Вдосконалення процесів систематизації як невід’ємна складова формування електронних ресурсів сучасної бібліотеки

Тези доповіді

Головне завдання сучасної бібліотеки – забезпечення вільного доступу до інформаційних ресурсів, які вона накопичує і зберігає, створення ефективних засобів навігації в інформаційному просторі та пошуку певних документів за будь-якими критеріями. Це вимагає використання високотехнологічного середовища автоматизованих бібліотечних систем і високого рівня організації інформаційного ресурсу бібліотеки, який забезпечується, зокрема, формуванням ресурсів за класифікаційним принципом індексування.
Для аналітико-синтетичного опрацювання надходжень, а також для організації та ведення систематичного каталогу бібліотеки застосовують бібліотечно-бібліографічні класифікації. Найвідоміші системи класифікації наук визначили принципи побудови цих класифікацій на основі ієрархічного «дерева знань» з виділенням спеціальних розділів і підрозділів для систематизації особливих видів книг. Багатогалузеві класифікаційні схеми мають певні переваги для розкриття змісту інформаційних ресурсів, вони підтримуються великими бібліотечними центрами, мають добре розроблені методичні засади для підтримки в актуальному стані; охоплюють всі галузі знання та надають можливість обмежувати сферу пошуку, виділяти необхідну тематичну частину великої колекції. Завдяки своєму науковому підґрунтю бібліотечні класифікації стали основою інформаційно-пошукових мов (ІПМ) сучасних систем автоматизації, які є потужним засобом ефективного використання величезного інформаційного потенціалу бібліотек.
Саме рівень лінгвістично-методичного забезпечення зумовлює ефективність функціонування системи автоматизації бібліотеки (САБ), тому необхідно розглядати кожний компонент цієї складної системи як засіб керування її якістю, що насамперед потребує акцентування уваги на вивченні взаємопов’язаності та взаємовпливу структурних елементів бібліотечно-інформаційної системи сучасної бібліотеки та робочих бібліотечних процесів. Зокрема, актуальним є визначення ролі класифікаційного принципу індексування у процесі формування електронних ресурсів сучасної бібліотеки.
Автоматизована бібліотечна технологія в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського (НБУВ) реалізована в електронному середовищі САБ «ІРБІС64» з використанням Рубрикатора НБУВ – ієрархічної ІПМ класифікаційного типу. Варто зазначити, що Рубрикатор НБУВ – це комплексне поняття, ним позначають як ІПМ, так і власне робочі таблиці класифікації бібліотеки, які стали лінгвістичним підґрунтям бібліотечно-інформаційної системи. Слід зазначити, що робочими таблицями класифікації традиційно вважають такі таблиці, які відбивають особливості структури та ступінь деталізації систематичних каталогів бібліотек певного типу. Створений на основі таблиць Бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК) для наукових бібліотек, Рубрикатор НБУВ повністю відповідає структурі політематичних фондів НБУВ і призначений для систематизації документів – визначення класифікаційного індексу кожного документа відповідно до його змісту, тобто створення його пошукового образу. Це головний методичний документ, який регламентує процеси систематизації надходжень і організації бібліотечних каталогів, а також розвинутий лінгвістичний засіб, який забезпечує якість і релевантність багатоаспектного тематичного пошуку інформації в електронному каталозі НБУВ.
У повному обсязі Рубрикатор НБУВ застосовують у процесі наукового опрацювання основного потоку надходжень, його впроваджено в практику роботи електронного каталогу, який є тотожним Генеральному систематичному каталогу НБУВ. Що стосується організації та ведення систематичних каталогів спеціалізованих відділів, варто зазначити, що використання повного варіанта Рубрикатора НБУВ не завжди є доцільним. Специфіка тематичного наповнення фонду певного відділу, обсяг зібраних документних матеріалів, співвідношення кількості документів різної тематики вимагає створення відповідних варіантів Рубрикатора НБУВ, які б відповідали реальним колекціям інформаційних документів. Зрозуміло, що ці варіанти будуть відрізнятися один від одного рівнем деталізації та розгалуженістю структури.
