Українська біографіка перед викликами буремного часу
Заявник | Попик Володимир Іванович (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» (2025) |
Захід | 6 Секція. Українська біографіка: пошук відповідей на виклики часу. |
Назва доповіді | Українська біографіка перед викликами буремного часу |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Текст доповіді | не завантажено |
Тези доповіді
Попик Володимир Іванович,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-8746-1026,
доктор історичних наук, професор,
член-кореспондент НАН України,
директор Інституту біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: volodymyrpopyk317@ukr.net
Українська біографіка перед викликами буремного часу
Зосереджено увагу на новаціях у науковій, творчій та інформаційній діяльності, які є відповіддю дослідників і працівників видавничої, інформаційної й бібліотечної сфери на виклики часу, обумовлені драматизмом подій російсько-української війни, змінами в уподобаннях і запитах широкого читацького/користувацького загалу, зростанням інтересу людей до досвіду співвітчизників.
Ключові слова: біографіка, записки, спогади, інтерв’ю громадян, національний інформаційний простір, вшанування пам’яті захисників Батьківщини.
Українська біографіка – літературна, наукова, публіцистична – є не просто важливою складовою вітчизняної гуманітарної культури. Будучи частиною інтелектуального й духовного життя нації, яка століттями перед лицем жорстких викликів змушена вести безкомпромісну боротьбу за свої інтереси, право бути самостійним суб’єктом європейського й світового поступу, вона несе високу патріотичну місію сприяння збереженню вогнища Українського світу, його засадничих моральних засад і традицій. Розбудованому українськими біографами пантеону імен належить значуща роль в утвердженні національної самосвідомості співвітчизників, відчуття у них нерозривного зв’язку з Батьківщиною, розвиткові діалогу й передачі досвіду між поколіннями. Звідси – постійне перебування біографіки «на пульсі» суспільного життя, гостре реагування на виклики часу, особливо війни й соціальних потрясінь, привнесені ними зміни в суспільні настрої, очікування, духовні запити читачів.
Але слід враховувати, що за різних історичних обставин, зокрема і в останні десятиліття, життя об’єктивно визначало для вітчизняної біографіки доволі відмінні пріоритети. На зорі незалежності на першому місці серед них було повернення Україні раніше замовчуваних і забутих імен, формування національного пантеону достойників. Відповідаючи на цей виклик часу, біографіка розвивала давні патріотичні народознавчі традиції української гуманітаристики, у ній домінували мотиви національного відродження, а дещо ідеалізовані романтичні підходи тісно перепліталися з державницькими. На цьому ґрунті, особливо в перші роки ХХІ ст., виявилися й певні кризові явища, але вітчизняній біографіці вдалося успішно подолати прояви етатизму й псевдоелітарності.
У другому десятилітті, в умовах духовного оновлення суспільства після двох Майданів, у якості головних героїв вітчизняної біографіки утвердилися люди високого інтелектуального злету: письменники; діячі освіти, науки, культури, науки; ідеологи й рушії суспільного руху, яким належала провідна роль у розвиткові національної ідеї, боротьбі за незалежність України. Зосередження на їх образах обумовлювало необхідність більш тонкого розкриття глибин духовного світу, творчих пошуків, складності людського шляху. Це суттєво піднесло загальний рівень вітчизняної біографіки, поставило в центр її інтересів розвинену творчу особистість. Вітчизняна біографіка суттєво наблизилася до надбань сучасної європейської й світової гуманітаристики; почала інтенсивно освоювати напрацьовані нею нові для України жанри й прийоми біографічного письма; форми й методи побудови біографічних наративів; засоби комунікації дослідників з окремими цільовими читацькими аудиторіями.
Однак з особливою інтенсивністю цей процес творчого оновлення розгорнувся вже в роки війни. Йому сприяє не лише тісне входження України у світовий гуманітарний простір, а й суттєві зміни в житті й настроях суспільства, які стали значущими викликами для української біографіки, визначили для неї нові пріоритети. Уже більше як десятиліття боротьби українського народу проти російської навали, а особливо чотири останні роки протистояння повномасштабній агресії суттєво змінили духовний світ українців. Світосприйняття наших співвітчизників стало більш трагічним, але й більш зрілим, мужнім, готовим до жорстких випробувань. Перед усіма гостро постали проблеми пошуку нових духовних опор для розуміння себе; мобілізації сил; подолання травматичних переживань; реалізації власного потенціалу попри виклики долі. Звідси – зростання зовсім нових запитів до освоєння й використання досвіду інших людей – представників минулих поколінь і сучасників, а отже – і інтерес до нелегких перипетій їхнього реального життя й боротьби, протидії обставинам, часто непереборним, до болів, вагань, особистих трагедій. Воєнне лихоліття відкрило поглядові дослідників і читачів такі обшири, які вітчизняною біографікою попередніх десятиліть виявилися освоєними зовсім недостатньо.
Це стало справжнім випробуванням для усіх спрямувань біографіки: наукової; освітянської (у тому чпслі біографіки для дітей і юнацтва); літературної; публіцистичної, а також для біографічно-інформаційної галузі, діяльності бібліотек як поширювачів біографічних знань.
