Документи з історії дослідження Генерального опису Лівобережної України у фондах Інституту рукопису НБУВ

Тези доповіді

Коваль Тетяна Володимирівна,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0001-9207-7512,
кандидатка історичних наук,
завідувачка відділу,
відділ джерелознавства,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: ktvbon@ukr.net

Документи з історії дослідження Генерального опису Лівобережної України у фондах Інституту рукопису НБУВ

Розглянуто питання дослідження історичних джерел Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 рр., зокрема Археографічною комісією ВУАН у 20-х роках ХХ ст., що зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Ключові слова: Лівобережна Україна, рукописи, ревізія, Інститут рукопису, документи, Археографічна комісія.

У фонді ІР є значна кількість рукописів, до вивчення яких дослідники звертаються з певною періодичністю. Можна навіть умовно простежити деяку «циклічність» звернення вчених до певних історичних джерел. Саме до таких документів відноситься Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр., який протягом багатьох років був важливим джерелом з вивчення різних аспектів політичного, економічного, соціального, культурного життя Гетьманщини у другій половині XVIII ст. Зафіксований у описі перепис населення, облік землеволодіння та іншого майна є одним з наймасштабніших як за охопленням території, так і за обсягом вміщеної в ньому інформації. На сьогоднішній день Генеральний опис зберігається у Центральному державному історичному архіві України (м. Київ) та нараховує 969 томів, які містять відомості про майже 3,5 тис. населених пунктів, за винятком незначної кількості документів, які зберігаються у фондах Інституту рукопису НБУВ і стосуються опису Київського полку.
Наукове дослідження Генерального опису розпочалося майже через століття після проведення перепису і припадає на 60-ті рр. ХІХ ст. Першовідкривачем наукової розробки опису вважають О. Лазаревського. Протягом наступних десятиліть науковці продовжували детально досліджувати матеріали опису з різних ракурсів і напрацювали вагомий доробок.
Вони досліджували Генеральний опис як історичне джерело, вивчаючи наукову вартість його матеріалів, повноту та достовірність внесених в опис даних, вивчали питання землеволодіння та сільського господарства, акцентували увагу на розвитку ремесел, господарства, міської забудови. У багатьох дослідженнях опис використано як джерело історико-демографічної інформації. Зокрема, за описом підраховували чисельність населення Лівобережної України, аналізували як структуру населення загалом, так і її окремих груп: чисельність домогосподарств, склад сім’ї, розглядали демографічні характеристики міських та сільських мешканців за соціальними групами та статево-віковою структурою, вивчали міграційні процеси. Доволі часто використовувалися матеріали опису для проведення генеалогічних досліджень. Останнім часом з’явилося багато напрацювань з вивчення історії міст і сіл. Проте, необхідно зазначити, що ідея розробки та публікації документів Генерального опису по окремим містам була започаткована у 20 роках ХХ ст. У фондах Інституту рукопису зберігаються документи Археографічної комісії ВУАН (Фонд Х, Всеукраїнська Академія наук (ВУАН) (1918–1933). Архів і колекція документів ХVІ–ХХ ст.), серед яких є низка історичних джерел присвяченим саме питанням виявлення та оприлюднення документів Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 рр.
11 жовтня 1925 р. на засіданні Археографічної комісії під головуванням М. Грушевського постало питання щодо виявлення місць зберігання матеріалів над якими планує працювати комісія, серед яких було зазначено і Генеральний опис Лівобережної України. У травні 1930 р. на черговому засіданні комісії М. Грушевський підняв питання публікації історичних джерел, особливо джерел з історії Лівобережної України XVII–XVIII ст. Саме на цьому засіданні було вирішено підготувати том із соціально економічної історії одного з найбільших міст Лівобережжя. Об’єктом наукового дослідження мали стати міста – Стародуб чи Ніжин. Для координації роботи в цьому напрямку була створена спеціальна підкомісія у справі видання Румянцевської ревізії (Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр.) до якої увійшли академік М. Василенко та дійсні члени комісії: О. Грушевський, П. Клименко, П. Ткаченко, В. Романовський, К. Лазаревська, С. Шамрай та ін. На засіданнях підкомісії було підготовлено план заходів, розроблено зразок короткого опису ревізії із зазначенням характеру документів та статистичних даних, а також методику фіксації документів, зокрема: зазначати номер тому, кількість аркушів, кожне поселення із зазначенням полку та сотні, дані про особу, яка додає відомості (свідки, ревізор), коротко описувати документи на володіння поселенням. Пропонувалося друкувати видання без граф, натомість пояснення, що стоять у графах, замінити скороченнями, а щоб дати повне уявлення про зовнішній вигляд Генерального опису, зробити фотознімки кількох сторінок з рукопису.
У грудні 1930 р. було заплановано розпочати роботу з підготовки до видання Генерального опису міст Ніжина, Стародуба, Переяслава. Згодом, у листопаді 1931 р., було ухвалено остаточне рішення щодо публікації документів м. Стародуба, а для пришвидшення роботи, яку планувалося провести протягом двох років, розпочати копіювання одночасно двох томів ревізії м. Стародуба.
Протягом 1932 р. під керівництвом К. Лазаревської готувалися до видання матеріали Румянцевської ревізії до історії м. Стародуба, і вже на кінець року було підготовлено проект видання. Проте воно так і не було надруковане.
У фонді ІР зберігається «Румянцевська ревізія м. Стародуба» написана рукою К. Лазаревської (Ф. Х, од. зб. 8481). Рукопис налічує 646 аркушів рукописного тексту без титулу, зробленого на різному папері чорним, фіолетовим, зеленим, червоним чорнилом. Деякі аркуші пошкодженні. Крім того, у фонді Всеукраїнської Академії наук (Ф. Х) зберігається низка праць членів Археографічної комісії, які доповнюють тему дослідження Генерального опису, частина з яких також ніколи не була опублікована.

Tetiana Koval,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0001-9207-7512,
Candidate of Historical Sciences,
Head of Department of Source Study,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: ktvbon@ukr.net

Documents on the history of research into the General Description of Left-Bank Ukraine in the collections of the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine

The issue of studying the historical sources of the General Description of Left-Bank Ukraine of 1765–1769, in particular, by the Archeographic Commission of the VUAN in the 1920s, which are stored in the funds of the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, is considered.
Keywords: Left-Bank Ukraine, manuscripts, revision, Institute of Manuscripts, documents, Archaeological Commission.