Українське питання у політичній діяльності експрезидентів

Тези доповіді

Удовик Володимир Миколайович,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-7749-8095,
доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник,
директор Фонду Президентів України,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: udovik@ukr.net

УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ У ПОЛІТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКСПРЕЗИДЕНТІВ

У доповіді висвітлюються питання підтримки України з боку колишніх президентів провідних країн світу, аналізуються їхні виступи та висловлювання щодо російсько-української війни.
Ключові слова: інститут президентства, експрезидент, російсько-українська війна.

Інститут президентства багатьох країн світу відіграє важливу роль не лише для внутрішньої політики, а й має суттєвий вплив на міжнародний порядок денний та світову політику. За останні роки, світ побачив, що президентська діяльність деяких країн, навіть обмежена демократичними принципами та законами, може стати тригером бурхливих змін у різних куточках планети. І попри впливовість та політичну вагу, які притаманні діючим президентам, проте навіть після закінчення повноважень, дуже часто, експрезиденти грають важливу політичну роль у громадянському суспільстві та на міжнародній арені.
Президентська влада у більшості країн світу пов’язана із набуттям великого політичного досвіду та авторитету як у власному суспільстві, так і за кордоном, а також практично завершенням трудової діяльності в трудовому житті президентів. Полишаючи посаду, у переважній більшості, президенти відходять від активної політичної діяльності й зосереджуються на формуванні свого політичного іміджу, уникаючи політичних інтриг та боротьби. Формуючи навколо себе авторитетних політиків та фахових експертів, експрезиденти намагаються грати роль старійшин, при цьому зберігаючи певний вплив на внутрішню та зовнішню політику шляхом як прямого впливу на діючу владу, так і шляхом тиску через своїх прихильників. Тут можна згадати колишніх президентів України, Казахстану, Франції, США тощо.
Варто відмітити, що з допомогою свого політичного авторитету та досвіду експрезидентам іноді вдається впливати на вирішення міждержавних конфліктів. Наприклад, президент Нігерії (1976–1979, 1999–2007) вже після відходу від влади зіграв велику роль у врегулюванні військових конфліктів на Африканському континенті у 2022 р. в Ефіопії, у 2025 р. в Демократичній Республіці Конго.
Для України з початку широкомасштабного вторгнення росії у 2022 р. важливим є підтримки політиків різних країн демократичного світу, та зокрема колишніх очільників держави. Необхідно відмітити, що жодний експрезидент країн з демократичними цінностями не підтримали російську агресію, проте не всі виказали публічну підтримку.
У даній розвідці ми висвітлимо виступи колишніх президентів різних країн світу на підтримку України та засудження російської агресії.
У перші дні та місяці повномасштабного вторгнення росії в Україну більшість політиків різних країн закликали зупинити війну та вивести російські війська з території України. Так, президент США (1977–1981), нобелівський лауреат миру у 2002 р. (за посередництво у міжнародних конфліктах і захист прав людини), Дж. Картер зробив офіційну заяву 24 лютого 2022 р., в якій засудив несправедливий напад на суверенітет України та зазначив, що він порушує норми міжнародного права та права людини (https://www.cartercenter.org). Вже в березні 2022 р. він вітав рішення президента Д. Байдена прийняти до 100 000 українців у Сполучених Штатах. Зазначимо, у 2014 р. Д. Картер заявляв, що анексія Криму росією була неминучою, та закликав зупинити путіна, поки він не пішов далі, проте закликав до дотримання Мінських домовленостей. З 2023 р., у зв’язку з хворобою, він перестав висловлюватися на політичні теми.
Підтримав Україну у перші дні й президент США (2001–2009) Дж. Буш-молодший, наголосивши: «Ми не можемо терпіти авторитарне цькування та небезпеку, яку становить Путін. Україна — наш друг і демократичний союзник, і заслуговує на нашу повну підтримку в цей найважчий час» (https://www.bushcenter.org). Дж. Буш-молодший закликав «збільшувати нашу військову допомогу, зберігати жорсткі санкції та підтримку України, щоб Україна виграла цю війну». Його Президентський центр створив на своєму сайті окремий розділ, присвячений Україні, серед актуальних трендів та найбільш обговорюваних регіонів поряд із регіонами Північної та Центральної Америки, Африкою, Китаєм та Афганістаном. Окрім новин, Центр публікує власні аналітико-прогностичні дослідження, присвячені російсько-українській війні, зокрема було опубліковано понад 30 аналітичних доповідей. Зокрема, «Правильне розуміння України» (від 10.12.2024 р.), за авторством І. Хрестіна, керуючого директора з питань глобальної політики імені Бредфорда М. Фрімена в Інституті Джорджа Буша-молодшого та Д. Крамера, віцепрезидента Президентського центру Джорджа Буша-молодшого. У доповіді йшлося про необхідність прискорення надання Україні потужної військової допомоги, посилення економічних санкції і збільшення їх ефективності, а також автори закликали США та НАТО запросити Україну до Альянсу.
