Діяльність культурно-просвітнього товариства «Кобзар» у висвітленні історії української діаспори в Хорватії

Тези доповіді

Сергійчук Володимир Іванович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4053-1733,
доктор історичних наук, професор,
завідувач кафедри історії світового українства,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Київ, Україна
e-mail: serhijchuk@ukr.net

Діяльність культурно-просвітнього товариства «Кобзар» у висвітленні історії української діаспори в Хорватії

Подається аналіз діяльності Українського культурно-просвітнього товариства «Кобзар» у Загребі у висвітленні проблеми заснування, формування й сучасній діяльності нашої діаспори в Хорватії. В публікаціях українських і зарубіжних науковців представлені основні напрямки досліджень про українську еміграцію до Хорватії, її адаптація до нових умов і збереження власної національної ідентичності на чужині.
Ключові слова: українська діаспора в Хорватії, культурно-просвітнє товариство «Кобзар», Славко Бурда.

Серед зареєстрованих громад нашої діаспори в Хорватії останнім часом активно проявляє себе Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар» у Загребі. Крім участі в багатьох різних культурно-мистецьких заходах, ця громада за ініціативою свого провідника Славка Бурди зосередила свою увагу на вивчення минулого української еміграції до Хорватії.
Повідомлення, що стосуються подій сучасного українського життя в цій країні друкуються в щоквартальнику «Слово Кобзаря», чисел якого вже вийшло чотирнадцять. Зрозуміло, що останнім часом до уваги читачів подається насамперед інформація про різні маніфестаційні заходи в Хорватії проти російської агресії, починаючи з 24 лютого 2022 року. В першу чергу подається максимум інформації про перебіг подій російсько-української війни, загострюється увагу на тому, що спектр проблем цієї трагедії для нашої нації не обмежується лише матеріальною підтримкою воїнів Збройних Сил України й вимушених біженців з рідної землі.
Необхідно, аби світ зрозумів, що війна триває не тільки на полі бою, вона особливо жорстко точиться в інформаційному просторі, оскільки підступний ворог застосовує різні маніпуляції для того, аби ввести в оману міжнародну спільноту щодо справжніх причин агресії імперської росії. Це робиться для того, щоб підірвати довіру світу до справедливої боротьби українців за свою свободу, територіальну цілісність і державний суверенітет.
Зрозуміло, що такі публікації стануть основою для майбутніх роздумів істориків і політиків. А от на базі вже перевірених часом документів матеріали різної тематики вміщуються в спеціальних збірниках «Українці Хорватії: Матеріали і документи». Їх уже вийшло в світ сім. Перший появився друком у 2002 році до 80-річчя заснування товариства «Просвіта» в Хорватії й 30-річчя діяльності культурно-просвітнього товариства русинів та українців Загреба. У цьому виданні була вміщена як окреме дослідження про українців у Хорватії за останні сто років стаття Славка Бурди. Про українсько-хорватські взаємовпливи з давнини до початку нинішнього тисячоліття написав Євген Пащенко.Дослідки з України Олена Малиновська й Володимир Козлітін й подали матеріали про наших земляків у загальному огляді подій в колишній Югославії. Однак у матеріалі Максима Каменецького трагедія українців Хорватії в ході сербсько-хорватської війни 1990-х років уже подавалися окремо. Як і підготовлені автором цих рядків мало відомі документи про зусилля Уряду УНР встановити контактивласне з хорватами в 1920 – 1921 роках.
Українські науковці більше представлені в ініційованому тим же Славком Бурдою другому випуску згаданого збірника, який появився на світ аж у 2020 році. Науковець з Волині Микола Нагірний, скажімо, опублікував 13 власних матеріалів, що охоплюють різні аспекти життєпису українців у Хорватії під час останньої хорватсько-сербської війни, викладач Сумського державного університету Валерій Власенко в 9 статтях на основі широкої джерельної бази подав розповіді про українську політичну еміграцію на Балкани, її взаємовідносини з місцевою владою й культурно-просвітнє життя. Цікавими виявилися й матеріали київської вченої Галини Саган «Українське питання: виклики сьогодення та історія дипломатичного сприяння української ідеї на території Королівства СХС» і «Створення та діяльність громадських організацій русинів-українців в Королівстві сербів, хорватів і словенців у міжвоєнний період».
З того часу видання збірника «Українці Хорватії: матеріали і документи» стає регулярним. Скажімо, в 2021 році вже вийшло два його випуски – третій і четвертий. У них уже відомі читачам автори – Галина Саган, Валерій Власенко, Микола Нагірний, Оксана Гула, а також нові – Алла Атаманенко, Святослав Рублик, Віолетта Дутчак, Філіп Шкілян. Відтак поглиблюється й поширюється проблематика різних сторін життя й діяльності українців Хорватії.
Нові автори з’являються і на сторінках п’ятого випуску – це музикознавці Ганна Карась і Наталя Колошняк, які досліджують особливості пісенної культури переселенців з України. А Павло Головчук і Павло Кухаренко додають розвідки про переселення українців до Боснії.
У наступному, шостому випуску, крім фахових статей уже згаданих авторів, вміщено розвідку львівського історика Ярослава Дашкевича про трагічну постать отця Гавриїла Костельника, якого російські більшовики примусили взяти на себе роль організатора так званого возз’єднання Української греко-католицької церкви з московською православною в 1946 році. Ця публікація доповнюється відгуком отця Олега Гірника та його окремою статею про вихідця з тутешніх теренів Костельника, його спроби визначитися з власною релігійною й національною ідентичностями.
