Архів рабина Адольфа Сальвенді (1837–1914) у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Тези доповіді

Чернухін Євген Костянтинович,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0003-4906-0787,
кандидат філологічних наук,
старший науковий співробітник,
відділ джерелознавства,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: geikle@hotmail.com

Архів рабина Адольфа Сальвенді (1837–1914) у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Фонд 455 містить рукописи другої половини ХІХ ст. з архіву рабина Адольфа Сальвенді. Його власноручні записи 1858–1867 рр., листування його дітей, а також інших осіб за період 1878–1888 рр., висвітлюють життя й побут родини Сальвенді й низку питань розвитку єврейських національних рухів. Тексти документів записані німецькою і французькою мовами, а також рукописним єврейським письмом.
Ключові слова: рабин Адольф Сальвенді, єврейський національний рух, рукописне єврейське письмо, листування.

Серед рукописів, складених мовами народів Західної і Центральної Європи, які зберігаються у фондах ІР НБУВ, визначаються окремі групи рукописів, пов’язані спільним походженням: переважно особою укладача або суспільної інституції, з якими вони афіліюються. Нечисельність або малозначущість таких груп зазвичай не сприяє створенню окремих особових фондів, але є винятки. Так, 532 од. зб. з числа нещодавно опрацьованих рукописів, складених іноземними мовами, дають підставу виокремити їх у якості особового фонду Адольфа Сальвенді – округового рабина у Дюркгаймі, активного діяча єврейського національного руху другої половини ХІХ – початку ХХ ст. У заснованому фонді 455 наразі описані: 1) копіарій приватного листування і особисті записи Адольфа Сальвенді 1858–1867 рр., на 101 арк., 2) 530 листів різних осіб до Феліції Сальвенді, його старшої доньки, і 3) бібліографія праць із гебраїстики, на 95 арк. Рукописи надійшли з фондів Державної історичної бібліотеки УРСР після 1952 р. за актом, підписаним Й.В. Шубинським. Тексти документів записані переважно німецькою мовою, але частина листів і записів укладалася івритом і французькою мовою. Рукою Адольфа Сальвенді складені всі записі в його копіарії 1858–1867 рр., 228 його власних листів 1878–1887 рр., а також листи до Феліції Сальвенді, написані ним від імені молодшої доньки/сестри Рози, складені до 1889 р. У часи складання копіарія Адольф Сальвенді навчався в університетах Бреслау (нині – Вроцлав) і Єни, і вже тоді активно листувався з рабинами, діячами єврейського національного руху, освітянами й науковцями, дотичними до справи відродження єврейської культури на основі давнього івриту і традиції. Кодекс містить уривки з його власних листів до різних осіб у містах Центральної та Східної Європи, в листах порушувалися питання організації єврейських громад і національної освіти, відродження мови й письма тощо. Близько половини текстів записано єврейським рукописним письмом, яке було цілком функціональним у листуванні певного прошарку єврейської спільноти.
Збірка приватних листів до Феліції Сальвенді була переплетена в один грубезний том у твердій чорній палітурці, але не систематизована за адресантами або ж принаймні за датами написання: на початку збірки опинилися «останні» листи – 1888 р., а внизу – «перші», від 1878 р. Наразі всі листи збірки обраховані й описані як окремі одиниці зберігання. Майже всі вони адресовані до Феліції Сальвенд. Близько половини всіх листів надсилав їй батько, значна кількість листів від мачухи Жанетти (49) і подруги Лусіль Вейль (55), менше листів від ще 25-ти осіб, серед них сестра Роза і брат Гуґо, кузина Марта Мейер та ін. Лише один лист писала сама Феліція Сальвенді, звертаючись до родини Шварц у 1879 р. Усі кореспонденти, за винятком однієї особи, писали німецькою мовою. Французькою мовою складені листи Люсіль Вейль. Адольф Сальвенді писав німецькою, але з використанням окремих слів, записаних єврейським рукописним письмом, майже в кожному листі. Незначна частина листів Адольфа Сальвенді містить також розлогі тексти, записані єврейським рукописним письмом у якості додатку або продовження листів німецькою мовою. Загальні хронологічні межі представленого в збірці листування свідчать, що йдеться про період «усвідомленого» дівоцтва Феліції, коли вона вже могла вільно читати й писати принаймні трьома мовами, і до часу її шлюбу й вірогідного переїзду до чоловіка Леопольда Гомбургера в Карлсруе. Майже всі листи адресовані до Нойштадту (нині – Нове Место, Словакія), де Феліція проживала з батьками своєї матері Августи Мейер, яка померла у 1870 р. Не зважаючи на очевидну неповнолітність адресатки, її кореспонденти відповідали «по-дорослому» й цікаво з погляду реконструкції суспільних та особистісних стосунків у єврейських колах другої половини ХІХ ст. На першому місці за важливістю порушених у листах питань, очевидно, стоять теми, які формулював батько, листи якого мають педагогічно-енциклопедичний характер і спрямовані на виховання національно свідомої членкині єврейської громади. Простіше і на побутовому рівні писали мачуха Жаннетта й подруги Феліції в інших містах Європи. Здається, що всі кореспонденти Феліції мали пряму дотичність саме до єврейських громад. Подекуди це очевидно, оскільки йдеться про дочок або дружин відомих у єврейських колах осіб: рабинів, професорів, педагогів тощо. Окрім інформації для колективного портрету єврейських родин і громад Центральної Європи, листи містять важливі біографічні відомості щодо самого Адольфа Сальвенді, його рідних і дітей. Доступна нам у відкритих джерелах інформація про Адольфа Сальвенді доволі суперечлива й неповна, натомість листи містять безпосередні та актуальні в часі свідчення про дати народження його дітей, імена родичів, визначні події життя тощо.
Адольфу Сальвенді міг належати також рукопис із переліком літератури, необхідної для реалізації його завдань у царині відродження єврейської культури. Список складений каліграфічним неоготичним і подекуди стандартним європейським скорописом, назви окремих книжок записані єврейським квадратним письмом. Зазначені в списку праці визначають хронологічну межу записів – кінець ХІХ ст.

Yevhen Chernukhin,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0003-4906-0787,
Candidate of Philological Sciences,
Senior Research Associate,
Department of Source Study,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
e-mail: geikle@hotmail.com

ARCHIVES OF RABBI ADOLf SALVENDI (1837–1914) IN THE FUNDS OF THE INSTITUTE OF MANUSCRIPT OF V. I. VERNADSKYI NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE

Fund 455 contains manuscripts from the second half of the 19th century from the archives of Rabbi Adolf Salvendi. His handwritten notes from 1858-1867, correspondence with his daughter Felicia, the letters of his children Rosa and Hugo, as well as other individuals from the period 1878-1888, shed light on everyday life of the Salvendi family and a number of issues related to the development of Jewish national movements. The texts of the documents are written in German and French, as well as in handwritten Hebrew.
Keywords: Rabbi Adolf Salvendi, Jewish national movement, handwritten Hebrew, correspondence.