Для формування і структурування будь-яких інформаційних масивів, наприклад, для упорядкування бази повнотекстових документів НБУВ (база даних «Електронні інформаційні ресурси»), цілком достатньо застосовувати скорочений варіант Рубрикатора НБУВ, проект якого розроблено відділом наукового опрацювання документів НБУВ.
Систематична частина скороченого варіанта Рубрикатора НБУВ містить робочі таблиці класифікації з природничих, технічних, суспільних, гуманітарних наук, сільського і лісового господарства, медичних наук, а також із загальнонаукового і міждисциплінарного знання, які за деталізацією відповідають робочим таблицям ББК для масових бібліотек. Його систематична частина налічує понад 2200 рубрик. Це тільки основні рубрики кожного розділу, тобто лише частина величезного масиву рубрик і підрубрик, відкритих у Генеральному систематичному та електронному каталогах НБУВ. Винятком є розділ «А Загальнонаукове і міждисциплінарне знання», який знаходиться на етапі розроблення і налічує в електронному каталозі лише 45 рубрик. Він призначений для відображення загальнонаукових теорій та напрямків, які склалися як результат інтеграції природничонаукового, технічного, соціогуманітарного знання (семіотика, системні дослідження, глобалістика тощо).
Під час укладання систематичної частини враховувалися зміни, уточнення, доповнення, внесені в електронний каталог НБУВ останніми роками. Складники систематичної частини – розділи Рубрикатора НБУВ, які утворюють основний ряд робочих таблиць класифікації. Розділи починаються з переліку основних поділів, які визначають структуру розділів.
Варто зазначити, що формування електронних ресурсів бібліотеки – це інноваційний технологічний процес, який повністю виконується в електронному середовищі з використанням тих самих методичних, довідкових матеріалів і пошукових ресурсів, як і для опрацювання друкованих видань (у тому числі традиційних).
Систематизація електронних інформаційних ресурсів, яка є процесом упорядкування бази даних за класифікаційною ознакою, розпочинається з розподілу першоджерел, які надходять з відділу формування і обліку електронних інформаційних ресурсів НБУВ, за розділами знань. Таку попередню систематизацію здійснюють диспетчери відділу наукового опрацювання документів безпосередньо в електронному каталозі.
Для кожного необробленого документа (у словнику «Систематизація» необроблені документи не мають індексів) обирають відповідний розділ знань (елемент «60:Розділ знань»), який відповідає розділу або підрозділу Рубрикатора НБУВ. В результаті документ переміщується в масив документів під позначкою відповідного розділу для опрацювання систематизатором. За необхідності, диспетчер може позначити для певного видання два (або більше) розділів знань, тоді його одночасно отримують два (або більше) систематизатора.
Систематизатор аналізує зміст документа, приймає класифікаційне рішення і заносить індекс Рубрикатора НБУВ у відповідне поле. Якщо ресурс потрібно передати іншому систематизатору для доіндексування, варто лише вибрати відповідний розділ знань (поле «Розділ знань»), і документ автоматично з’явиться у масиві неопрацьованих ресурсів з позначкою цього розділу. Однією з суттєвих переваг роботи з базою повнотекстових електронних ресурсів є можливість опрацьовування документа кількома фахівцями водночас.
Для побудови класифікаційних індексів деякі розділи та підрозділи скороченого варіанта Рубрикатора НБУВ містять таблиці спеціальних типових поділів для деталізації матеріалу з певних питань.
В результаті аналітико-синтетичного опрацювання бібліографічний запис документа, який вже містить назву, автора, ключові слова та інші елементи, поповнюється назвою розділу знань і класифікаційним індексом Опрацьовані документи автоматично потрапляють у загальний перелік ресурсів.
