Квантитативний метод дослідження та ресурси НАН України: Роки. Люди. Цифри

Тези доповіді

УДК 025.4:001.89:929(477)"1918/2025"

Якубець Олександр Анатолійович,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2559-2631,
кандидат історичних наук,
науковий співробітник,
відділ інформаційно-комунікаційних технологій,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: editor1272@ukr.net

Квантитативний метод дослідження та ресурси
НАН України: Роки. Люди. Цифри

Розглянуто проблематику застосування квантитативної методології (кількісного аналізу) у роботі з біографічною інформацією. На прикладі офіційного інтернет-порталу НАН України продемонстрована та констатована необхідність та доцільність застосування квантитативного підходу у наукових дослідження.
Ключові слова: квантитативний метод дослідження (кількісний аналіз), база даних, LIBNAS, Національна академія наук України, члени НАН України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

Сім років тому Національна академія наук України (НАН України) святкувала 100-річчя з дня заснування. З цієї нагоди було створено тисячі наукових та науково-популярних текстів, у яких діяльність головної наукової установи країни висвітлювалась максимально докладно та всебічно. Основний акцент робився, природньо, на персоналіях – академіках (дійсних членах), членах-кореспондентах, іноземних членах НАН України та інших науковцях, тим чи іншим чином дотичних до діяльності Академії. І йдеться тут не лише про класичні життєписи, наукові біографії чи описи професійних звершень.
Завдяки новітнім цифровим технологіям та відповідному інструментарію з’явилася можливість оперувати де-факто безмежними масивами інформації, у тому числі – біографічної, піддаючи широкому аналізу той чи інший її аспект, послуговуючись при цьому квантитативною методикою, або ж – методом кількісного аналізу, суть якого полягає у зборі та аналізі числової інформації, яка дозволяє виявити певні тенденції, закономірності, зв’язки або залежності між досліджуваними явищами, на підставі чого напрацьовуються певні робочі моделі. Водночас, використання статистичних інструментів, стандартизація інструкцій з чітко прописаними критеріями відбору та алгоритмами і відповідними процедурами збору інформації забезпечує мінімізацію суб’єктивного впливу на перебіг того чи іншого дослідження та на його результати.
Найбільш зручними платформами для застосування квантитативного підходу виглядають електронні бази даних (БД), зокрема – ті, що лежать в основі інтернет-ресурсів (порталів та сайтів), як от БД «Персоналії НАН України», яка є стрижнем та опорою конструкції Бібліотечного порталу НАН України LibNAS UA [http://libnas.nbuv.gov.ua/], що адмініструється та наповнюється силами співробітників Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. Вернадського (ІІТ НБУВ) відповідно до плану роботи установи, який, серед іншого, містить пункт «Інформаційні ресурси НАН України» у якому задекларовано «створення єдиної точки доступу до джерел наукової інформації» та «оптимізацію корпоративних зусиль з метою формування електронних ресурсів НАН України».
Саме на цій БД у 2018 році з нагоди 100-річчя НАН України і було апробовано квантитативну методику шляхом аналізу наявних тоді в базі 1577 записів (профілів), кожен з яких (за деякими винятками) містив максимально повну структуровану та уніфіковану біографію кожного академіка (дійсного члена; 649 осіб), члена-кореспондента (770 осіб) або іноземного члена (158 осіб) НАН України – як діючих, так і тих, котрі вже покинули цей світ. Аналіз було здійснено за кількома магістральними напрямами: а) Вікові особливості членів академії; б) Географія походження; в) Освіта; г) Наукова спеціалізація, д) Гендерний аспект тощо, кожен з яких мав власні відгалуження (див.: Якубець О. А. Персональний склад Національної академії наук України за 100 років її існування: Аналіз на основі використання квантитативних методик. Українська біографістика. 2019. Вип. 17. С. 113–131).
Спливло сім років і логічно було б здійснити порівняльний аналіз персонального складу НАН України, проте формат тез, з огляду на обмеженість обсягу, не надає такої можливості, а тому розширений виклад теми планується здійснити на сторінках підсумкового збірника конференції. Поки що ж доведеться обмежитися проблематикою кількості.
Отже, станом на 01.08.2025, БД «Персоналії НАН України» (інтернет-портал LIBNAS), налічувала вже 2124 записи (профілі), 1798 з яких – це повний матрикул академіків (дійсних членів; 715 осіб), членів-кореспондентів (902 особи) та іноземних членів (181 особа) НАН України за весь період її існування (з 1918 року і дотепер), а решта 326 – біографічні довідки очільників академічних установ, котрі, тим не менше, не є членами академії (не мають вчених звань вище професора або старшого, провідного чи головного наукового співробітника), а тому у даній публікації не розглядатимуться. Як не братимуться до уваги два академіки (Віктор Єгоров та Олександр Ковальов), шість членів-кореспондентів (включаючи колишнього прем’єр-міністра України Миколу Азарова) та 13 іноземних членів НАН України (всього – 21 особа), яких 15.06.2022 р. було виключено зі складу академії за співпрацю з державою-агресором.
