Збірка неописаних латиномовних пам’яток з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: опрацювання та каталогізація
Заявник | Горбач Тимур Сергійович (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» (2025) |
Захід | 5 Секція. Рукописна спадщина України: сьогодення та перспективи. |
Назва доповіді | Збірка неописаних латиномовних пам’яток з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: опрацювання та каталогізація |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Текст доповіді | не завантажено |
Тези доповіді
Горбач Тимур Сергійович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2769-5768,
кандидат історичних наук, старший дослідник,
старший науковий співробітник,
відділ джерелознавства,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: tamerlangorbach@gmail.com
Збірка неописаних латиномовних пам’яток з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: опрацювання та каталогізація
Наведено стислі відомості про неописане зібрання латиномовних джерел XV–XIX ст., що зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Визначено типи пам’яток, розкрито зміст та провенієнцію вже атрибутованих документів. Окреслено перспективи подальшого наукового опрацювання та каталогізації всього комплексу документів з метою забезпечення доступу до нього широкого кола дослідників.
Ключові слова: латиномовні пам’ятки, наукове опрацювання, каталогізація, Інститут рукопису НБУВ.
У процесі формування фондових колекцій архівних установ нерідко у сховищах накопичується велика кількість матеріалів, частина з яких може тривалий час залишатися неописаною. Причини цього можуть бути різними: надмірна завантаженість працівників, складність атрибуції джерел (зумовлена їхніми типологічними, мовними чи палеографічними особливостями), низький рівень пріоритетності тощо.
Схожа ситуація склалася в Інституті рукопису. Нещодавно співробітники відділу джерелознавства розпочали археографічне опрацювання і подальшу каталогізацію збірки латиномовних рукописів XV–XIX ст., що надійшли до фондів тоді ще відділу рукописів у міжвоєнний (1930-ті роки) та, ймовірно, у післявоєнний час (1950–1960-ті роки). Рукописи надходили з різних установ: Інституту польської пролетарської культури, Центральної державної історичної бібліотеки, Музею Бердичівщини, «Загінецької бібліотеки» та ін.
До збірки входять пам’ятки різних типів: документи (привілеї) польських королів, актові книги, капітулярії, каталоги античних та середньовічних монет, навчальні конспекти, трактати з філософії та риторики, нотні рукописи тощо.
Хоча атрибуція всіх пам’яток іще триває, вже зараз можна стверджувати, що доволі значна їх частина створена або зберігалася на Волині. З Луцька походить книга актових записів під назвою «Wypis z xiąg grodzkich zamku Luckiego roku tysiąc siedmset pięćdziesiątego dziewiątego», що вміщує конституції, декрети сеймів та коронних трибуналів XV–XVII ст., вписи (у повному та скороченому вигляді) різних публічних документів.
Інші рукописи колись належали до зібрань Луцького кафедрального собору, звідки походять збірки статутів, постанов, розпоряджень соборного капітулу та луцьких єпископів: «Acta decreta, statuta, resolutiones, variaeque ordinationes reverendissimi capituli cathedralis Luceoriensis», «Varia monumenta collegii vicariorum ecclesiae cathedralis Luceoriensis».
Вельми цікавим не лише за інформаційним наповненням, а й за художнім оздобленням виглядає каталог братів конвенту Ордену домініканців при костелі Успіння Діви Марії у Луцьку, започаткований 1686 р. («Cathalogus sive metrica profitentium fratrum filiorum regalis conventus Luceoriensis b. Mariae virginis in caelos assumptae s. ordinis praedicatorum»). З діяльністю цієї релігійної спільноти пов’язана також «Liber consiliorum conventus Luceoriensis» – книга рішень та постанов ради луцького конвенту Ордену домініканців, що містить документи за 1613–1748 рр. Волинське походження має ще низка рукописів, які колись були частиною бібліотеки Кременецького (Волинського) ліцею, зокрема кілька томів каталогу античних та середньовічних монет («Catalogus numorum veterum Lycei Volhyniens»), що становили нумізматичну колекцію цього навчального закладу.
Левову частку збірки латиномовних документів становлять рукописи, однак трапляються і друковані пам’ятки, як-от праця Матіаса Таннера: «Societas Jesu usque ad sudorem & mortem, pro salute proximi laborans», що є збіркою гравюр (мідьоритів), виконаних майстрами з Ауґсбурґа — Вольфґанґом Ф. Кіліаном, його братом Єремією Кіліаном, Йоганном К. Гафнером, празьким гравером Йоганном Г. Гайншем та ін. Кодекс надрукований у типографії університету Карла-Фердинанда у Празі між 1690 і 1693 роками. Уміщені в ньому гравюри ілюструють благочестиве життя, місіонерську діяльність та мученицьку жертовність братів Ордену єзуїтів. Свого часу книга належала до бібліотечних зібрань Урбановських-Стажинських («Загінецька бібліотека»), про що свідчить типовий екслібрис.
Ще один друк має назву «Rhetorices compendiosa expositio, ex celeberrimis oratoribus in XIIII tabulas, aere incisas, ordine pellucido distributa». Це стислий виклад риторики, що ґрунтується на досвіді античних ораторів (Цицерона, Квінтиліана, Арістотеля) і складений у вигляді чотирнадцяти таблиць, які відображають головні елементи ораторського мистецтва. Укладачем посібника був Луї Ріше. Книга здобула визнання й кілька разів перевидавалася; наявний у нас примірник побачив світ у Парижі у 1671 р.
Одночасно з опрацюванням латинських джерел триває підготовка наукового каталогу, що міститиме розгорнуті описи документів. Варто зазначити, що каталог складатиметься з двох частин: до першої увійдуть рукописи, написані мовами народів Західної та Центральної Європи; друга частина присвячена власне латинським пам’яткам.
Отже, презентована збірка латиномовних джерел становить значний науковий потенціал для дослідження широкого кола питань, пов’язаних з історією Латинської Церкви на українських землях, розвитком філософської думки, діяльністю освітніх закладів та рецепцією європейської науки і культури в Україні. Уведення до наукового обігу нових джерел відкриває шлях для міждисциплінарних студій у галузях історичних, культурологічних і релігієзнавчих досліджень.
Tymur Horbach,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2769-5768,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Senior Research Associate,
Department of Source Studies,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: tamerlangorbach@gmail.com
A Collection of Undescribed Latin Manuscripts from the Archival Fonds of the Institute of Manuscript Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine: Processing and Cataloguing.
Brief information is provided about a previously undescribed collection of Latin sources from the 15th to 19th centuries, preserved in the manuscript collections of the Institute of Manuscript Studies at the V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine. The types of sources are identified, and the content and provenance of already attributed documents are revealed. The prospects for further scholarly processing and cataloguing of the entire corpus are outlined, with the aim of ensuring access for a wide range of researchers.
Keywords: Latin sources, scholarly analysis, cataloguing.