Швидко реагуючи на українські дії Сил оборони України, ці ж аналітики у червні 2025 р. випустили чергову аналітичну доповідь «Ніколи не недооцінюйте Україну», в якій вітали операцію «Павутина» та закликали використати 300 млрд дол. заморожених російських активів на оплату військової допомоги Україні, оскільки «виявляється, у них багато козирів».
Президент США (1993–2001) Б. Клінтон у квітні 2023 р. заявив, що відчуває особисту відповідальність за те, що впливав на рішення України відмовитися від ядерної зброї у 1994 р., вважаючи, що росія не пішла на вторгнення, якби в Україні залишалася ця зброя.
Європейські політики, колишні президенти, намагалися підтримати Україну і напередодні вторгнення, і в перші часи та дні. Так, президент Польщі (1990–1995) Л. Валенса оголосив у лютому 2022 р., що готовий їхати до Києва «з метою солідарного захисту», а через кілька днів навіть закликав, що «у разі нападу президента росії путіна на Київ – негайно атакувати Москву». Пізніше, у 2024 р. він в інтерв’ю Голосу Америки казав, що напередодні агресії він «передбачав більший конфлікт і намагався спонукати українців залучити нові групи людей, які могли б давати поради. Такі люди як лауреати Нобелівської премії, генерали чи спеціалісти з інших галузей», а також, що «Захід повинен використовувати силу, тому що це війна. Але в перспективі він повинен приділяти більше уваги словам та інформаційній політиці», щоб «через інформаційну боротьбу підштовхнути росіян змінити їхню політичну систему». Зазначимо, що Л. Валенса у березні 2025 р. разом з колишніми польськими політв’язнями написали лист президенту США Д. Трампу, в якому висловив «жах і огиду» щодо його суперечки з Президентом України В. Зеленським у Білому домі. У листі йшлося, що військова і фінансова допомога не може бути «еквівалентом крові, пролитої в ім’я незалежності й свободи України, Європи та всього вільного світу».
Президент Франції (2012–2017) Ф. Оланд, який був причетний до мирного врегулювання на першому етапі російсько-української війни у 2014–2017 рр., написав книжку «Потрясіння: розуміння нової глобальної ситуації» (2022), де розмірковує над наслідками російсько-української війни для Європи, світу та для майбутнього французького народу, а також зазначає, що український народ, відданий свободі, протистоїть грізній диктатурі, яка рішуче налаштована нав'язати свою владу незалежній країні. Водночас Н. Саркозі, президент Франції (2007–2012), закликав у серпні 2023 р. до «компромісів» для завершення війни за рахунок українських територій та запропонував провести «референдум під суворим контролем міжнародної спільноти» для того, щоб «закріпити поточний стан справ» у Криму. При цьому, на думку Н. Саркозі, Україна має залишатися «нейтральною» і їй не місце в ЄС чи НАТО. Ці висловлювання викликали шалену критику як в Україні, Європі, так і в самій Франції.
Саркозі опанує висловлювання Й. Гаука, президента ФРН (2012–2017), в якому він застерігає, що мир в Україні на умовах Путіна «відкриє не післявоєнний, а передвоєнний період», зокрема нинішня атака, спрямована на Україну, в «довгостроковій перспективі торкнеться всього Заходу». Необхідно відмітити, що Й. Гаук звинувачував у січні 2024 р. федеральний уряд Німеччини у ваганнях щодо постачання зброї в Україну.
Публічне визнання помилки в оцінці політики російського президента, висловив у листопаді 2023 р. колишній прихильник росії та президент Чехії (2013–2023) М. Земан і закликав негайно запустити процес вступу України до НАТО.
Найбільш послідовним прихильником України та противником росії завжди виступала президент Литви (2009–2019) Д. Грибаускайте, яка улітку 2023 р. заявила, що «це не просто війна проти України, це похід проти всієї нашої цивілізації. Якщо Україна не здобуде остаточної перемоги на полі бою, Захід опиниться в невизначеності. Агресивні дії проти нього триватимуть десятиліттями». А раніше у березні 2022 р. вона закликала НАТО вступити у війну за Україну, оскільки санкції не можуть зупинити путіна.
Не лише президенти західних країн закликали росію припинити бойові дії та вивести війська, а й колишній президент Монголії (2009–2017) Ц. Елбегдорж. Він також запросив росіян, та представників бурятів, калмиків та тувинців – емігрувати до Монголії й не брати участі у злочинній війні.
Таким чином, можна зробити висновок, що публічну підтримку Україні в боротьбі проти російського агресора висловлюють багато колишніх політиків, президентів, навіть ті, які не займаються активною політичною діяльністю. І хоча на рішення державних та міжнародних органів, дії та виступи експрезидентів мають мінімальний вплив, але ці вчинки мають значення для їхніх прихильників, а, отже, й збільшуються платформи консолідації міжнародної підтримки, яка має значення для військової, політичної та гуманітарної допомоги українському народові у його найтяжчі часи.

Udovуk Volodymyr,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-7749-8095,
Doctor of Sciences in Social Communications, Senior Researcher,
Director of Foundation of the Presidents of Ukraine,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
Е-mail: udovik@ukr.net

THE UKRAINIAN QUESTION IN THE POLITICAL ACTIVITY OF FORMER PRESIDENTS

The report highlights the issue of support for Ukraine by former presidents of the world's leading countries, analyzing their speeches and statements regarding the Russian-Ukrainian war.
Keywords: presidency institution, former president, Russian-Ukrainian war.