Матеріали до Державного реєстру книжкових пам'яток на порталі НБУВ

Тези доповіді

Ковальчук Г. І., д. і. н.,
заввідділом стародруків та рідкісних видань НБУВ,

Лобузіна К. В., д. н. із соц. ком.,
заввідділом програмно-технологічного
забезпечення комп’ютерних мереж НБУВ

Ось уже два роки, як на порталі НБУВ представлено названий науково-методичний ресурс (http://www.nbuv.gov.ua/register). На ньому, насамперед, представлено історичну довідку про започаткування цієї діяльності в Україні, запропоновано для зручності перелік і повні тексти відповідних документів законодавчого та нормативного характеру, структурований перелік колекцій НБУВ, що мають особливу цінність для держави, затверджену структуру опису книжкових пам’яток різних типів.
Для бібліотек України, які мають у своїх фондах книжкові пам’ятки, інтерес становлять, окрім названого, самі бази даних книжкових пам’яток, вірніше, описи конкретних книжкових пам’яток, які пропонуються НБУВ для включення до Реєстру. Оскільки НБУВ має найбільше в Україні зібрання книжкових пам’яток – рукописних книг, стародруків, рідкісних та цінних видань ХІХ–ХХ ст. чи цінних окремих примірників, введення описів книжкових пам’яток, зрозуміло, продовжується. Але електронна форма дозволяє вже сьогодні представити спеціалістам частину масиву книжкових пам’яток, відповідно до яких проведено науково-достовірну атрибуцію чи, за потреби, переатрибуцію (тобто здійснено переопис раніше описаних примірників, з урахуванням інформації в нових каталогах, довідниках, методичних посібниках). Так, упродовж останнього десятиріччя співробітники відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ виявили українські стародруки, не зафіксовані в зведеному «Каталозі стародруків, надрукованих на Україні» Я. Запаска та Я. Ісаєвича, або невідомі в бібліографії варіанти видань, і навпаки, довели «міфічність» певних видань, тобто встановили справжні вихідні відомості примірників, уточнили місто, друкарню, дату виходу. Отже, внесенню записів до баз даних, що пропонуються до Державного реєстру, має передувати обов’язкова перевірка достовірності описів книжкових пам’яток.
У 2014 році, у зв’язку з 200-річчям від дні народження Т. Г. Шевченка, як пілотний проект запропоновано також представлення в Державному реєстрі книжкових пам’яток описів рідкісних і цінних примірників видань Тараса Григоровича ХІХ – першої половини ХХ ст., насамперед – прижиттєвих та посмертних видань класика, які апріорі вважаються рідкісними й цінними. Так, збірка прижиттєвих видань Шевченка в НБУВ є майже повною, а наявність оригіналу першого видання – «Кобзаря» 1840 р. – надає їй особливої цінності. На наше переконання, всі ці видання та їх примірники становлять національне культурне надбання України і потребують занесення до його реєстру.
У представленому ресурсі описи книжкових пам’яток структуровано наразі таким чином: слов’янські кириличні рукописні книги (20); інкунабули (видання ХV ст. – 488) ; палеотипи (видання ХVІ ст. – 2310); іноземні стародруки (друга половина ХVІ–ХVІІІ ст. – 800); кириличні стародруки (990 видань, примірників набагато більше); видання гражданським шрифтом (до літери З включно – 4 500); рідкісні та цінні видання ХІХ–ХХ ст. (майже 2 000 видань); українські стародруки латинським шрифтом (415); колекції – книжкові пам’ятки (20).
Таким чином, як бачимо, в основу формування інформаційного ресурсу «Книжкові пам’ятки НБУВ» (Матеріали до Державного реєстру національного культурного надбання) покладено дворівневу архітектуру: опис книжкових колекцій-пам’яток та подокументний опис одиничних книжкових пам’яток.
Книжкові колекції НБУВ представлені різними типами фондів (тематичні, колективних власників, особові) та групами документів (рукописи, стародруки, рідкісні видання, карти, ноти, образотворчі видання), що зберігаються у різних підрозділах Бібліотеки (Інститут рукопису, відділ стародруків та рідкісних видань, відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій, відділ образотворчих мистецтв, відділ формування музичного фонду, відділ наукової організації основного фонду тощо). Тому основними завданнями створення комплексного ресурсу є: вироблення єдиних стандартів опису колекцій та організація спільної роботи різних підрозділів. Роботу з описами колекцій організовано на основі бази даних «Книжкові колекції НБУВ», до якої мають авторизований доступ всі учасники проекту.
Стислий формалізований опис колекцій передбачає введення таких основних структурних елементів: фондоутримувач; підрозділ, назва колекції; тип зібрання або колекції; фондозасновник; дата і місце формування фонду; місце зберігання; хронологічні межі видань; обсяг фонду; видовий склад і тематичний зміст; мовна характеристика; зовнішні ознаки (провенієнції); додаткові відомості.
Основними одиничними документними об’єктами, які мають специфічні особливості опису, на першому етапі було визначено: рукописні книги, стародруки, картографічні пам’ятки, а тепер ще й видання Т. Г. Шевченка ХІХ – першої половини ХХ ст. Для кожного типу документів розроблялися елементи його формалізованого опису, відповідно до вимог опису документа у Державному реєстрі.
Технологічною платформою створення бази даних «Книжкові пам’ятки НБУВ» обрано систему автоматизації бібліотек «ІРБІС-64», яка нині є основою для формування електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів НБУВ. Обрання саме цієї платформи, що має клієнт-серверну архітектуру, створює значні переваги в процесі вирішення завдань організації спільної роботи та формування складного корпоративного інформаційного ресурсу. Основу формування масиву описів одиничних документів книжкових пам’яток НБУВ становитимуть записи бібліографічних баз даних, створені спеціалістами у різних підрозділах НБУВ для історико-культурних фондів і колекцій.
Певні особливості формування ресурсу вимагають сполучення у єдиному інформаційному просторі бібліографічних та архівних описів книжкових пам’яток. Опис рукописних книг здійснюється за архівними правилами і має низку принципових особливостей, зумовлених необхідністю однозначної ідентифікації рукописних документів, що, у свою чергу, потребує розроблення спеціальних сценаріїв пошуку та форматів виведення даних.
Основним завданням поповнення інформації про книжкові пам’ятки є додавання до бібліографічних записів необхідних елементів опису документів у Державному реєстрі (код групи документів, назва колекції, місце зберігання), створення умов для сполучення бібліографічних та архівних описів, організація взаємозв’язку описів окремих документів з описами колекцій.
Висновки: в НБУВ розпочато формування інтегрованої бази даних «Книжкові пам’ятки НБУВ», яка розміщена на бібліотечному порталі у тематичному блоці «Матеріали до Державного реєстру національного культурного надбання».
Зведення всієї інформації у єдиний комплекс з необхідними інтерактивними навігаційними інструментами слугуватиме основою для формування загального інформаційного ресурсу книжкових та документальних пам’яток НБУВ.
У перспективі, інформаційний потенціал бази даних про особливо цінні та унікальні документи найбільшої книгозбірні України може бути використаний разом з ресурсами інших бібліотек та установ України для формування «Державного реєстру національного культурного надбання», насамперед, його розділу «Книжкові пам’ятки України».