Оцифровування як інструмент збереження архівної спадщини

ЗаявникПатик Вікторія Василівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» (2025)
Захід6 Секція. Українська біографіка: пошук відповідей на виклики часу.
Назва доповідіОцифровування як інструмент збереження архівної спадщини
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Текст доповідіне завантажено


Тези доповіді

Патик Вікторія Василівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2423-8745,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
старша наукова співробітниця відділу теорії і методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: victoriia@ukr.net

Оцифровування як інструмент збереження архівної спадщини

Розглянуто питання оцифровування архівних документів. Відзначено значення збереження й захисту документальних джерел. Акцентовано на важливості забезпечення доступності й зручності користування архівною спадщиною.
Ключові слова: оцифровування, Державна архівна служба України, архіви, джерела, архівні документи.

Пріоритетними питаннями були й залишаються сьогодні збереження й захист архівної спадщини, забезпечення доступу користувачів до архівної інформації, розширення загальнодоступності архівних інформаційних ресурсів. В Україні спостерігається значний прогрес в оцифровуванні архівних документів, оскільки це є дієвим інструментом для розширення доступу до них. Після початку широкомасштабної російської агресії на території України збереження, оцифровування, онлайн-доступність архівних джерел набуває особливо вагомого значення.
Важливим кроком у цьому напрямку було затвердження Наказом Державної архівної служби України «Програми оцифрування архівних інформаційних ресурсів на 2022–2025 роки» (№ 165, від 29.12.2021), яка передбачала надати у вільний доступ у цифровому форматі майже 34 млн. файлів, з них майже 1 млн. 300 тис. – це документи особового походження.
Однак після того, як було розпочато роботу, ми бачимо (Наказ «Про внесення змін до Програми оцифрування архівних інформаційних ресурсів на 2022–2025 роки» (від 12.03.2025 № 39-НОД), що станом на 2025 р. прогнозована загальна кількість налічує більше ніж 80 млн. файлів, а документів особового походження – майже 1 млн. 500 тис. Це свідчить про прискорення темпів оцифровування документів. Дана програма успішно реалізовується завдяки широкомасштабній роботі мережі архівних установ, а щомісяця на сайті Державної архівної служби України оприлюднюється інформація про виконану роботу з оцифровування документів Національного архівного фонду.
Для формування цифрового фонду були розроблені методичні рекомендації «Доступ до цифрового фонду користування документами Національного архівного фонду» (Київ, 2022), у яких подано загальні положення про організацію цифрового фонду користування, представлено процес його створення та надання доступу до нього. «Практичний посібник з оцифровування архівної спадщини на паперовому носії в надзвичайних ситуаціях» (2023) був створений з метою допомогти українським архівістам корисними порадами й рекомендаціями в створенні цифрових копій і їх зберіганні. Як зазначає голова Державної архівної служби України А. В. Хромов, «система державних архівів України демонструє світове лідерство за швидкістю оцифрування навіть в умовах війни».
Меморандум про співробітництво між Державною архівною службою України й корпорацією FamilySearch International (США) (2 червня 2020 р.) сприяє оцифровуванню генеалогічних документів. Близько 30 архівів мають угоди про співробітництво з корпорацією.
Зручність користування й доступність для користувачів, захист оригінальних документів від пошкодження, полегшення пошуку необхідної інформації – як результат оцифрування. Окрім того, це дає можливість презентувати унікальні й особливо цінні документи для широкого загалу. Наприклад, серед останніх представлених оцифрованих унікальних документів можна назвати Грамоту короля Сигізмунда І (26 січня 1526 р.), яка є частиною документальної Колекції грамот на пергаменті, і зберігається в Центральному державному архіві України (Львів); Декрет австрійської імператриці Марії-Терези про призначення Мануїла Ольшавського мукачівським єпископом (12 березня 1743 р.) – у фондах Державного архіву Закарпатської області.
Отже, першочергові завдання, які особливо важливі під час збройної агресії Російської Федерації проти України, – це формування й забезпечення збереженості Національного архівного фонду; відкритий доступ до національної архівної спадщини; оцифровування архівних матеріалів; забезпечення збільшення обсягів оцифрованих документів Національного архівного фонду й зростання цифрового фонду користування, а також створення й наповнення електронних інформаційних ресурсів.

Viktoriia Patyk,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2423-8745,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Senior Research Associate of Department of Theory
and Methods of Biobibliography,
Institute of Biographical Research,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: victoriia@ukr.net

Digitization as a Tool for Preserving Archival Heritage

The issue of digitizing archival documents is considered. The importance of preserving and protecting documentary sources is noted. Attention is drawn to the importance of ensuring the accessibility and ease of use of archival heritage.
Keywords: digitization, State Archival Service of Ukraine, archives, sources, archival documents.