При загальному скороченні кількості рубрик робочих таблиць класифікації у деяких розділах залишено досить детальні рубрики. Це зумовлено тим, що ці рубрики охоплюють теми, які користуються підвищеним попитом користувачів інформації. Як правило, рубрики містять методичні вказівки: текстові примітки, які уточнюють тематичний зміст рубрик і порядок розташування матеріалу на рівнях ієрархії та визначають способи подальшої деталізації матеріалу. Методичні вказівки призначені для систематизації документів та їх пошуку, але вони можуть виконувати лише службові функції (рекомендувати систематизатору способи подальшої деталізації матеріалу або комбінування індексів тощо). Методичні функції виконує також апарат посилань: посилання зазначає часткове пересічення змісту між рубриками, підпорядкованість одного поняття іншим поняттям, які знаходяться у різних місцях ієрархії, установлює тематичні зв’язки між рубриками, спрямовує пошук, визначає суміжні за характером поділи. Фактично, Рубрикатор НБУВ забезпечує віднесення кожного документа до мінімально необхідної кількості рубрик, оскільки між рубриками, які мають логіко-семантичні зв’язки, існують розмежування аспектів, зазначених у найменуваннях рубрик, методичних вказівках, посиланнях.
Крім того, важливим методичним засобом є алфавітно-предметний покажчик до систематичної частини скороченого варіанта Рубрикатора НБУВ, який містить основні поняття, використані при укладанні систематичної частини, в їх прямому та інверсованому вигляді, а також поняття, не включені до систематичної частини, але які також є важливими. За індексом теми або предмета у покажчику можна знайти рубрику, під якою збирається відповідна інформація, з урахуванням аспектів розглядання теми або предмета. Система посилань у покажчику допомагає вирішувати певні питання систематизації документів і розмежування тем між розділами та рубриками. Основний елемент цієї структури (запис) містить назву певного поняття, за ним за алфавітом перелічено рубрики, в яких це поняття зустрічається (класифікаційні індекси рубрик з додатковими поясненнями та уточненнями), тобто які розкривають зміст відображених у каталозі документів. Отже, покажчик містить відомості про відображення поняття у різних аспектах. Алфавітно-предметний покажчик до скороченого варіанта Рубрикатора НБУВ доцільно застосовувати під час індексування електронних інформаційних ресурсів ключовими словами, що згодом дозволить сформувати контрольований словник ключових слів замість неконтрольованого, яким він є зараз.
Таким чином, вдосконалення процесів систематизації в першу чергу залежить від оптимізації змісту класифікаційного механізму, у відповідності до наповнення якого здійснюється індексування інформаційних ресурсів. Запропонований скорочений варіант Рубрикатора НБУВ забезпечує процеси систематизації інформаційних ресурсів НБУВ і тематичного пошуку інформації — навігації в документному просторі. Він призначений для систематизації документів, організації систематичних каталогів, картотек, баз даних спеціалізованих відділів бібліотеки, зокрема, для формування електронних ресурсів НБУВ. Ним можна користуватися під час виконання інформаційних запитів користувачів з використанням контрольованої мови індексування – мови класифікаційних індексів, які надають документам для опису їхнього змісту під час систематизування аналітико-синтетичного опрацювання. Класифікаційні індекси забезпечують ефективний тематичний доступ і високий рівень результатів пошуку навіть тоді, коли користувач не має необхідних знань з певної тематики і тому недостатньо чітко визначає свої інформаційні потреби. Якщо користувач здійснює пошук не певного твору за автором, назвою чи іншими формальними ознаками які відомі, а літературу з певної теми, він має скористатися пошуком за класифікаційними індексами, адже лише ІПМ класифікаційного типу і доступ до класифікаційної ієрархії може допомогти користувачеві зорієнтуватися у системі понять певної галузі знань, надати необхідні підказки щодо подальшого напрямку пошуку і переходу від ширшої теми до вужчої та навпаки.