Можна по-різному оцінювати те, якою мірою виклики часу сприйняті окремими творчими напрямами й колективами як рушії для пошуків і змін на методологічному, проблемно-тематичному рівні, у застосуванні новаторських форм і методів письма, формуванні нових жанрових спрямувань тощо. Реальна картина тут постає досить розмаїта: від тяжіння до раніше вже роками напрацьованих тематик, традиційних підходів, незрідка лише формально позначених відгуками на драматичні події сучасності, до активного реагування на гостроту нових реалій і сміливої постановки раніше не розроблюваних проблем, пошуку принципово нових засобів комунікації з читацькою/користувацькою аудиторією.
Напевне, традиційне й новаторське в біографіці повинні існувати поруч. Ґрунтовні наукові праці й художні твори, присвячені діячам минулого, важливі для нас сьогодні розкриттям інтелектуального й духовного потенціалу наших попередників, твердості їхнього духу й світоглядних переконань, моральних засад, багатства життєвого досвіду.
Однак гострота ситуації й нові запити суспільства настійно вимагають більш активної включеності біографіки й біографічної інформації в повсякденне функціонування національного інформаційного простору. Насамперед тому, що війна вивела на авансцену історії мільйонні маси людей: героїв, які захищають Батьківщину; свідків і жертв воєнних подій; жителів прифронтових районів, міст і селищ по всій Україні, котрі страждають від обстрілів і бомбардувань; вимушених переселенців, що знаходяться в Україні і за її межами; людей, які втратили близьких і рідних, перенесли тяжкі психологічні травми. Реалії війни не перетворили наших співвітчизників на «гвинтики історії», а це відкидає геть всяку можливість творення біографами спрощених, плакатних, одновимірних образів. У полі інтересів широкого кола потенційних читачів знаходиться перш за все непростий досвід і переживання інших людей, які можна порівнювати зі своїми власними, і в яких можна шукати собі опору. Війна посилила увагу до світоглядних констант, людської долі, традицій простих українців, їхнього вміння протистояти тяжким випробуванням, драматичним поворотам долі, незмінно зберігаючи при цьому гуманістичні цінності Українського світу.
Можливо, саме завдяки цьому прискорилися процеси долучення української біографіки до визначальних світових трендів її розвитку. Швидко зростає увага не лише до постатей відомих українців, а й до порівняння доль звичайних людей минулих поколінь і наших сучасників, до освоєння їх досвіду. Саме тому однією з характерних тенденцій сучасного дослідницького й інформаційного процесу стало масове розгортання збирання науковцями, журналістами, волонтерами, працівниками інформаційних центрів і бібліотек спогадів і розповідей-інтерв’ю про події війни, їх систематизація й публікація в різних форматах у друкованому й електронному вигляді. Україна переживає нині справжній злет (авто)біографічної творчості. Власне, одне з найважливіших її завдань нині – не лише зберегти пам’ять про драматичні події, а й допомогти читачам морально вистояти, зберегти своє «я», залікувати травми війни. Розповіді про пережите, роздуми, поєднані із замальовками подій, фактами, документами, друкуються книжковими виданнями, у пресі, публікуються в мережі, найбільш резонансні перевидаються за кордоном. Проявом цього процесу є й повсюдне прагнення до увічнення пам’яті полеглих у різних формах: наукових дослідженнях, публіцистиці, у створенні меморіалів у міському просторі, інтернет-ресурсах, соціальних мережах.
Важливою формою відповіді українських дослідників-біографів на виклики часу має стати активне просування результатів їх наукових напрацювань до широкої аудиторії. Ідеться не лише про проблематику, напрямý чи опосередковано пов’язану з війною, а про розкриття духовної сутності української людини крізь віки. Наукова біографіка повинна вийти за тісні межі вузького кола читачів-професіоналів. У цьому плані вже чимало нині робиться. Біографіка зараз більш активно «пішла в маси» – постійно зростає кількість популярних видань для різних аудиторій, зокрема й для дітей молодшого, середнього віку і юнацтва; електронних ресурсів; каналів на Ютубі; матеріалів у Телеграмі, Фейсбуці, Інстаграмі й так далі. Далеко не все там рівноцінне, відповідає належним методичним вимогам. Ця сфера гостро потребує серйозних методичних напрацювань і практичної допомоги з боку фахівців у плані застосування нових форм і прийомів письма, піднесення ефективності текстів і їх редакційної підготовки. На особливу увагу в цьому плані заслуговує методична підтримка розвитку популярної мережевої біографіки. Вельми позитивним є те, що університети, зокрема, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка започатковують спеціальні навчально-наукові програми. Розгортається також практика семінарів з проблем написання біографічних праць різних форматів для чітко окреслених читацьких аудиторій.
Volodymyr Popyk,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-8746-1026,
Doctor of Histoical Sciences, Professor,
Corresponding Member of the NAS of Ukraine,
Director of Institute of Biographical Research,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: volodymyrpopyk317@ukr.net
Ukrainian Biographies before the Challenges of Stormy Times
The focus is on innovations in scientific, creative and informational activities, which are the response of researchers and workers in the publishing, information and library sectors to the challenges of the time, caused by the drama of the events of the Russian-Ukrainian war, changes in the requests and interests of the general readership/user community, and the growing interest of people in the experience of compatriots.
Keywords: Biography, notes, memories, interviews of citizens, national information space, commemoration of the defenders of the Motherland.