Микита Шаповал і газета "Село": історія співпраці

Тези доповіді

Ткаченко Ігор Володимирович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-8276-3778,
кандидат історичних наук,
провідний науковий співробітник,
сектор суспільних наук,
Науково-організаційний відділ,
Президія НАН України,
Київ, Україна
e-mail: tkachenko@nas.gov.ua

Микита Шаповал і газета «Село»: історія співпраці

Розглянуто історію співробітництва Микити Шаповала в київській газеті «Село» в 1909–1911 рр. Показано, що М. Шаповал був одним із ключових працівників, які складали ядро видання. Його праці друкувалися майже в кожному числі газети, а припинення участі у ній стало серйозною втратою як для «Села», так і його наступника «Засіва».
Ключові слова: газета «Село», М. Шаповал, співпраця з М. Грушевським, публіцистика, статті в популярній газеті.

Газета «Село», яка виходила в Києві у 1909–1911 р., стала одним із найуспішніших видавничих проєктів М. Грушевського. Відомий як один із фундаторів української національної преси, він стояв біля витоків ЛНВ як рупору українського національно-культурного руху. Після його перенесення до Києва часописна програма М. Грушевського не обмежувалася виключно виданням журналу, він також став ініціатором і видавцем тижневиків «Село» і «Засів», до праці у яких він залучав як відомих на той час українських діячів і журналістів, так і представників молодої генерації українських публіцистів, до числа яких належав і М. Шаповал.
На початок виходу «Села» у вересні 1909 р. М. Шаповал перебував у складній життєвій ситуації. Після арешту в 1906 р. за революційну діяльність і відбування покарання в тюрмі, він з 1908 р. після переїзду з Харкова до Києва проживав у Києві і не мав стабільного матеріального становища. Його політична діяльність і неблагонадійність з погляду адміністрації не давала можливості працювати за професією, натомість він мав підробіток у редакції «Ради» (на посаді коректора), що не дозволяло навіть мати стабільне місце проживання і він змушений був навіть ночувати у редакції ЛНВ за протекцією Ю. Тищенка (Сірого). У таких умовах знайомство з М. Грушевським, яке відбулося в 1908 р. і початок його співпраці у редагованих ним виданнях стало на той момент, як і для багатьох інших молодих українських працівників пера, рятівним фінансовим колом для талановитого публіциста, що опинився у скрутних життєвих обставинах. Про те, що співпраця М. Шаповала у виданнях М. Грушевського була взаємно корисною і збагатила історію української преси і журналістики, свідчать як їх листування, яке повною мірою розкриває тему співпраці М. Шаповала в ЛНВ і «Селі», так і спогади Ю. Тищенка (Сірого) та М. Гехтера, які відображають історію його участі у цій популярній селянсько-робітничій газеті.
Як свідчать сучасники, Микита Шаповал познайомився з Михайлом Грушевським після переїзду до Києва в 1908 р., де він прагнув здобути стабільне становище після участі в українському революційному русі і арешту. Йому вдалося отримати посаду коректора в «Раді», що аж ніяк не могло забезпечити йому достатнє матеріальне забезпечення. Разом з тим співпраця у газеті Чикаленка дала йому змогу ближчого знайомства з українським громадянством Києва, насамперед з представниками його молодої генерації, до числа яких належали як «муж довіри» М. Грушевського у київських справах Ю. Тищенко (Сірий) та М. Гехтер, з якими у нього склалися приятельські стосунки і за допомогою яких, вочевидь, він почав публікуватися на сторінках ЛНВ, а згодом, після започаткування тижневика «Село», став одним із головних його дописувачів і відповідальних працівників редакції.
Газета «Село», яка почала виходити 3 вересня 1909 р., стала практично основним місцем роботи М. Шаповала в 1909–1910 рр. Він не лише опублікував на її сторінках як мінімум 90 статей, а навіть впродовж певного часу був відповідальним за підготовку газети до випуску і друк. Таким чином можемо констатувати, що бажання залучити до участі у новому виданні молодих талановитих публіцистів дало «Селу» одного із найцінніших кадрів. Адже, попри заявлену в анонсі тижневика в серпневій книзі ЛНВ за 1909 р. участь у ньому великої кількості українських діячів, письменників і публіцистів кістяк видання складали усього декілька чоловік – сам М. Грушевський, Ю. Тищенко (Сірий), М. Гехтер, В. Дорошенко, П. Стебницький, М. Залізняк і власне Микита Шаповал, який регулярно подавав до газети огляди світових подій, видатних явищ українського життя, літературні, біографічні і бібліографічні замітки, а час від часу і коротенькі науково-популяризаторські статті.
Велика кількість фактичного матеріалу про історію співпраці М. Шаповала в «Селі» міститься у його листах до М. Грушевського. Ми не знаємо достеменно, коли саме він отримав запрошення до праці і у який спосіб воно відбулося, зважаючи на відсутність відомих на сьогодні листів М. Грушевського до М. Шаповала, однак, знаючи методи управління видавничим процесом і підбору працівників, можемо припустити, що це відбулося завдяки особистій зустрічі, після якої молодий радикал почав надсилати свої публіцистичні праці на перегляд і подальший друк.
