Біографістика української діаспори у творчості Віталія Абліцова (1946– 2024) та Михайла Слабошпицького (1946–2021)

Тези доповіді

Казакова Наталія Володимирівна,
ORCID https://orcid.org//0000-0001-6352-1354,
головний бібліограф,
науково-бібліографічний відділ,
Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого,
e-mail: astkz27@ukr.net

Біографістика української діаспори у творчості
Віталія Абліцова (1946–2024) та Михайла Слабошпицького (1946–2021)

У статті проаналізовано внесок Віталія Абліцова та Михайла Слабошпицького у збереження культурної спадщини української діаспори через біографістику. Досліджено їхню публіцистичну, наукову та видавничу діяльність, зосереджену на популяризації постатей українців у світі. Акцент зроблено на ролі біографічних нарисів у формуванні історичної пам’яті та національної ідентичності
Ключові слова: українська діаспора, біографістика, культурна спадщина, Віталій Абліцов, Михайло Слабошпицький, національна ідентичність, меценатство, журналістика, енциклопедії

«По суті, ніякої історії немає, є тільки біографії» Ральф Емерсон

У нових історичних умовах, коли Україна не лише виборює свою незалежність, а й активно переосмислює свою культурну й інформаційну ідентичність, особливого значення набувають дослідження, спрямовані на введення в національний обіг духовних і культурних надбань української діаспори. У цьому процесі важливою складовою стає біографістика як інструмент культурної дипломатії, історичної реконструкції та побудови колективної памʼяті. Особливий внесок у розширення цього простору здійснили журналісти, письменники та публічні інтелектуали Віталій Абліцов і Михайло Слабошпицький.Їхня діяльність була спрямована на розкриття постатей українців, які реалізували себе за межами України, але зберегли тісний зв’язок з нею. Вони працювали над тим, щоби постаті української діаспори стали органічною частиною сучасного українського культурного пантеону. Їхнє творче кредо – боротьба з провінційністю, з «хуторянством», за наповнення інформаційного простору України багатогранними прикладами української присутності в світі.
Публікації в журналі «Вавилон-ХХ», газетах «Вісті з України», «Народна газета» (М. Слабошпицький) та альманаху «Державна справа»(В. Абліцов) розширювали тематичні горизонти української гуманітаристики, привертали увагу до біографій таких видатних діячів, як Петро Яцик, Роман Колісник, Степан Мельник, Рамон Гнатишин, Євгенія Пастернак, Ігор Сікорський, Петро Саварин тощо. Це було не просто публіцистикою — це була стратегічна робота з реконструкції українського образу у світі.