Після ювілейного 2018 року академія тричі (у 2021, 2024 та 2025 роках) шляхом виборів поповнювала свої лави, збільшившись на 291 особу в абсолюті та на 234 – де факто. Це – суто термінологічна розбіжність, яка, втім, створює певну колізію: в контексті виборів новими – у прямому значенні цього слова – членами академії можуть вважатися лише члени-кореспонденти та іноземні члени НАН України, котрі дійсно вперше потрапляють до компанії «обраних», у той час як академіки (дійсні члени) – це вчорашні члени-кореспонденти, які підвищили свій статус, перебравшись на самий верх академічної ієрархії – на даний нюанс варто зважати, коли йдеться про загальну підсумкову статистику, позаяк нерідко різні джерела по-різному подають та інтерпретують одну й ту саму інформацію.
Таким чином, завдяки БД «Персоналії НАН України» маємо наступну статистику: у 2021, 2024 та 2025 роках до складу академії всього було обрано 189 членів-кореспондентів (74, 76 та 39 відповідно) та 34 іноземних члени (24 – у 2021 році та 10 – у 2025; у 2024 іноземних членів НАН України не обирали). Окрім того, ще 68 членів-кореспондентів підвищили свій вчений статус до звання академіка (дійсного члена).
Тим часом, офіційний сайт НАН України декларує, що станом на 01.03.2025 до складу академії входило 172 академіки (дійсних члени), 371 член-кореспондент та 78 іноземних членів, разом – 621 особа. Оскільки ж останні на сьогодні вибори до складу НАН України відбулися тільки через два місяці після оприлюднення цієї статистики – 01.05.2025, та з огляду на те, що дана публікація готувалася наприкінці липня – на початку серпня поточного року, а офіційний сайт НАН України статистики по персональному складу академії на той момент не оновив – з’явилася потреба актуалізувати застарілу інформацію, знову ж таки – з використанням БД «Персоналії НАН України». У підсумку станом на 01.08.2025 маємо: 194 чинних академіки (дійсних члени), 414 членів-кореспондентів та 88 іноземних членів НАН України, разом – 682 особи.
Важливе зауваження: тут йдеться виключно про чинних, тобто – живих на момент підготовки публікації членів академії. Проте академія не лише «приростає» новими кадрами, але й несе непоправні, хоча і цілком природні втрати. Так, вже цьогоріч пішли із життя: академіки Герберт Камалов (1940–2025; Відділення хімії НАН України), Антон Наумовець (1936–2025; Відділення фізики і астрономії), Віталій Походенко (1936–2025; Відділення хімії), Юрій Шемшученко (1935–2025; Відділення історії, філософії та права); члени-кореспонденти: Олександр Марченко (1958–2025; Відділення фізики і астрономії), Віталій Моторний (1940–2025; Відділення математики), Василь Сокіл (1954–2025; Відділення літератури, мови та мистецтвознавства), Юрій Ямпольський (1946–2025; Відділення фізики і астрономії). При цьому, академік Камалов та член-кореспондент Марченко померли ще до 01.03.2025, а тому у загальній статистиці НАН України враховуватися не повинні, але чи брався цей момент до уваги – невідомо. Так само невідомо, до якої категорії членів НАН України (діючих чи вже ні) віднесено академіка Шемшученка, який пішов у небуття якраз 1 березня поточного року...
Коротко резюмуємо: квантитативний (кількісний) метод є повноцінним інструментарієм наукового дослідження, застосування якого у поєднанні із сучасними IT-технологіями дає змогу обробляти великі масиви інформації (у нашому випадку – біографічної), виявляючи певні тенденції та закономірності, на базі яких можуть бути сформульовані відповідні висновки, якість і достовірність яких напряму залежить від узгодженості дій всіх учасників процесу.

Oleksandr Yakubets,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2559-2631,
Candidate of Historical Sciences,
Researcher,
Department of Information and Communication Technologies,
Institute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: editor1272@ukr.net

Quantitative research method and NAS of Ukraine: Years. People. Figures

The issues of applying quantitative methodology in working with biographical information are considered. Using the example of the official Internet portal of the NAS of Ukraine, the necessity and feasibility of using a quantitative approach in scientific research is demonstrated and stated.
Keywords: quantitative research method (quantitative analysis), database, LIBNAS, National Academy of Sciences of Ukraine, members of NAS of Ukraine, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine