Леся Українка на сторінках «Літературної України» («Літературна газета», «Література і мистецтво»), 1927–2021 рр.

ЗаявникШвець Ірина Миколаївна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» (2025)
Захід8 Секція. Друкована та електронна періодика в системі документальних комунікацій.
Назва доповідіЛеся Українка на сторінках «Літературної України» («Літературна газета», «Література і мистецтво»), 1927–2021 рр.
Інформація про співдоповідачівЗалізнюк Олена Сергіївна, наукова співробітниця НБУВ
Презентаціяне завантажено
Текст доповідіне завантажено


Тези доповіді

Залізнюк Олена Сергіївна
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4437-4042
наукова співробітниця,
відділ пресознавства,
Національна бібліотека України
імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: olena-zalizniuk@ukr.net

Швець Ірина Миколаївна
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4847-6097
наукова співробітниця,
відділ пресознавства,
Національна бібліотека України
імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: Shvets.Irina@ukr.net

Леся Українка на сторінках «Літературної України» («Літературна газета», «Література і мистецтво»), 1927–2021 рр.
Здійснено комплексний хронологічний та тематичний аналіз усіх публікацій про Лесю Українку, надрукованих в газеті «Літературна Україна» («Літературна газета», «Література і мистецтво») за 1927–2021 роки. Проаналізовано, як змінювалося висвітлення постаті та творчої спадщини поетки під впливом ідеологічних, політичних і культурних чинників різних історичних періодів. Виділено ключові теми публікацій про Лесю Українку.
Ключові слова: анотований бібліографічний покажчик, газета, Леся Українка, «Літературна газета», «Література і мистецтво», «Літературна Україна», відділ пресознавства.

