Науково-консультаційна діяльність Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (2021–2025)
Заявник | Бодак Ольга Петрівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» (2025) |
Захід | 5 Секція. Рукописна спадщина України: сьогодення та перспективи. |
Назва доповіді | Науково-консультаційна діяльність Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (2021–2025) |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Текст доповіді | не завантажено |
Тези доповіді
Бодак Ольга Петрівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-0914-7095,
кандидатка історичних наук, старша дослідниця,
завідувачка відділу,
відділ кодикології та кодикографії,
Інститут рукопису;
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського;
Київ, Україна
e-mail: bodak@nbuv.gov.ua
Науково-консультаційна діяльність Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (2021–2025 рр.)
Репрезентовано науково-консультаційну діяльність Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського у 2021–2025 рр. Окреслено результати науково-методичної, консультаційної та науково-практичної допомоги з питань атрибуції, проведення експертизи цінності, опрацювання рукописних пам’яток науковим установам гуманітарного спрямування, закладам вищої освіти, науковим бібліотекам, музеям, архівам, громадським організаціям, інформаційним центрам та іншим інституціям України й світу.
Ключові слова: Інститут рукопису НБУВ, історія, рукописна книга, атрибуція, експертиза цінності.
Одним із напрямів діяльності Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (ІР НБУВ) є надання науково-методичної, консультаційної та науково-практичної допомоги з питань атрибуції, проведення експертизи цінності, опрацювання рукописних пам’яток науковим установам гуманітарного спрямування: закладам вищої освіти, науковим бібліотекам, музеям, архівам, громадським організаціям, інформаційним центрам та іншим інституціям України й світу, а також широкому колу дослідників, які вивчають історію та культуру України.
Науковці ІР накопичили значний досвід у галузі теоретико-методологічної експертизи та атрибуції рукописних пам’яток, опису архівних фондів, створення електронних інформаційних ресурсів рукописної історико-культурної спадщини. Як фахівців з атрибуції рукописних книг XI–XVIII ст. співробітників ІР запрошують для проведення експертизи та визначення історичної цінності виявлених унікальних рукописних документів, для проведення державної експертизи культурних цінностей, тимчасово вивезених їх за межі України для експонування на виставках тощо.
Під час карантинних обмежень у період пандемії коронавірусної хвороби науково-консультаційна діяльність ІР була повністю переведена у дистанційний формат. Особливої актуальності у той час набули електронні інформаційні ресурси ІР, зокрема комплексна база даних «Архівні фонди Інституту рукопису («Рукописний фонд»)», повнотекстові бази даних «КОДЕКС : Рукописні книги» та «Рукописна та книжкова спадщина України», бібліографічна база даних «Дослідження рукописних та архівних фондів (Підручний фонд ІР)», а також електронні колекції унікальних рукописних документів світового значення, представлені на сайті НБУВ у базі «Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини». Проте вже у 2021 р. науковці ІР відновили проведення виїзних експертиз рукописних пам’яток. Навіть у перші місяці повномасштабного вторгнення російських військ на територію України та введення воєнного стану науково-консультаційна діяльність ІР не припинялася, а кількість звернень щодо консультацій, наукової атрибуції та експертизи рукописних документів суттєво зросла. Загроза знищення історико-культурних пам’яток на території України, особливо в прифронтових регіонах, спонукає власників та дослідників звертатися до експертів для підтвердження автентичності та історичної цінності рукописних пам’яток, зокрема, для подальшої їх передачі на зберігання до архівів чи музеїв у більш безпечних регіонах.
Протягом кількох років велася підготовка до масштабного українсько-польського виставкового проєкту «Пишність і знання. Королівська бібліотека Станіслава Августа», відкриття якого планувалося у Королівському замку у Варшаві навесні 2022 р. Для цієї виставки експертний висновок щодо атрибуції та науковий опис рукописів «Регія» з фондів ІР НБУВ (Ф. І, № 5939–5941; Ф. І, № 5975/1; Ф. І, № 6414; Ф. І, № 6417) надала старший науковий співробітник відділу кодикології та кодикографії ІР, фахівець з полоністичних колекцій рукописних книг та стародруків
С.О. Булатова.
Старший науковий співробітник відділу кодикології та кодикографії ІР, фахівець з давньої східнослов’янської оправи
О.М. Гальченко надала низку науково-методичних консультацій. Так, на замовлення відділу реставрації Національного художнього музею вона провела дві виїзні консультації щодо іконографічної атрибуції сюжетних середників на оправі Євангелія ХVIІ ст., залишки яких були виявлені на шкіряному покритті оправи під фрагментами металевого окладу під час консерваційно-реставраційних робіт. За запитом реставраторів музею було проведено іконографічне та порівняльне вивчення виявленого оздоблення на кришках оправи з подібними середниками на інших шкіряних оправах з фондів Національного художнього музею, що дозволило більш точно атрибутувати час та місце створення оправи. За результатами атрибуції було встановлено, що виявлені середники мають західноукраїнське походження і є типовими для оправ саме ХVIІ ст. Було також встановлено кілька нових сюжетів, які раніше не зустрічалися при оздобленні оправ напрестольних Євангелій, оздоблених тисненням. За запитом Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України О.М. Гальченко провела атрибуцію оправи Літопису Львівського 1498–1649 рр. для підготовки факсимільного видання. Для Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського атрибутовано двох овальну середники на основі наданих електронних копій (встановлено час побутування – XVIII ст., та визначено іконографію сюжетів, що виявилися досить рідковживаними і нетиповими для українських оправ). За запитом Національного музею імені А. Шептицького встановлено факт відсутності кількох сторінок у Требнику Петра Могили 1646 р. з фондів музею за друкованим факсимільним виданням, опублікованим у 1988 р.