У листах до М. Грушевського простежується шанобливе ставлення Микити Юхимовича до свого працедавця, завдяки якому він отримував матеріальні ресурси. Складне фінансове становище, а згодом і одруження були одними з вагомих причин великої кількості публікацій у «Селі», адже від їх кількості залежали відповідно і гонорари. Як результат, в окремих числах тижневика маємо від 2 до 5 матеріалів авторства М. Шаповала. Порівнюючи інформацію з листів із опублікованими статтями, слід зазначити, що практично всі запропоновані М. Грушевському матеріали були розміщені в газеті, у якій він публікувався як під власним прізвищем, так і під псевдонімом М. Сріблянський та криптонімами М., М. С., М. М. та М. Ш.
Це було як свідченням прихильності М. Грушевського до працьовитого і талановитого молодого публіциста, так і визнанням ролі М. Шаповала у виданні народного тижневика «Село» і зростанню його популярності серед українських селян і робітників. Особливо цікавими для них стали просвітницькі статті і замітки М. Шаповала про видатних українських діячів, поетів і письменників – С. Руданського, І. Котляревського, Г. Квітку-Основ’яненка, Марка Вовчка, Є. Гребінку, В. Самійленка, О.-Ю. Федьковича, Т. Бордуляка, Я. Щоголіва, Лесю Українку, Я. Кухаренка, С. Воробкевича, О. Юркевича та ін. Велику увагу на сторінках «Села» Микита Юхимович приділяв також питанням революційного руху і робітничих страйків у країнах Європи, оглядам світових подій і найбільш резонансних явищ у закордонному житті, чи б то мова йшла про резонансний злочин у Ченстохівському монастирі в Польщі в 1910 р., смерть англійського короля Едварда VII і її наслідки для Британської імперії, повстання в Албанії, виборчі права в Норвегії чи права жінок в Новій Зеландії – у всьому цьому проявлявся його хист як публіциста і популяризатора знань про закордонне життя і його особливості серед читацької аудиторії селянсько-робітничої газети.
Серед статей М. Шаповала слід відмітити ряд публікацій на тему жіночих прав і боротьби жінок у їх відстоюванні. Як приклад, він розглядав виборчі системи в Австралії, Норвегії, Фінляндії, Англії, де на той час, на відміну від українських реалій, жінки дедалі активніше брали участь у громадському і політичному житті. Про це, а також висвітлення ганебних явищ українського соціального життя, пройдисвітів і аферистів, які користалися народною темнотою для власних шахрайських дій, йшлося у статтях «Підгорний», «Земський начальник і розпусність», «Дикий учитель», «За монастирськими стінами» тощо.
У цілому діапазон праць М. Шаповала в «Селі» варіювався від віршів і біографічних портретів видатних українців і українок до політологічних нарисів, що відображали соціально-політичне життя на різних кінцях земної кулі від Австралії до Іспанії. Як революціонер він не міг стояти осторонь революційних процесів в Європі і активно готував і публікував матеріали на зазначену тематику. Прихильність М. Грушевського, до моменту несподіваного і нелогічного цілковитого розриву, працьовитість і публіцистичний талант показують, що Микита Шаповал і його публіцистична праця в «Селі» заслуговують уваги як дослідників української преси, так і українського революційного руху як частини загальносвітового явища на початку ХХ ст.
Відхід М. Шаповала від участі в «Селі» наприкінці 1910 р. чи то внаслідок запального характеру молодого революціонера, який у такий спосіб здійснив «повний розрив із нереволюційним українством» (і це стало, за словами Ю. Тищенка (Сірого) особливо відчутною втратою для редакції видання), чи то внаслідок виїзду на Чернігівщину лісничим у маєток Терещенка, завершив його участь як публіциста у виданнях М. Грушевського, якого він від того часу виключно критикував, особливо на сторінках «Української хати». Як зазначав М. Гехтер, він був великим ідеалістом, цурався компромісів і був готовий вивести зі своїх переконань – чи з того, що він вважав за переконання – найрішучіші висновки. Його безкомпромісність у випадку із «Селом» не пішла на користь ні самому Шаповалу, ні народному тижневику, який багато втратив внаслідок його відходу.
Загалом слід відмітити, що участь та історія співпраці М. Шаповала з «Селом» та його ідейним натхненником і редактором М. Грушевським є однією із найзначніших сторінок історії київської української преси початку ХХ ст. Статті, дописи та навіть вірші М. Шаповала на сторінках газети є цінним матеріалом до історії цієї популярної газети та розкривають його публіцистичний талант і розуміння потреб української селянсько-робітничої аудиторії. Інтерес «Села» для читачів багато в чому був обумовлений власне статтями Микити Юхимовича, який обирав найбільш пекучі для народного сприйняття теми. А його листи до М. Грушевського є як джерелом до історії його становлення як публіциста та громадського діяча на початку 1910-х рр., так і важливим епізодом у загальній видавничій і публіцистичній праці двох видатних українських діячів початку ХХ століття.

Ihor Tkachenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-8276-3778,
PhD (History),
Leading Researcher,
Sector of Social Sciences,
Scientific and Organizational Department,
Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: tkachenko@nas.gov.ua

Mykyta Shapoval and newspaper «Selo»: a history of collaboration

The history of Mykyta Shapoval’s collaboration with the Kyiv newspaper «Selo» in 1909-1911 was examined. It is shown that M. Shapoval was one of the key workers who made up the core of the edition. His works were published in almost every issue of the newspaper and the termination of participation in it was a serious loss for both «Selo» and its successor «Zasiv».
Keywords: Newspaper «Selo», M. Shapoval, collaboration with M. Hrushevskyi, journalism, publications in popular newspaper.