У подальшому, з огляду на значний журналістський досвід роботи в газетах «Голос України», «Український форум», Державному комітеті інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, наукові інтереси В. Абліцова зосередились навколо внеску української діаспори у світову інтелектуальну спадщину та впливу на розвиток світової культури, науки, політики та безпеки. Його дослідження покликані привернути увагу суспільства до проблем розвитку вітчизняної науки. На тлі розробки цієї проблематики В. Абліцов активно популяризує досягнення українських вчених діаспори й України, зокрема публікації про авторів унікального проекту «50 винаходів, які Україна подарувала світу». Як результат – його статті в енциклопедичних виданнях: «Енциклопедія історії України», «Видатні діячі України минулих століть», двотомнику «Народжені Україною» та енциклопедичному словнику-довіднику «Україна в міжнародних відносинах». Особливий інтерес становлять численні публікації дослідника з історії інтелектуальної України, що містять біографічні відомості про українське походження низки лауреатів і номінантів Нобелівської премії.
Першу вдалу спробу біографічної публікації М. Слабошпицького – серію статей, а згодом і книжку про «Марію Башкирцеву» можна вважати початком дослідження письменником біографій діаспоріан. Збіркою біографічних нарисів «Не загублена українська людина» М. Слабошпицький вступив у дискусію з книгою М. Шлемкевича «Загублена українська людина». На прикладі 55 портретів «найкращих людей української діаспори» громадських, культурних, політичних діячів – колишніх комбатантів, редакторів українських видань, журналістів, діячів Пласту, футболіста, членів комітету проєкту «Канадсько-Український бібліотечний Центр», релігійних діячів та ін., він довів, що їхня самореалізація стала успішною завдяки україноцентричности та єдності. Відомості про частину персоналій цього видання поки що не увійшли до довідників та інтернет-ресурсів. Значну частину збірки містять нариси про меценатську діяльність діаспоріян. Це ще один бік відносин М. Слабошпицького і діаспори. Заснована П. Яциком «Ліга українських меценатів» сприяла реалізації багатьох гуманітарних проектів, до яких були залучені сотні громадян Канади, США та ін. країн. Біографічні відомості про них – важлива складова історії культури й освіти перших років незалежностіУкраїни. Особливої цінності цим працям надає факт безпосереднього особистого спілкування автора з низкою діаспорних поетів або з особами з їхнього найближчого оточення. Такий досвід дозволив створити не лише достовірні, а й глибоко емоційно проникливі портрети митців, що є надзвичайно важливим для збереження живої пам’яті про українську еміграційну культуру.
Вагомим є й внесок Михайла Слабошпицького як видавця, який доклав зусиль до повернення в український культурний обіг творів авторів діаспори, раніше маловідомих або недоступних в Україні. Його редакторські коментарі, вступні та післямови супроводжують ці видання важливою біографічною, фактографічною й інтерпретаційною інформацією, що значно розширює контекстуальне поле дослідження еміграційної літературної спадщини.
У творчості Віталія Абліцова та Михайла Слабошпицького спостерігаються спільні тематичні пріоритети, зокрема у виборі персоналій для дослідження: обидва автори присвятили увагу таким постатям, як молодогвардієць Євген Стахів, художник Яків Гніздовський та іншим репрезентантам української діаспори. Такі паралельні публікації не лише взаємно доповнюють одна одну, а й суттєво збагачують біографічний ландшафт досліджуваного матеріалу, сприяючи більш цілісному осмисленню культурного внеску діаспори.
Біографічні енциклопедії В. Абліцова — «Галактика “Україна”», «Український Все-Світ», «Київ», його участь у підготовці національних енциклопедичних видань формують нову оптику для осмислення ролі українців у глобальних процесах — від науки й техніки до мистецтва й політики. Не менш значущими є документально-художні біографії М. Слабошпицького, зокрема про Петра Яцика, Євгенію Пастернак та ін.
У своїх творах і публічній діяльності обидва автори утверджували українську суб’єктність у глобальному контексті, сприяючи формуванню ширшого світоглядного горизонту для сучасного українського суспільства. Їхня біографістика стала механізмом трансформації культурного простору України — із замкненого на себе у відкритий до світу, в якому українці виступають активними творцями, а не лише реципієнтами глобальної культури.
У нинішніх умовах війни, інтенсивної еміграції, інформаційних викликів та потреби в укріпленні гуманітарного фронту, звернення до доробку В. Абліцова та М. Слабошпицького стає важливим не лише для академічного осмислення, а й для вироблення культурної стратегії держави. Їхня біографістика — це міст між Україною й українським світом, простір інтеграції досвіду, гордості, пам’яті й ідентичності.
Наукове осмислення біографістичної діяльності обох дослідників потребує поглибленого аналізу в контексті історії української культури в еміграції. Наразі триває упорядкування матеріалів до біобібліографії Михайла Слабошпицького, що, як очікується, стане вагомим джерелознавчим ресурсом для майбутніх студій, присвячених українській діаспорі та її видавничій і культуротворчій діяльності.

Nataliya Kazakova,
ORCID https://orcid.org//0000-0001-6352-1354,
Chief Bibliographer,
Scientific and bibliographic department,
Yaroslav Mudryi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: astkz27@ukr.net

Biographical studies of the Ukrainian diaspora in the works of Vitaliy Ablitsov (1946–2024) and Mykhailo Slaboshpytsky (1946–2021)

This article explores the contribution of Vitalii Ablytsov and Mykhailo Slaboshpytskyi to preserving the cultural heritage of the Ukrainian diaspora through biographical writing. Their journalistic, scholarly, and publishing efforts highlight prominent Ukrainians worldwide. The study emphasizes the significance of biographical essays in shaping historical memory and national identity.
Keywords: Ukrainian diaspora, biography studies, cultural heritage, Vitalii Ablytsov, Mykhailo Slaboshpytskyi, national identity, patronage, journalism, encyclopedias.