Насичений різноманітною інформацією і останній, сьомий том. У ньому важливою є стаття директора Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара Національного університету «Острозька академія» Алли Атаманенко «Діяльність українців Хорватії під час російсько-української війни (лютий 2022-липень 2024). Особливо ж знаковим є в ній те, що вже 25 лютого 2022 р. парламент Хорватії у присутності членів української меншини та Посла України в Хорватії ухвалив Декларацію на підтримку України. Відтак з того дня цякраїнапостійнонадаєУкраїнівійськово-технічнудопомогу.Зокрема, вжетодіУкраїнібуло передано всі 14 хорватськихгелікоптерів МІ-8.
Водночас у статтінаголошується і на важливості «гуманітарноїпідтримкиУкраїни, для якої громадою та організаціями, з якимиспівпрацюютьукраїнськіоб’єднання, збираютьсякошти, здійснюютьсяпоїздки до численнихміст та сіл з гуманітарноюдопомогою, реалізовуєтьсяпідтримкаукраїнськихвійськових і дітей, якіприїздять на лікування та відпочинок. І не меншважливимнапрямомроботи є підтримкачисленнихвтікачіввідвійни в Україні, значнакількістьякихсьогодніперебуває в Хорватії».
І найважливіший аспект: який внесок кожного з тих двох тисяч українців, котрі мешкали в Хорватії до початку широкомасштабної російської агресії проти їхньої історичної Батьківщини, в майбутню перемогу нашого народу – ось та червона нитка, яка проходить через усю статтю поважної авторки.
У такому ж ключі подається матеріал професорки Київського університету імені Бориса Грінченка Галини Саган щодо діяльності українських діаспорних громад Хорватії та Сербії в справі матеріальної й моральної підтримки біженців з України. І в цьому плані авторка наголошує про важливість ініціативи проведення Першої балканської зустрічі українських організацій за кордоном, а також зустрічі українських громад Південно-Східної Європи.
І тут треба наголосити, що укладач чергового числа «Українці Хорватії. Матеріали і документи» Славко Бурда намагається донести до читачів максимум інформації про перебіг подій російсько-української війни, загострити їхню увагу на тому, що спектр проблем цієї трагедії для нашої нації не обмежується лише матеріальною підтримкою воїнів Збройних Сил України й вимушених біженців з рідної землі.
Він хоче, аби кожен, хто візьме до рук пропоновану книгу, зрозумів, що війна триває не тільки на полі бою, вона особливо точиться в інформаційному просторі не з меншою затятістю, оскільки ворог застосовує різні маніпуляції для того, аби ввести в оману міжнародну спільноту щодо справжніх причин агресії імперської росії. Мета одна – підірвати довіру світу до справедливої боротьби українців за свою свободу, територіальну цілісність і державний суверенітет.
Саме цим, очевидно, необхідно пояснити те, що упорядник включив до збірника публікації автора цих рядків про ідеологічне протистояння української історичної пам’яті фальсифікаціям російської пропаганди, яка хотіла подати наше минуле як нібито спільний з московитами процес, а відтак і далі викривляти реалії, викрадаючи не тільки наших дітей, а й наших геніїв, яких подає як «ісконнорусских».
Насамкінець необхідно зазначити, що Славко Бурда вже завершує підготовку чергового, восьмого випуску збірника «Українці Хорватії: матеріали і документи». Крім актуальних розвідок уже відомих авторів цього видання, в ньому можна буде прочитати статтю Ірини Дундяк про загребський період творчості Якова Гніздовського, а Ганни Карась – про творчий діалог цього митця з Мар’яном Кузаном. Свої публікації про роль УГКЦ в збереженні української національної ідентичності на Балканах пропонують Віталій Козінчук, Микола Цап і Юстин Бойко.
Знову ж таки, географічні рамки збірника розширюються, оскільки в ньому буде вміщено статтю Людмили Попович «Русини й українці у Сербії» і розвідку Славка Бурди «Внесок і діяльність владики ДіонізіяНярадія серед українських греко-католиків у Боснії та Герцоговині».
Тож можна цілком погодитися з міркуваннями вже згаданого Славка Бурди про цінність «цієї спільної праці та серії вже виданих семи антологій та її продовженням у цій живій енциклопедичній справі збирання матеріалу для написання історії української діаспори в Хорватії та на теренах південних слов'ян».

Volodymyr Serhijchuk,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4053-1733,
Doctor of Historical Sciences, Professor,
Head of the Department of History of World Ukrainian Studies,
Taras Shevchenko National University of Kyiv,
Kyiv, Ukraine
e-mail: serhijchuk@ukr.net

Activities of the Cultural and Educational Society "Kobzar" in covering the history of the Ukrainian diaspora in Croatia

An analysis of the activities of the Ukrainian Cultural and Educational Society "Kobzar" in Zagreb is presented in highlighting the problem of the establishment, formation and modern activities of our diaspora in Croatia. The publications of Ukrainian and foreign scholars present the main areas of research on Ukrainian emigration to Croatia, its adaptation to new conditions and the preservation of its own national identity in a foreign country.
Keywords: Ukrainian diaspora in Croatia, cultural and educational society "Kobzar", Slavko Burda.