і телеканалів до соціальних мереж — стали невід’ємною частиною повсякденного життя, впливаючи на політику, економіку, культуру та міжособистісні відносини.
Позитивні сторони цього процесу очевидні. По-перше, інформаційні технології значно розширили доступ громадян до джерел знань і подій у світі. Вони створили умови для більшої прозорості суспільних процесів, дозволили оперативно реагувати на виклики та загрози, сприяли розвитку громадянського суспільства. Електронні ЗМІ дають змогу поєднувати різні формати подачі матеріалу — текст, аудіо, відео, інтерактивну графіку — що робить інформацію більш доступною та зрозумілою. Крім того, вони формують нові можливості для участі громадян у суспільних дискусіях, розширюючи простір для демократії.
Разом із тим, поряд із безперечними перевагами, цифровізація інформаційного простору має і свої ризики. Швидкість поширення новин часто супроводжується дефіцитом часу на перевірку фактів, що відкриває шлях до розповсюдження чуток, маніпулятивних повідомлень та недостовірних матеріалів. Конкуренція за увагу аудиторії змушує редакції і платформи віддавати перевагу ефектним заголовкам над глибинним аналізом. У результаті інформаційний потік стає надмірним, хаотичним і важким для критичного сприйняття.
Таким чином, розвиток електронних ЗМІ в умовах цифрової доби є подвійним явищем: з одного боку, він підсилює демократичні процеси, з іншого — створює нові загрози, безпосередньо пов’язані з кризою довіри та достовірності інформації. Саме ці виклики актуалізують необхідність дослідження феномену пост-правди як одного з ключових аспектів сучасного медіапростору.
Перш ніж аналізувати кризу достовірності в сучасних електронних медіа, доцільно окреслити сутність понять «пост-правда» та «інформаційна епоха». Початок ХХІ століття характеризується не лише технічними проривами, а й появою нових соціально-комунікаційних явищ, серед яких чільне місце посідає феномен пост-правди. Сам термін «пост-правда» був уведений у науковий та публіцистичний обіг на початку 2000-х рр., а широкого визнання набув у 2016 р., коли Оксфордський словник оголосив його словом року. Ця концепція відобразила кардинальні зміни у способі сприйняття інформації сучасною людиною: фактична точність поступилася емоційному впливу, а об’єктивні дані дедалі частіше відтісняються віруваннями та особистими переконаннями.
Феномен пост-правди можна визначити як стан інформаційного середовища, коли громадські дискусії та прийняття рішень ґрунтуються переважно на емоціях і суб’єктивних інтерпретаціях, а не на перевірених фактах. У таких умовах навіть найочевидніші свідчення можуть бути поставлені під сумнів, якщо вони суперечать усталеним уявленням або бажаній картині світу.
Важливою передумовою поширення пост-правди стали специфічні риси інформаційної епохи. Масове використання електронних ЗМІ й соціальних мереж спричинило появу так званих «цифрових резонансних камер», у межах яких користувачі взаємодіють здебільшого з контентом, що підтверджує їхні попередні погляди. Алгоритми пошукових систем і цифрових платформ підкріплюють цю тенденцію, формуючи комфортну, але спотворену інформаційну реальність. Одночасно особливого значення набуває феномен «вірусного» контенту — матеріалів, що швидко поширюються завдяки своїй емоційності, провокативності чи розважальній складовій, часто без належної перевірки достовірності.
Додатковим фактором стає застосування технологій штучного інтелекту, які сьогодні здатні не лише допомагати у створенні новинного контенту, а й генерувати тексти, зображення чи відео, які практично не можна відрізнити від справжніх. Це відкриває нові можливості для масової дезінформації, зокрема через появу явища цифрових підробок, що здатні підірвати довіру до будь-яких джерел інформації.
Таким чином, пост-правда є не лише публіцистичним терміном, а й сутнісною характеристикою сучасного інформаційного суспільства. Вона означає кризу достовірності, підміну фактів емоційними наративами та комерціалізацію уваги, що робить істину другорядною у масовій комунікації. Це явище становить серйозний виклик для електронних ЗМІ та демократичних інститутів загалом, оскільки підриває довіру до журналістики, науки й політичного процесу.
Одним із ключових наслідків епохи пост-правди є криза достовірності інформації, яка особливо гостро проявляється в електронних медіа. Швидкість поширення новин і конкуренція за увагу аудиторії нерідко зумовлюють домінування ефектних повідомлень над глибинним аналізом. Часто інформація публікується без належної перевірки, що сприяє поширенню недостовірних матеріалів та маніпулятивних інтерпретацій. У результаті традиційні стандарти журналістики поступово відходять на другий план, а довіра до ЗМІ стрімко зменшується.
Водночас сучасне суспільство починає виробляти певні механізми протидії цим викликам. Зокрема, зростає роль ініціатив з перевірки достовірності, які аналізують сумнівні повідомлення й викривають дезінформацію. Важливим напрямом стає розвиток медіаграмотності населення: формування критичного мислення, уміння відрізняти факти від маніпуляцій, перевіряти джерела та оцінювати контент комплексно. Значення мають і технологічні рішення, зокрема системи виявлення недостовірної інформації та алгоритми верифікації, що створюються на основі штучного інтелекту.
Отже, електронні ЗМІ в добу пост-правди перебувають у складній ситуації: з одного боку, вони залишаються головним каналом комунікації, забезпечуючи швидкість і масовість поширення інформації, з іншого — стають простором для маніпуляцій, дезінформації та криз довіри. Феномен пост-правди, посилений алгоритмами соціальних мереж, «вірусним» контентом та інструментами штучного інтелекту, робить питання достовірності інформації одним із найважливіших викликів сучасності.
Подолання цієї кризи можливе лише за умови поєднання зусиль журналістської спільноти, громадянського суспільства та держави. Важливими є відновлення стандартів журналістики, розвиток культури критичного сприйняття медіа й створення нових механізмів перевірки інформації. У перспективі саме баланс між технологічними інноваціями та етичними нормами стане визначальним фактором у боротьбі за збереження правди в інформаційному суспільстві.

Haidai Valentyn,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7743-5745,
PhD (History), Junior Research Associate,
Department of Press Studies,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: valentyn-info@ukr.net

Bilymenko Liudmyla,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-0627-5967,
Junior Research Associate,
Department of Press Studies,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: ludysik555@ukr.net

Electronic Media in the Post-Truth Era: The Crisis of Information Credibility

The phenomenon of post-truth in electronic media and its impact on public consciousness is examined. The paper analyzes the spread of disinformation, information cocoons, viral content, and the increasing role of artificial intelligence in the media sphere. The importance of media literacy and critical thinking is emphasized as essential tools for addressing the challenges of the information age.
Keywords: post-truth, electronic media, disinformation, artificial intelligence, media literacy.