Старший науковий співробітник відділу кодикології та кодикографії ІР, доктор історичних наук Л.А. Гнатенко провела кодиколого-палеографічну атрибуцію та філігранологічне дослідження комплекту із восьми книг Восьмигласника XVIІ–XVIІІ ст. для Цифрового фонду «Електронні колекції: українські книжкові пам’ятки: рукописні книги і документи», написала супровідну наукову анотацію до цифрових копій. За запитом Едварда Касинця, колишнього куратора Публічної бібліотеки Нью-Йорка (США) вона проконсультувала щодо атрибуції Молитовника князя Володимира (Кодекса Теодоровича) ХІV ст., який зберігається в їхній бібліотеці, а також надала консультацію для його публікації 2021 р. та презентації в Нью-Йорку в 2024 р. За запитом М. Тратнер, вченої й журналістки зі Швеції, провела кодикологічно-палеографічну атрибуцію українського Номоканона 1450–1477 рр., рукопис зберігається в Національній бібліотеці Польщі; консультувала користувачів щодо атрибуції кириличних рукописів ХІ–ХVІІ ст.: Мінеї ХІ–ХІІ ст., Ірмологіона ХVІІ ст., рукописних кодексів польської колекції з Перемишля XV–XVI ст., кириличного запису в латинській грамоті ХVІІ ст.
Вже понад десять років Інститут рукопису є партнером видавничого проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину», започаткованого у 2009 р. видавництвом «Горобець» у партнерстві з Національним заповідником «Софія Київська» за підтримки Українського культурного фонду. Метою проєкту є розшук, наукове дослідження й факсимільне видання давніх українських рукописних книг, які знаходяться поза межами України і фізичне повернення оригіналів яких не є можливим. У проєкті задіяна Л.А. Гнатенко як науковий редактор, а в окремих виданнях і як укладач. Вона проводить кодикологічні та палеографічні, графіко-орфографічні дослідження давньої української книги; під її кураторством створено та триває наповнення «Бази даних української рукописної книги XI–XVI століть», офіційна презентація якої відбулась у липні 2025 р. в Національному заповіднику «Софія Київська». Це онлайн-реєстр українських рукописних книг за кордоном, який дозволить належно оцінити рукописну спадщину як національне історико-культурне надбання та стане значним кроком до повернення її в Україну у факсимільних чи інших виданнях. У рамках цього багаторічного проєкту науковці ІР систематично надають фахову та консультаційну допомогу: О.М. Гальченко проводить консультації щодо оправи досліджуваних рукописів; Е.С. Клименко як фахівець з кодикологічних досліджень музичних рукописних книг консультувала щодо музичної нотації рукописних книг; Л.А. Гнатенко надала консультації щодо атрибуції болгарського рукопису Євангелія царя Івана Олександра 1355 р. (Британська бібліотека, Лондон, Additional 39627), а також рукопису Євангелія тетр (XVII ст., церковнослов’янська мова молдавської редакції), віднайденого експедицією видавництва «Горобець» на Закарпатті, та інші.
За запитом Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» завідуюча відділу фонду юдаїки Т.О. Батанова та старший науковий співробітник В.В. Черноіваненко провели наукову експертизу та атрибуцію рукописного сувою Тори, переданого у 2024 р. Міністерством культури та стратегічної комунікації України до Заповідника на тимчасове зберігання. Здійснено повний огляд сувою, визначено стан збереження, наявність маргіналій, встановлено приблизне датування документа, надано попередню оцінку культурно-історичної цінності та підготовлено офіційний експертний висновок.
Загалом за 2021–2025 рр. науковці ІР надали 21 експертний висновок та понад 250 консультацій щодо експертизи та атрибуції рукописних пам’яток, опису архівних фондів, створення електронних інформаційних ресурсів рукописної історико-культурної спадщини України як дослідникам з України, так і інших країн світу, зокрема Німеччини, США, Швейцарії, Франції, Польщі, Ізраїлю, Японії, Фінляндії, Латвії, Болгарії, Чехії та ін.
Olha Bodak,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-0914-7095,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Head of the department,
Department of Codicology and Codicolography, the Institute of Manuscript,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: bodak@nbuv.gov.ua
Scientific and consulting activities of the Institute of Manuscript
of the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine (2021–2025)
The scientific and consulting activities of the Institute of Manuscript of the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine in 2021–2025 are presented. The results of scientific and methodological, consulting and scientific and practical assistance on issues of attribution, value assessment, and processing of manuscript monuments to scientific institutions of the humanitarian direction, higher education institutions, scientific libraries, museums, archives, public organizations, information centers, and other institutions in Ukraine and the world are outlined.
Keywords: the Institute of Manuscript of the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine, history, manuscript book, attribution, value examination.