У 2022¬–2024 рр. співробітники Відділу пресознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ВП НБУВ) працювали над укладанням анотованого бібліографічного покажчика «Леся Українка на сторінках українських газет 1921–2021 років (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)». Для підготовки покажчика авторським колективом опрацьовано понад 400 назв українських газет (близько 400 000 номерів) 1921–2021 рр., складено анотовані бібліографічні описи 4444 статей. Найбільше матеріалів про життя і творчість Лесі Українки опубліковано на сторінках «Літературної України» («Літературна газета», «Література і мистецтво») – 883 записи покажчика. Ця газета почала виходити у Києві з 21 березня 1927 р. як орган Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП) під назвою «Літературна газета», з 1932 р. – це орган правління спілки радянських письменників. Під час Другої світової війни газета виходила в евакуації в різних містах (зокрема у Харкові, в Уфі та Москві) і мала назву «Література і мистецтво». Свою нинішню назву «Літературна Україна» газета отримала у 1962 р. Нині – це щотижнева газета, орган Національної спілки письменників України.
Авторським колективом вперше здійснено комплексний, хронологічний та тематичний аналіз усіх публікацій про Лесю Українку в газеті «Літературна Україна» за 1927–2021 рр. Це дозволяє простежити еволюцію сприйняття та інтерпретації постаті й творчості поетки в офіційному літературному дискурсі, виявити зміни в акцентах (від ідеологізованих до більш об’єктивних, від образу «революційної поетеси» до символу національного відродження), а також показати, як газета формувала образ Лесі Українки у свідомості читачів у різні історичні періоди.
Укладений фахівцями відділу пресознавства бібліографічний покажчик підкреслює колосальну роль газети як джерела для дослідників життя і творчості Лесі Українки, адже «Літературна Україна» містить цінні матеріали про видання творів Лесі Українки українською та мовами народів світу, наукові дослідження життя та творчості поетки, про підготовку та відзначення ювілейних дат, про заснування та подальше вручення премії імені Лесі Українки, відкриття її пам’ятників, музеїв, спогади сучасників письменниці; на сторінках газети опубліковано вірші та уривки з творів Лесі Українки тощо.
У газеті «Літературна Україна» про Лесю Українку писали українські письменники, які самі були знаковими постатями свого часу: Олесь Гончар, Платон Воронько, Микола Жулинський, Любов Забашта, Микола Олійник, Дмитро Павличко, Максим Рильський, Микола Сингаївський, Володимир Сосюра та багато ін. Ці регулярні публікації свідчать про актуальність творчості поетки для кожної генерації митців.
Матеріали «Літературної України», присвячені Лесі Українці, містять не лише біографічні довідки про проживання письменниці на Волині, Полтавщині, в Києві, а й детально розповідають про її подорожі та лікування у Криму, на Кавказі, в Грузії тощо. Видання послідовно висвітлювало куточки України, де зростала і формувалася поетка (Ковельщина, Луцьк, Колодяжне, Гадяч тощо). Ці матеріали часто містять нові факти біографії Лесі Українки, фотоматеріали, спогади сучасників та аналіз впливу місцевості, де перебувала письменниця, на її поетичні та драматичні твори, що робить «Літературну Україну» цінним реконструктором географії життєвого та творчого шляху поетки.
«Літературна Україна» сприяла популяризації епістолярної спадщини Лесі Українки, друкуючи її листи, уривки з них, а також статті, присвячені аналізу цих листів. Листи поетки – це не лише біографічні відомості, а й глибокі роздуми про мистецтво, філософію, політику, особисті переживання. Для багатьох дослідників та студентів саме публікації в газеті стали першим знайомством з епістолярною спадщиною поетки ще до того, як вона була зібрана в повні академічні видання. Протягом десятиліть «Літературна Україна» слугувала своєрідним майданчиком, платформою для дискусій щодо інтерпретації творів Лесі Українки, її місця в літературному процесі, впливу на наступні покоління сучасників.
Анотації газетних публікацій у бібліографічному покажчику «Леся Українка на сторінках українських газет 1921–2021 років (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)» згруповано за розділами (рубриками), що відповідають тематиці дослідження.
1. Офіційні державні документи про премії, відзначення ювілеїв Лесі Українки та інше
2. Публікації творів Лесі Українки
3. Публікації про видання творів Лесі Українки
4. Статті про життя і творчість Лесі Українки
5. Епістолярна й архівна спадщина Лесі Українки
6. Публікації з нагоди дат народження і смерті Лесі Українки
7. Леся Українка у колі родини та її сучасників
8. Матеріали про місця перебування Лесі Українки
9. Леся Українка: музеї, пам’ятники, пам’ятні дошки та інше
10. Леся Українка в музично-образотворчому мистецтві, кіно, радіо, театрі
11. Леся Українка у світі іконографії, нумізматики, філателії тощо
12. Конференції та інші наукові заходи, присвячені Лесі Українці
13. Вшанування пам’яті Лесі Українки: вечори, концерти, літературно-мистецькі заходи, фестивалі
14. Публікації про діяльність бібліотек, виставки, конкурси, сценарії із вшанування пам’яті Лесі Українки
15. Леся Українка в художній літературі (вірші, сонети, поеми, балади, повісті, оповідання, новели,романи, п’єси, есе, етюди, нариси, інші жанри)
16. Рецензії, відгуки на монографії та інші видання, презентації, присвячені Лесі Українці
17. Некрологи.
Таким чином, «Літературна Україна» («Літературна газета», «Література і мистецтво») як газета письменників України, фахове літературно-критичне видання є невід’ємною частиною у масиві джерел, пов’язаних з особистістю Лесі Українки, важливим інструментом для збереження та популяризації її генія для багатьох поколінь українців. Газета «Літературна Україна», як і інші пресові джерела, належить до документальної спадщини і займає вагоме місце в системі документальних комунікацій.
Анотований бібліографічний покажчик «Леся Українка на сторінках українських газет 1921–2021 років (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)», підготовлений у ВП НБУВ, є вартісним внеском у справу підготовки персональних покажчиків про життя і творчість, наукову діяльність видатних діячів вітчизняної культури і науки, відображених на сторінках періодики. Матеріали про Лесю Українку, знайдені в «Літературній Україні», підкреслюють колосальну роль газети як джерела для дослідників різних галузей гуманітаристики.

Zalizniuk Olena
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4437-4042
Research Associate,
Department of Press Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: olena-zalizniuk@ukr.net

Shvets Iryna
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4847-6097
Research Associate,
Department of Press Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: Shvets.Irina@ukr.net

Lesya Ukrainka on the Pages of “Literary Ukraine”
(“Literary Gazette”, “Literature and Art”), 1927–2021

The article presents a comprehensive, chronological, and thematic analysis of all publications about Lesya Ukrainka published in the Literary Ukraine newspaper (Literary Gazette, Literature and Art) from 1927 to 2021. It examines how the coverage of the poet’s life and creative legacy changed under the influence of ideological, political, and cultural factors of different periods. Key themes of publications about Lesya Ukrainka are highlighted. The study is based on the newspaper archives of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, revealing the contribution of the Literary Ukraine newspaper to the preservation of the national cultural heritage.
Keywords: annotated bibliographic index, newspaper, Lesya Ukrainka, Literary Gazette, Literature and Art, Literary Ukraine, Department of Press Studies.