Деякі аспекти збереження бібліотечного фонду в цифрову епоху

Тези доповіді

Вовк Вікторія Юріівна,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0003-3213-6028,
молодша наукова співробітниця,
сектор обслуговування в читальних залах,
відділ комплексного бібліотечного обслуговування,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: vovk.v0605@gmail.com

Деякі аспекти збереження бібліотечного фонду в цифрову епоху

У статті розглянуто наріжні аспекти збереження бібліотечного фонду в цифрову епоху. Проаналізовано проблеми, пов’язані з оцифруванням друкованих документів, зокрема ризики втрати інформації, питання довготривалого збереження електронних ресурсів та шляхи адаптації бібліотек до нових технологій.
Ключові слова: бібліотечний фонд, збереження інформації, оцифрування документів, наукова електронна бібліотека.

Розгортання широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України спричинило серйозні виклики у всіх сферах життя суспільства. Бібліотечна галузь не стала винятком і зіткнулася з низкою проблем, серед яких особливу вагу має збереження фондів — унікального джерела матеріальної та духовної спадщини народу.

Охорона і збереження книжкових ресурсів є фундаментальною функцією бібліотек. Усвідомлюючи значення документальної спадщини, ЮНЕСКО у 1992 році започаткувала програму «Пам’ять світу». У її положеннях визначено, що окремі книжкові пам’ятки є складовою світової культурної спадщини, не підвладною часовим межам, і повинні зберігатися для наступних поколінь, залишаючись доступними у різних форматах як частина Колективної Пам’яті людства.

В Україні діяльність у сфері збереження бібліотечних фондів регламентується Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», який закріплює принцип забезпечення вільного доступу громадян до інформаційних ресурсів та культурних цінностей, що перебувають у бібліотечному зберіганні.

Основу бібліотечних зібрань складають паперові видання. Для підтримання їх у належному стані необхідно забезпечити оптимальні умови зберігання у спеціально обладнаних книгосховищах. Проте папір, виготовлений на деревній основі, має обмежений термін збереження через кислотність, що з часом, під впливом світла й температурних коливань, призводить до його ламкості та руйнування. Часте використання таких документів додатково прискорює процес зношення.
Одним із дієвих шляхів захисту інформаційних ресурсів і водночас розширення доступу до них є переформатування, тобто перенесення змісту паперових документів на інші, більш довговічні носії. Створення копій зменшує фізичне навантаження на оригінал, захищає його від пошкоджень, крадіжок чи вандалізму, а також дозволяє зберегти його автентичний стан.
Сучасний етап розвитку інформаційних технологій спричинив перехід від традиційних текстових носіїв до електронних форматів. Найбільш поширеною практикою стало оцифрування друкованих джерел, яке дозволяє віртуально наблизити користувачів до бібліотечних скарбів. У світовому масштабі помітним прикладом є створення у 2008 році Європейської цифрової бібліотеки «Europeana», що надає безкоштовний доступ до культурної спадщини країн Європи в єдиній багатомовній віртуальній бібліотеці.
Україна приєдналася до Хартії ЮНЕСКО про збереження цифрової спадщини у 2003 році. Згодом, постановою Кабінету Міністрів № 956 від 17 серпня 2011 року, була затверджена Державна цільова програма «Бібліотека – XXI».
В українському суспільстві питання збереження цифрової спадщини набувають дедалі більшої уваги. Зокрема, 24 грудня 2024 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію захисту документальної спадщини як запоруки збереження національної ідентичності та державності на період до 2027 року. Цей документ спрямований на вдосконалення заходів щодо збереження як традиційної, так і цифрової документальної спадщини в Україні.
Важливим прикладом успішного оцифрування в Україні є Наукова електронна бібліотека (НЕБ) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, започаткована у 1998 році. Це повнотекстовий архів, що охоплює видання з різних галузей знань, включно з монографіями, енциклопедіями, довідниками та підручниками.
Наповнення НЕБ здійснюється шляхом:
– отримання електронних аналогів друкованих видань;
– приймання матеріалів від правовласників;
– оцифрування документів фонду НБУВ;
– використання відкритих інтернет-ресурсів.
Згідно з дослідженням 2024 року, користувачі високо оцінюють наявність єдиного довідково-пошукового апарату, багатоваріантний пошук за різними критеріями, тематичну різноманітність фондів, можливість переходу за гіпертекстовими посиланнями та автоматичний переклад інтерфейсу на понад 50 мов.
Оцифрування документів забезпечує:
– необмежене тиражування копій без втрати якості;
– онлайн-збереження з можливістю доступу у будь-який час;
– одночасне використання ресурсу багатьма користувачами;
– збереження оригіналу у незмінному стані.
Щоправда, й оцифрування документів має свої недоліки, зокрема:
– відсутність загальноприйнятих стандартів;
– невирішеність проблем авторського права;
– ризик, пов’язаний із електронними вірусами, маніпулюванням та змінами оригінальної інформації в електронному режимі;
– наявність проблеми недовговічності цифрової інформації, її ушкодження при зміні магнітних чи цифрових сигналів;
залежність від електропостачання та інтернет-з’єднання.
Оцифрування не витісняє друковану книгу, а доповнює її, створюючи умови для гібридної бібліотеки, де поєднуються традиційні та електронні ресурси. Перспективним напрямом розвитку є співпраця українських книгозбірень із зарубіжними партнерами, створення хмарних сховищ для цифрових фондів та розширення доступу користувачів до національної і світової культурної спадщини.

Viktoriia Vovk,
https://orcid.org/ 0000-0003-3213-6028,
Junior Research Associate,
Reading room service department
Department of Сomplex Library Service,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: vovk.v0605@gmail.com

SOME ASPECTS OF LIBRARY COLLECTION PRESERVATION IN THE DIGITAL AGE

The article examines the fundamental aspects of preserving the library collection in the digital age. It analyzes the challenges associated with the digitization of printed documents, including the risks of information loss, issues of long-term preservation of electronic resources, and the adaptation of libraries to new technologies.
Keywords: library collection, information preservation, digitization of documents, scientific electronic library.